Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Чернівці. Театральна площа

Два століття тому це місце було вкрите густим лісом. У 1800 році Чернівецька міська управа змушена була видати спеціальний циркуляр про організацію в цій місцевості полювання на вовків. У XIX столітті на недавній міській околиці, що стала іменуватися площею Єлизавети, розміщувалися військові склади. Розквіт торгівлі в стародавньому місті привів на цей майдан торговців рибою. Запах підказав і відповідну народну назву — Рибна площа, або як називали її чернівецькі бюргери - Фішплац. Згодом площа почала забудовуватися багатоповерховими будинками.

Нині найгарнішою спорудою цієї площі та Чернівців є Чернівецький театр імені Ольги Кобилянської. Крім нього площу прикрашають Єврейський дім, Румунський народний дім та Торгово-реміснича палата.

Чернівці. Театр імені Ольги Кобилянської

Забудова площі була остаточно завершена після Другої світової війни, і тоді ж виявилося, що будівля театру, яка колись домінувала на майдані, ніби розчинилася серед інших споруд. Чернівецькі архітектори знайшли досить оригінальне рішення - опустили середину майдану на 2,5 метри, що надало всьому ансамблеві довершеності і візуально піднесло будівлю театру на потрібний рівень. А на початку 2000-х в ансамблі площі з'явилася ще одна родзинка — «алея зірок», де зібрано імена співаків і музикантів, які розпочинали своє зіркове сходження в Чернівцях.

Театральна площа, Чернівці. Координати: 48.292104, 25.931567

 Єврейський дім.

Поява на Театральній площі праворуч від театру в 1908 році Єврейського дому гармонійно доповнила картину розмаїття національного життя австрійських Чернівців, у котрих на той час діяли народні доми української, румунської, польської та німецької громад.

Згідно Указу Імператора Австрійської імперії від 1786 року у Чернівцях була створена єврейська релігійна громада. Вона об'єднувала громадян міста, котрі сповідували іудаїзм. Громада мала свої власні заклади та установи, серед яких — школа, шпиталь, громадські синагоги, лазня, цвинтар. Спочатку правління громади для свого функціонування винаймало приміщення. Власні приміщення громада отримала з побудовою у 1860 році Чернівецької єврейсько-німецької школи. В школі розташувалися канцелярія із залом засідань, а також кімната матрикуляру, де реєстрували акти громадянського стану. Ці установи перебували у приміщенні школи до 1908 року, коли вони переїхали у новозбудований Єврейський дім.

Будинок був задуманий як центр зібрань всієї єврейської громади, центр духовного і національного життя євреїв краю. Пропозиція з будівництва дому була підтримана членами правління громади, і президент Бен'ямін Штраухер взявся втілити цю ідею в життя. Розробити проект було доручено вже відомому на той час архітектору Юліусу Бохнеру.

Для фінансування будівництва правління громади звернулося до всіх євреїв Буковини по збір коштів. Також у Галицькому іпотечному банку були отримані 450 тисяч крон у кредит під 8% річних.

28 грудня 1908-го року будівництво визнали закінченим. У цей день урочисто заклали останній камінь.

На першому поверсі будинку знаходився широкий парадний вестибюль та двоє бічних сходів. Крім цього, тут були приміщення для моління, шкільні класи, кімнати для реєстрації шлюбів і новонароджених. На другому поверсі розміщувалися конференц-зала, зала засідань правління Чернівецької єврейської релігійної громади, кабінет президента громади, приймальня, кімнати секретаря, бухгалтера, касира, а також читальний зал і бібліотека. Горішній поверх використовувався для тимчасового проживання. У напівпідвалі знаходився кошерний ресторан з кегельбаном.

Приміщення Народного Дому здавалися в оренду численним єврейським товариствам для проведення різноманітних заходів.

З приходом у 1944 році у Чернівці радянської влади, приміщення було передано під міський Будинок культури. Нині тут знаходиться Центральний палац культури Чернівецької міської ради. Після 2008 року частину приміщень займають Товариство єврейської культури імені Еліезера Штейнбарга і музей історії та культури євреїв Буковини.

 Румунський народний дім. Будівля примикає до Єврейського дому.

У середині ХІХ століття румунська спільнота Буковини почала замислюватися про своє національно-культурне життя. Незабаром почала видаватися румунська політична, релігійна і літературна газета «Буковина», матеріали у якій друкувалися одночасно румунською та німецькою мовами.

В 1897 році румунське Товариство культури та літератури викуповує приміщення готелю «Вайс» на площі Рингплац (нині Центральна площа). В приміщення готелю поступово переходять усі культурні та благодійні товариства румунської громади.

Після розпаду в 1918 році Австро-Угорської імперії і входження Буковини до складу Румунії постало питання про нове місце для товариства, оскільки приміщення старого готелю «Вайс» не відповідало новим амбіціям товариства. Адміністрація Буковини для спорудження нового будинку Товариства виділила відповідну земельну ділянку. Початковий проект будівлі розробив відомий архітектор Дуїль Марк. І якби не безкінечні судові процеси, які влетіли товариству в копієчку, місто мало би сьогодні набагато кращу і монументальнішу споруду, котру спланував Марк.

