Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Рівненщина. Острог. Замок князів Острозьких

Цей замок — єдиний в Україні та Східній Європі одновежовий житловий замок, який зберігся до наших днів. Замок Острога – це один зі стовпів нинішньої української ідентичності, адже те, що відбувалося в ньому п’ять століть тому, стало величною передісторією подій сьогодення. Це місце – колиска української еліти нового часу.

Вперше Острог згадується під 1100 роком в Іпатіївському літописі. Щодо назви міста – існують дві версії: перша - пагорби, на яких знаходиться стара частина міста, утворюють гострий ріг; та друга -  назва міста походить від слова «острог» або «осторога», котрим руси називали укріплення, місце, огороджене частоколом. Найімовірніша все-таки перша версія, бо тих «острогів-осторог» були тисячі, а Острог – один лишився. Щось, значить, крім частоколу змушувало людей називати це місце так.

Хоча, частокіл також був. У домонгольські часи. Відомо, що у XII столітті Острог належав до Погоринського уділу, котрий був прикордонним між Київським та Волинським князівствами, та за володіння яким постійно точилася боротьба між волинськими та київськими князями. В результаті Острог увійшов до складу Волинського, а після об'єднання останнього з Галичиною у 1199 pоці – до Галицько-Волинського князівства. У середині XIII століття Острог та його «острог»-замок згоріли завдяки татарам, однак згадок про це в документах цього часу немає. Головне місто Погорини - Дорогобуж не зміг повною мірою відновитися після погрому середини XIII століття, тому політичний, господарський та культурний центр краю переміщається у XIV столітті в Острог. Значить або татари не допалили, або острожани скоріше відновили місто за дорогобужчан. Східноволинські православні владики починають іменуватися єпископами Луцькими і Острозькими.

Так чи інакше, але Острог вийшов на шлях Великої Історії!

Відомості про Острог післятатарської доби з'являються у 1323 році коли почалися розбірки між Литовським князем Гедиміном та польським королем Владиславом Люкетеком за Волинь. У результаті в 1349 році Польща захопила Луцьк та Володимир. Проте вже у 1366 році між Казиміром Великим та Любартом була укладена угода, згідно якої Луцьк і Острог відійшли до Литви.

Через місто проходили важливі торговельні шляхи, тому воно почало швидко зростати. І знайшлися пани, котрі містом заволоділи, та стали зватися князями Острозькими. Перший історично відомий князь з династії Острозьких - Даниїл (помер близько 1386 року) відбудував на Замковій горі такий-сякий замок, котрий потім не раз добудовувався та перебудовувався, в результаті дійшовши до нас досить немаленьким донжонним замком середньовіччя. Таким, яким ми його можемо бачити зараз, на початку XVII століття перебудував Януш Острозький у стилі пізнього ренесансу. Рід князів Острозьких володів містом майже без перерв з ХІV по XVII століття та, свого часу, були одними з найбагатших та найвпливовіших українських магнатів.

Нині до замкового ансамблю належать чотири основні будівлі – «вежа мурована» (головна споруда замку), Нова вежа, Богоявленська церква та дзвіниця більш пізньої побудови (1905 року). Дещо в стороні міститься Татарська вежа, але до замкового комплексу вона уже не належить та використовується, здебільшого, як джерело будматеріалів та громадський туалет. Остання давньоострозька споруда – Луцька брама, також не стосується безпосередньо замку, але збереглася краще, тому тут нині знаходиться музей книги та друкарства.

«Вежа», котра знаходиться у  південно-східній частині замкового пагорба, відноситься до житлових оборонних веж - найбільш ранніх і рідкісних типів замків, котрі створювалися на кшталт середньовічних донжонів. Призначення острозької «вежі» було різностороннім та варіювалося від складу зброї та провіанту на нижньому поверсі до помешкань власників з досить пристойними умовами для постійного проживання на найвищому. Нині вежа має висоту близько 30 метрів.

