Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Миколаїв. Обласний краєзнавчий музей

Миколаївський обласний краєзнавчий музей – один із найстаріших музеїв України та один з перших музеїв старожитностей у Російській імперії. До 1806 року це був єдиний музей, куди привозили всі археологічні знахідки тієї частини України, що входила до складу Російської імперії.

 Офіційною датою його відкриття вважається 15 (28) грудня 1913 року. Хоча історія самого музею починається ще у 1804-1806 роках, коли при Депо карт у Миколаєві був створений Кабінет рідкісних речей, де були розміщені колекції мінералів, археології та нумізматики. Мандрівники, які відвідували місто, часто згадували у своїх спогадах про миколаївський «музеум». У 1838 році адміралтейство міста вибудувало для експозицій спеціальний павільйон. У середині XIX століття багато експонатів послужили підставою для відкриття музеїв в Одесі, Керчі, Херсоні та інших містах.

 А в 1913 році на основі унікальної колекції збирача природничих речей Е.П. Францова  було створено новий природничо-історичний музей.  Його експозиція понесла величезні втрати під час Першої і Другої світових воєн, але вже до 1950 року музей був поповнений різними експонатами і знову святкував своє відкриття. 

Краєзнавчий музей сьогодні - це значне музейне об'єднання, до складу якого, крім основного входять музей суднобудування і флоту, музей "Підпільно-партизанського руху на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни", Очаківський військово-історичний музей ім. А.В. Суворова, краєзнавчий музей в м Первомайську, музей "Партизанська іскра" у селі Кримка. Загальна кількість  експонатів основного фонду Миколаївського обласного краєзнавчого музею налічує більш 200 тис. одиниць збереження. Це унікальні колекції предметів археології та етнографії, зброї та стародруків, документальних джерел та пам’яток природи.

Експозиції музею.

Природа області.

Сьогодення краю повязане з природними процесами, що проходили на Землі в далекому минулому: територія краю була вкрита морями, в яких водилися загадкові морські тварини, відходили моря – зявлялися сухопутні тварини – мамонти, мастодонти, слони, тури, тарпани. В тектонічному відношенні територія Миколаївщини  розташована в  межах  Українського кристалічного щита та  Причорноморської западини. Кожному  з цих геоструктурних  елементів відповідають свої особливі поєднання корисних копалин. Клімат області помірно континентальний. Переважають чорноземні грунти. В області налічується 120 річок, з яких 6 – середніх та  велика – р. Південний Буг. Також в розділах експозиції розповідається про тваринний, рослинний світ області та його особливості.

Археологічна колекція.

Археологічна колекція музею цікава та різноманітна. Вона представлена матеріалами з розкопок стоянок, поселень, городищ та курганів, що були досліджені на теренах краю.

В розділі «Кам’яна доба» репрезентовано крем’яні знаряддя праці, кістки бізона, тура.

Яскраві глиняні вироби – горщики, миски, біноклеподібна чаша – походять з поселень трипільської культури (V-III тис. до н.е.).

Серед знахідок доби бронзи увагу відвідувачів приваблює скарб ножів, знайдений мешканцями села Бандурка Первомайського району та сокири-кельти з Курлозівського скарбу (XII ст. до н.е.).

Великий розділ експозиції присвячено розкопкам городища Дикий Сад, у вітринах розміщено ліпний посуд, вироби з бронзи, кістки, культові речі.

Загадкові племена скіфів залишили пам'ять по собі у вигляді поховань в степових курганах, з яких походять зразки зброї – мечі, наконечники списів, стріл, побутові речі.

Антична колекція музею    одна з найцікавіших в Україні, вона складається з речей, що колись належали жителям міста-держави Ольвія. (VI ст. до н.е. – IV ст. н.е.). Ольвіополіти вели жваву торгівлю з містами материкової та острівної Греції. В Ольвію потрапляли чудові чорнолакові та розписні келихи, флакони для духмяної олії, прикраси, глиняні статуетки, мармурові зображення богів та героїв грецької міфології. В експозиції можна побачити монети  із зображенням  Деметри, Афіни, медузи Горгони. Написи на мармурових плитах розповідають про досягнення ольвійців, їхні релігійні уявлення.

В залі «Постантичні культури» відвідувачі знайомляться з комплексом знахідок з поховання заможного сармата – це срібні чаша та глечик, зброя, цікавим є подарунок жінці: глиняний флакон, маленьке бронзове люстерко.

Знахідки з поховань половців, монети з золотоординської фортеці Баликлея (XIV ст.) завершують археологічну експозицію.

Роль козацтва в освоєні земель Причорномор`я

Історія Миколаївщини в XVI-XVIII ст. пов`язана з запорозьким козацтвом. В музейній експозиції представлено побутові речі: посуд, знаряддя для рибальства, пічні  кахлі. Матеріали походять з місць, де колись були поселення – зимівники.

Про військові події того часу розповідають зразки холодної та вогнепальної зброї :  ятагани , наконечники списів, фортечна рушниця – піщаль. У 1709 році після поразки під Полтавою територією сучасної Миколаївщини пройшли війська Карла ХІІ та гетьмана  І.Мазепи. Про ці події нагадують російські, турецькі та польські монети, котрі були знайдені на місці переправи.