 У 1935 році стало очевидним, що товариство не в змозі збудувати не лише будівлю за розкішним проектом Марка, а й набагато простішу. Довелося звертатися до найбагатшої установи краю - Митрополії Буковини і Далмації  та повязаного з нею Православного релігійного фонду. Сторони домовились спорудити у Чернівцях Палац національної культури, який буде служити як Товариству, так і Релігійному фонду — відповідно до часток, які їм належатимуть. Будівельний майданчик було освячено 4 липня 1937 року, закладка наріжного каменя новобудови відбулося 26 жовтня цього ж року.

За новим проектом Хорія Крянге новобудова повинна була складатися з кількох корпусів, котрі повинні були скласти суцільний комплекс будівель. Але через брак коштів вдалося збудувати тільки центральний корпус, який поділявся на дві частини — комерційну і культурну. Приміщення належало двом власникам.  Культурна частина належала Товариству, а комерційна частина належала Православному релігійному фондові і складалася з магазину, ресторану та готелю. На даху знаходилась оглядова тераса, з якої було видно все місто.

Палац було завершено на початку 1940 року, а вже 28 червня 1940 року у Чернівці увійшли радянські війська і приміщення почали використовувати для різних установ. Після початку в 1941 році війни і повторної окупації Північної Буковини Румунією, Румунський Народний Дім продовжив свою довоєнну діяльність. У листопаді 1942 року тут побували король Міхай, його мати королева Єлена та заступник голови Ради Міністрів Міхай Антонеску.

Після повернення Радянської Армії в 1944 році і до проголошення Незалежності України у будинку розташувався гарнізонний Будинок офіцерів. Починаючи з 1991 роцу, приміщення було передано в оренду різним комерційним структурам. Нині більша частина будівлі належить Чернівецькому обласному апеляційному суду, а на першому поверсі розташовано румунське Товариство імені М.Емінеску.

 Торгово-реміснича палата.

Ліворуч від театру вздовж всієї площі розмістилася велична чотириповерхова споруда колишньої Торгово-ремісничої палати. Побудували будинок у 1909 році, звузивши, при цьому, Театральну площу на третину. Будинок спорудили у стилі віденської сецесії, котрий дозволив гармонічно вписати його в архітектуру Театральної площі. Про колишнє призначення цієї будівлі свідчить аттик на фасаді, у центрі якого розміщені скульптури античних богів – покровителів торгівлі та ремесел Меркурія і Геї. Вони тримають у своїх руках роги достатку. На фасаді над вікнами другого поверху розташовані емалеві щити із зображенням символів ремесел. На сьогоднішній час у будівлі знаходиться  адміністративний корпус Медичного університету

 Палац Юстиції.

Позаду корпусу Медуніверситету, на вулиці Грушевського, знаходиться також досить цікава будівля – Палац Юстиції.

До середини ХІХ століття Чернівецький суд знаходився безпосередньо у тюрмі, розташованій на Австрійській (нині Соборній) площі міста, а з 1874 року — в одному із залів Резиденції Буковинських митрополитів. У 1898 році владою міста було прийняте рішення про будівництво окремого приміщення суду по вулиці Шкільній, проте, воно не було втілене в життя. Остаточно місце для будівництва приміщення судової палати, або палацу юстиції, було обране лише у 1899 році.

Будівництво розпочалося у квітні 1905 року, спеціально для цього палацу фірмою "Патріа" виготовлялася екстра-цегла з поливою. У загальному образі будівля стилізована під ренесансний флорентійський палац XV століття, але переосмислений у дусі модерну. Красиві пропорції підкреслені тонким членуванням елементів і деталей поверхів, які через елегантні колони гармонійно поєднані з вікнами.

Ззовні будівля облицьована різнокольоровою плиткою, оздоблена прекрасним орнаментом та ліпниною.

Фасад акцентований розвинутим ризалітом прикрашений різнокольоровими майоліковими вставками з квітами і написами латинню «lex» – закон.

Новозбудовану величну споруду — палац юстиції було освячено 7 жовтня 1906 року. Нині тут знаходиться Чернівецька обласна державна адміністрація.

Будівлю охороняють два величних леви, що спокійно сидять обабіч головного входу. Кожен з них притримує перед собою передніми лапами картуш. Саме тому в народі споруда отримала назву «будинок з левами».

вул. Грушевського, 1, Чернівці. Координати: 48.291064, 25.932289

 

 

Чернівці, Україна, цікаві місця, пам’ятки, що подивитися, де побувати, що відвідати в Чернівецькій області, поїздки, подорожі, тури Україною, самостійні поїздки.

Додати коментар


Захисний код
Оновити