Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Львівщина. Підгорецький замок

        Багатство цього замку було таким, що для його повного розграбування знадобилося ціле століття. Але і після повного розграбування, цей замковий комплекс є унікальним за своєю величністю та красою. Тут гуляло вельмишановне панство, перебували солдатські казарми, розміщувалася музейна експозиція та, врешті, туберкульозний диспансер. Нині, поки замок чекає свого нового «золотого часу», він виступає романтичним тлом для весільних фотографій, адже, навіть у занедбаному стані, будівля замку залишається такою шляхетною, що перед нею виникає бажання зробити реверанс.

Замки Львівщини. Підгорецький замок

Перша письмова згадка про село Підгірці датується серединою XV століття, тоді ж згадується і укріплення на місці майбутнього замку. Оскільки село Підгірці належало роду Підгорецьких, то, ймовірно, у селі мала бути панська садиба, яка еволюціонувала разом з будівельними технологіями. У 1530 році уже в документах згадано конкретно Підгорецький замок. Проте ніяких відомостей про той перший замок немає.

Історія сучасного Підгорецького замку починається у 40-х роках XVII століття, після того, як Підгірці викупив коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Він оцінив переваги місцевого рельєфу, з верхньої точки якого відкривається прекрасний вид на долину, яка проглядається звідси на десятки кілометрів, і вирішив спорудити на місці старого новий замок в італійському стилі «palazzo in fortezza», тобто «палац у фортеці» або «villa castello», тобто «вілла-замок». Головна резиденція Станіслава перебувала в Бродах, тож Підгірцям дісталася роль заміської резиденції, укріпленої вілли. Замок був побудований «для солодких утіх після військових праць».

В якості будівельного матеріалу використовувався камінь і цегла. Замок в плані - квадрат 75х75 метрів з кутовими бастіонами і замкнутим внутрішнім двором. Краї зовнішніх кутів бастіонів прикрашають витесані з каменю вишукані 6-гранні сторожові вежі. Замок був оточений облицьованим каменем ровом і лінією земляних укріплень, які повторюють обриси замку. Ворота були захищені равеліном. У внутрішній двір можна було потрапити через підйомний міст і гарно прикрашені ворота, які являли собою арку, влаштовану в товщі південної куртини. Із зовнішнього боку арка була декорована колонами і рустом, а над аркою знаходився різьблений фриз і фронтон складної форми. Верхня частина воріт була прикрашена витонченим орнаментом з гербами власників.

Замок у Підгірцях Львівської області

Палац розміщується у північній частині замку, тоді як в трьох інших куртинах (східній, західній та південній) були облаштовані каземати, приміщення яких використовувалися в господарських потребах. Внутрішній двір, а також плоскі дахи терас на куртинах і бастіонах були вимощені кам'яними плитами. Спочатку будівля палацу була двоповерховою з трьома 3-и поверховими вежами (центральною та двома боковими вежами-павільонами), при цьому всі основні приміщення палацу знаходилися на 2-му поверсі, перший поверх палацу використовували у службових цілях. Дах було вкрито мідними листами.

З північного боку замку на кількох спадаючих терасах був розбитий італійський парк з клумбами та фонтанами, вода в котрі подавалася з резервуарів у замку мідними трубами, та за рахунок перепаду висот та діаметрів труб фонтанувала. Тераси поєднувалися витонченими сходами, прикрашеними скульптурами. Зі сторони головного в’їзду до замку була висаджена липова аллея, навколо якої у XVIII столітті поступово сформувався французький парк.

Першого удару Підгорецькому замку завдала українсько-польська війна 1648 – 56 років. Після спаду активності повстанців, Олександр Конєцпольський починає ремонт замку і відновлення парку.

Найбільшого розквіту замок зазнав у кінці XVII століття, коли через бездітність Конєцпольського, за заповітом останнього Підгорецький замок дістався Якубу Людвіку, старшому синові короля Яна III Собеського, Таким чином, резиденція в Підгірцях перейшла в статус королівського замку. Проте під час Північної війни 1700 – 1721 років та постою в замку російських солдат споруда була дещо підтоптаною. А оскільки цікавість до Підгірців у спадкоємців Яна ІІІ Собеського пропала, замок продали великому коронному гетьману Станіславу Матеушу Ржевуському. Новий розквіт замку почався, коли його успадкував Вацлав Ржевуський – великий коронний гетьман та краківський каштелян. Вацлав зробив замок своєю головною резиденцією та почав інтенсивні ремонтні роботи.