Козаки – люди віруючі , ікони, натільні хрести також демонструються в залі музею.

Також в експозиції є унікальна книга, надрукована в Києві у 1646 році – це Требник, текст якого впорядковано митрополитом Петром Могилою. За легендою книга була подарована Богдану Хмельницькому, а в 1654 році він передав її до Москви.

Народна картина “Козак Мамай”, портрети гетьманів І.Скоропадського, І.Самойловича, Д. Апостала також демонструються в музеї. Справжньою  окрасою залу є діорама, що розповідає про повсякденне життя козаків Бугогардівської паланки (XVIII ст.) – автор Галина Семерньова.

Зала «Заселення краю ХVІІІ- ХІХ ст.»

Ця зала розповідає про масове заселення Миколаївщини, яке розпочалося після звільнення Південного Причорномор’я з-під влади Османської імперії. Згідно «Плану про роздачу в Новоросійській губернії казенних земель та їх заселення» (1764 р.), «всякого звання люди» мали змогу отримати у Новоросії землі у спадкове володіння за умови заселення їх за свій рахунок протягом трьох років.

 В експозиції представлені автентичні предмети матеріальної та духовної культури  українців, росіян, болгар, євреїв, німців, поляків, молдован та чехів, які впродовж століть мешкають разом на території краю. Показані основні заняття та промисли населення.

Окрасою залу є розділ, присвячений українському весіллю. Фотокартки Юхима Маковського, вишиті рушники, дівочі прикраси, віз з посагом нареченої розповідають про найбільш значущу подію родинного життя.

Заснування міста Миколаєва

Місто Миколаїв будувалося  за планом , автором якого вважають архітектора Івана Єгоровича Старова , автора багатьох проектів , здійснених в Санкт -Петербурзі , Москві , Пскові , Воронежі та інших містах.

Всі вулиці міста широкі і розташовані по відношенню одна до одної під прямим кутом, таким чином квартали мають форму прямокутника або квадрата .

Миколаївщина у 1914-1941 рр.

 Домінантою зали є живописний триптих художника Олександра Матійка «Рідна мати моя…». Образ звичайної української селянки символізує увесь трагічний зміст  історії України першої половини ХХ ст. У вітринах можна побачити матеріали, що розповідають про Першу світову та громадянську війни,  репресивні соціально-економічні експерименти 1920-1930-х рр. Тут виставлені документи і фотографії того часу, особисті речі учасників подій, зброя, фалеристика і грошові знаки, газети та агітаційні радянські плакати. Серед унікальних експонатів – ікона Августівської Божої Матері 1915року, автографи отамана Григор’єва та заступника голови Реввоєнради РРФСР  Склянського, орден Трудового Червоного Прапора УРСР (1921), справжні плакати Дени і Маяковського.

Миколаївщина у роки Великої Вітчизняної війни.

В експозиції зали показана героїчна і трагічна історія краю 1941-1945 років. Це оборона Миколаївщини влітку 1941 року, ратний подвиг земляків на фронтах Другої Світової війни, визволення області в березні 1944 року. Тут можна ознайомитись з документами та фотографіями учасників війни, побачити особисті речі Героїв Радянського Союзу, радянських військових начальників С.М. Будьонного, А.К. Смирнова, Р.Я. Малиновського, В.І. Чуйкова, В.О. Судця та інших.

Наш край у ІІ пол. ХХ- на початку ХХІ ст.

Центральним об`єктом в залі є герб Миколаївської області – краю хліборобів і корабелів .

Він розташований над фігурою св.Миколая, який “благословляє” дітища визначальної для регіону галузі. Понад два десятки моделей унікальних цивільних суден і військових кораблів представляють продукцію відомих у світі миколаївських заводів. Фото- і документальні матеріали 20-ти вітрин доповнюють макети, моделі, об`ємні експонати, що утворюють інтер`єри часу.

В експозиції представлено понад 200 предметів групи нумізматики: ордени, медалі, ювілейні і почесні знаки СРСР, УРСР, інших країн і республік; грошові знаки 1947-го,1961-го, 1990-х рр.

Також цікаві експонати - імпровізований “прилавок магазину” радянських часів: касовий апарат 1956 року, арифмометр, пломби “Промторгу”, тара під продукцію молокозаводів, м`ясокомбінатів; етикетки від цукерок кондитерської фабрики. Перший лінзовий телевізор “КВН”, ламповий радіоприймач “Балтика”, телефон, лампа, друкарська машина,чорнильний прибор “Кремль” – начиння “кабінету партпрацівника”-  повертають до часів десталінізації. З матеріалів цього розділу можна дізнатись про миколаївців - жертв сталінських репресій , реабілітація яких почалась у “хрущовську відлигу”.

http://barraks.mk.gov.ua/ua/about/

вул. Набережна, 29, Миколаїв. Координати: 46.972324, 32.006553.

 

 

Миколаїв, Україна, цікаві місця, пам’ятки, що подивитися, де побувати, що відвідати в Миколаївській області, поїздки, подорожі, тури Україною, самостійні поїздки.

Додати коментар


Захисний код
Оновити