Вхід на оборонний, найнижчий поверх, освітлений електричними смолоскипами, що створює враження занурення у минуле та відчуття Середньовіччя. На другому поверсі замку знаходилася банкетна зала. За чотири століття вона бачила стільки бенкетів….. від лицарських середньовічних до вишуканих бакокових. Зараз тут зберігаються портрети князів Острозьких, Острозька Біблія та інші різноманітні експонати. На останньому поверсі розміщалися затишні житлові покої, які займала князівська родина. Сьогодні у цих кімнатах виставлено колекцію ікон XV-XVIIІ століть. Ця частина «вежі» - результат пізніших перебудов XIX - початку ХХ століття.

В результаті ремонту та перебудови 1913 – 1915 років приміщення «Вежі мурованої» були пристосовані під музей з бібліотекою, що робить його одним з найстаріших музейних закладів Рівненщини. Сьогодні в залах музею – досить цікава експозиція Острозького краєзнавчого музею, у 9 залах якого розміщені матеріали, котрі відображають історію Острога й краю від давніх часів і до наших днів. Цінні археологічні колекції, експонати живопису, народного художнього промислу, кераміки, зброї. Тут знаходиться Острозька Біблія – перше в світі повне видання книг Старого та Нового Заповіту церковнослов’янською мовою. Перший наклад цієї Біблії був усього 1500 примірників, до нашого часу збереглось лише 300, два з них у Острозі. Один у краєзнавчому, інший – у музеї книгодрукування.

Нова, або Кругла вежа знаходиться у південно-західній частині замкового подвір‘я. Вік цієї споруди менший від Мурованої, як правило, будівництво вежі датують кінцем XVI століття, хоча є відомості, що ще в середині XV століття за правління Василя Красного місто обвели фортечними стінами і вже тоді були закладені нижні частини Нової вежі, а загальноприйнята дата будівництва – це дата надбудови верхнього ренесансного ярусу.

Богоявленський собор побудований у вигляді хрестовокупольного храму, котрі були дуже поширені в домонгольській Русі. Час будівництва храму невідомий, припускають, що це середина XV століття. Церква була частиною оборонних споруд міста, товщина її північної стіни з боку глибокого штучного рову складала 2,8 метри та поєднувалася з фортечними стінами. В нижній її частині містилися бійниці, в верхній - досить широкий прохід для вартових.

Після переходу місцевих князів в католицизм Богоявленський храм було піддано анафемі. Церква більш як 200 років стояла пусткою і до середини ХІХ століття перетворилася на руїну. Відновлення храму почалося в 1886 році. В результаті відновлення була збережена лише північна стіна з бійницями, все інше побудовано заново. Новий храм зберіг основні пропорції трьохнефного, чотиристовпного п'ятибанного храму, характерного для давньої Русі. Та пропорції i деталювання фрагментів церкви, особливо бань, були помітно порушені. Барабани стали вищими, зникли готичні елементи декору зовнішніх стін, а, натомість, з'явилися деталі в модному на той час «візантійському» стилі. В інтер'єрі був встановлений масивний «візантійський» іконостас роботи петербурзьких майстрів. Стіни покрили розписами (зараз забілені).

Мурованими стінами місто Острог було обнесене в середині XV століття. Тоді ж побудували Луцьку та Татарську брами. Луцька брама займає особливе місце в міській архітектурі Острога того часу. Це була надзвичайно важлива захисна споруда в західній частині міських укріплень, зі сторони Луцька. Вона поєднувала в собі міські ворота та бойову фортецю. Тому і побудована вона була по-особливому, сполучаючись з міською стіною лише в тиловій частині, натомість виступаючи за межі міської стіни так, що стріляти з вежі можна було на три боки.

Музей книги та друкарства у Луцькій вежі відкрито в 1985 році. В основу експозиції покладена книжкова колекція краєзнавчого музею, започаткована в 1909-1912 роках Братством імені князів Острозьких. Серед перших експонатів колекції – рукописні книги: Чотириєванеліє XVІ століття, Євангеліє апракос XVІ століття, Апостол XVІ століття, Служебник XVІ століття та інші. На сьогодні книжкова колекція нараховує біля 3000 експонатів, в т.ч. майже 1500 рукописів, західноєвропейських та кириличних стародруків XVІ-XVII століть.