Замки Львівщини. Підгорецький замокПротягом ремонтних робіт 1719 - 1729 років у палацу з'явився третій поверх, після чого його будівля набула сучасної монолітної форми. Завдяки надбудові палацу на 3-му поверсі з'явилися 4 нових зали. Фасад палацу був декорований пілястрами, що знаходилися між вікнами, а самі вікна були прикрашені різьбленими лиштвами, які вінчали послідовні фронтони трикутної і напівкруглої форми. Високі дахи павільйонів завершили вінцями, на яких були встановлені фігури мідних Атласів. Атлас, що знаходиться на даху східного павільйону, тримає на плечах земну кулю, Атлас західного павільйону – символічний образ Сонячної системи. Ліквідується равелін, розташований перед воротами замку, а також підйомний міст. Рів, який перебуває з південної сторони замку, майже повністю засипається. До замковим воріт був прокладений декоративний кам'яний місток, прикрашений з боків балюстрадою і встановленими на ній вазонами. Тераса на замкових стінах і бастіонах, з боку внутрішнього двору, була оточена балюстрадою.

Було покладено початок зміни інтер'єрів палацу, який при Ржевуських багато в чому був прикрашений заново. Старовинна оббивка стін була замінена новою, а в 1725 - 1740 роках стіни залів були покриті гобеленами, які тоді входили в моду. Ржевуський звозить до Підгорецького замку цінні пам'ятки старовини, старовинні книги і рукописи, поповнюючи колекцію замку з 6000 томів. Розкішні інтер'єри прикрашала вражаюча колекція картин, старовинні меблі, масивні люстри, вітражі, декоровані кахлями печі, колекції фарфору та кришталю, ювелірні вироби, годинники та багато іншого. Крім цього, Вацлав заснував в замку «арсенал» - колекцію всілякої вогнепальної та холодної зброї, військової амуніції, штандартів і іншого армійського спорядження. В результаті зусиль Вацлава, внутрішнє оздоблення палацу в цей період за багатством інтер'єрів могло змагатися зі знаменитими палацами Європи.

Наступний період занепаду замку стався через конфлікт Вацлава Ржевуського з московським дипломатом Ніколаєм Рєпніним у 1767 році. Рєпнін наказав викрасти Вацлава та вивезти у Калугу, а майно бранця максимально пограбувати. Незабаром після відправки на заслання Вацлава, загін московитських військ силою зайняв замок і влаштував там погром. Звільнившись в січні 1773 року і повернувшись на батьківщину, Вацлав дізнається, що його резиденція є власністю австрійської влади, під контроль яких потрапила частина володіння Речі Посполитої після її розділу в 1772 році. Підгірці Вацлаву повернути так і не вдалося.

Австріяки теж, відчуваючи незаконність володіння замком, вирішили максимально швидко отримати зиск від його багатств. Для цього протягом 1782-87 років влаштували кілька аукціонів з продажу замкового майна та , власне, замку, котрий викупив також представник роду Ржевуських – Северин. Проте, хоч Северин і народився в Підгірцях, однак резиденція роду його мало цікавила, і він віддав її в розпорядження адміністраторів, котрі потихеньку тягнули все, що лишилося після розпродажів австріяків. Наступні кілька власників продовжили традицію апатії до замку.

І тільки після 1867 року, коли Підгорецький замок купив князь Владислав Сангушко, почалася остання «золота пора». Того ж року почалася масштабна і дорога реставрація, яка тривала до 1903 року. В цей час замок відвідало багато художників, котрі залишили картини з його зображенням, а сам замок ремонтувався більше не для проживання панства, а як музей. Син Владислава Евстахій знову заповнив старі приміщення предметами мистецтва. Проте старовинні парки відновити не вдалося. Місцевість просто розчистили та зформували парк в англійському стилі.

До 1914 року Підгірці були приватним музеєм сім'ї Сангушко, який, однак, могли відвідувати всі бажаючі. Замок зміг без значних втрат пережити Першу Світову війну завдяки енергійності бургграфа Мартина Грабіковського, який ревно опікувався музеєм у той непростий час. Він навіть спас замок під час відступу російських військ з Галичини, коли ті отримали наказ залишити після себе випалену землю. Найбільше замок постраждав в часи польсько-радянської війни 1920 року. Проте, найцінніші експонати власники встигли евакуювати. Після війни, протягом 1920-х років Сангушки знову реставрували замок та відкрили музей.

З приходом у 1939 році радянської влади у Романа Сангушко замок відбирається. Частину колекції замку Роман зумів переправити в Сан-Паулу (Бразилія), куди сам емігрував. Інша частина експонатів перейшла у власність Львівського історичного музею.

Під час Другої Світової війни палац отримав дуже значні пошкодження інтер'єрів, частково був розграбований. Внутрішнє оздоблення було сильно понівечене, двері і вікна були зірвані з петель. В одному з казематів замку було влаштовано склад боєприпасів, який одного разу був підірваний, знищивши частину господарського крила.

Підгорецький замок у Львівській області

 У 1949 році в замку відкрито санаторій для хворих на туберкульоз. У наступні роки для потреб санаторію в Італійському парку були побудовані різні господарські споруди, а на території французького парку з'явився фруктовий сад і городи. Парки поступово вироджуються, та втрачають первісну форму, їхні будівлі продовжують руйнуватися. Сильна пожежа 1956 року, що тривала 3 дні майже повністю зруйнувала Підгорецький замок, залишивши тільки стіни. Протягом ремонтних робіт, що тривали наступних 4 роки внутрішнє планування будівлі цілком переробили під потреби лікарні. Його колись просторі приміщення були розбиті перегородками на палати, підлога і частина стін були викладені типовим радянським кахлем, іншу частину стін в «лікарняному стилі» пофарбували фарбою. Дах палацу накрили червоною черепицею. Таким чином, в ході перебудови замку були сильно спотворені початкові риси планування внутрішніх приміщень. Про старовинні інтер'єри нагадували лише вцілілі після пожежі кілька мармурових порталів, мармуровий декор каміна і одна стара піч. Туберкульозний санаторій ліквідували лише у 1997 році.

Але ніякого ремонту, за вийнятком даху, не кажучи про ерконструкцію замку до сих пір (2016 рік) не було зроблено. Так і стойть цей красень, чекає нового «золотого віку»!

В різні часи Підгорецький замок ставав сценою для епізодів художніх фільмів. Найзнаменитішою роллю замку є роль міської ратуші Парижа, куди д'Артаньян поспішав, щоб вчасно доставити підвіски королеви у фільмі «д'Артаньян і три мушкетери». А ще тут екстрасенсами та групою американських «мисливців за привидами» була зафіксована паранормальна активність. Тож легенди про замкових привидів не такі вже й легенди.

Костел у Підгірцях

Костел у Підгірцях.

Костел Воздвиження Чесного Хреста та святого Йосипа був побудований під час грандіозної перебудови замку Вацлавом Ржевуським протягом 1752-66 років. Костел будувався за зразком італійської Базиліки ді Суперджі (Basilica di Superga), зведеної в 1717 - 1731 роках в Турині. Вацлав волів звести в Підгірцях щось схоже на цю знамениту будівлю. Костел був побудований в 370 метрах на південь від замку. Він замикав перспективу головної алеї французького парку і був невід'ємною частиною замкового ансамблю. Головний фасад споруди прикрашає розкішний портик коринфського ордеру з 14 колонами, поставленими в 2 ряди. Портик увінчаний антаблементом і фронтоном. На антаблементі поміщений латинський напис: «IN CULTUM DOMINI DEI NOSTRI EXODI». На аттику були встановлені 8 скульптур святих покровителів роду Ржевуських, виконаних в стилі італійського бароко. З вапняку були витесані окремі архітектурні деталі будови, зокрема, капітелі і бази колон. Інтер'єр костелу в стилі французького рококо був частково розписаний художником Лукашем Смуглевичем і його сином Антонієм в 1765 - 1766 роках.

село Підгірці, Львівської області. Координати: 49.939806, 24.984049.

Додати коментар


Захисний код
Оновити