Татарська вежа також була важливою оборонною спорудою міста. Назву вежа отримала через сусідство з Татарським передмістям, котре утворилося після того, як литовський гетьман Костянтин Іванович Острозький, котрий прославився перемогами над татарами, заснував це татарське передмістя, де поселив взятих в полон татарів. Це була міська брама зі сторони Корця та Звягеля. Вежа схожа на Луцьку браму, але до наших днів збереглася значно гірше

Але найбільший слід в історії Острог залишив завдяки своїй знаменитій Академії – першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів. Повна назва – «Острозька слов’яно-греко-латинська академія». Заснував академію у 1576 році Василь-Костянтин Острозький. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця - княжна Гальшка Острозька. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів’я, медицини. Спудеї Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську, польську, древньоєврейську, грецьку, латинську. Унікальність та оригинальність цього вищого закладу виявилася й у тому, що тут уперше поєдналися два типи культури: руська та західноєвропейська. З Острозькою академією пов’язується становлення української еліти нового часу.

В острозькому культурному осередку разом з академією постало найпотужніше тогочасне українське видавництво – кирилична друкарня Івана Федорова (Федоровича). Тут побачили світ греко-слов'янський «Буквар» – перший український підручник (1578); Новий Завіт (1580); «Книжка събраніє вєщєй нужнейших...» Тимофія Михайловича – перший в історії кириличної поліграфії покажчик стародрукованих текстів; «Хронологія»(1581) Андрія Римші – перший в Україні друкований поетичний твір; шедевр давньоукраїнської поліграфії, перша повна слов'яномовна «Острозька Біблія»(1581); визначні полемічні праці «Ключ царства небесного», «Календар римський новий»(1587) Герасима Смотрицького, «Апокрисис» Христофора Філарета тощо. Учень Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу фундаментальну слов'янську «Граматику» (1619).

Викладацькою діяльністю в академії займалися: літератор Дем'ян Наливайко (брат Северина, ватажка козацько-селянського повстання 1593-1596 років); грецький вчений та релігійний діяч, випускник Падуанської академії Кирило Лукарис (певний час ректор академії, згодом Олександрійський, а пізніше - Константинопольський патріарх); астроном, математик, доктор медицини, випускник Краківського і Падуанського університетів Ян Лятош; грецький вчений і релігійний діяч Емануїл Мосхопулос; випускник Падуанської академії Никифор Парасхос-Кантакузен та інші. Першим ректором академії був Герасим Смотрицький – видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник-полеміст, поет.

Серед випускників академії - гетьман війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор київської братської школи Іов Борецький, лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, письменник Мелетій Смотрицький, автор знаменитої «Палінодії» Захарія Копистенський, відомий церковний і культурний діяч Ісакія Борискович та інші.

Острозька академія припинила своє існування у 1636 році. Однак вплив результатів її діяльності на подальшу історію України важко переоцінити. Адже Історію творить еліта, а Острозька академія творила цю Еліту! В подальшому вмпускники академії організовували та викладали у школах Львова, Києва, Луцька, Вільнюса, Бреста та інших міст.

Варто пильніше придивитися до постаті Василя-Костянтина Острозького. Він якраз і є яскравим представником тієї еліти, що творить Історію, та наслідки діяльності котрої відчуваються протягом багатьох століть. Народився у 1526 році, в 1550 році став володимирським старостою, в 1559 році - київським воєводою, а після Люблінської унії ще й коронним сенатором. Це був успішний правитель та сміливий полководець, який всіляко підтримував православну церкву, розвивав українську культуру та книгодрукування. У 1585 році за клопотанням князя місто отримало грамоту польського короля Стефана Баторія на самоуправління згідно магдебурзького права. Грамота також підтверджувала і розширювала торгівельні права Острогу накладати власне мито на товари, котрі продавалися на щотижневих базарах та щорічних ярмарках, що неабияк сприяло подальшому економічному процвітанню міста і, як наслідок, його архітектурній розбудові. Помер Великий Князь у 1608 році.

Правління Василя-Костянтина ознаменувало собою зайвищу точку розвитку Острога, після проходження якої місто потихеньку почало згасати. Але то вже інша історія.

вулиця Академічна, Острог, Рівненська область. Координати: 50.327226, 26.520424

Луцька надбрамна вежа: вулиця Папаніна, 3, Острог, Рівненська область. Координати: 50.329559, 26.521950

Татарська вежа: перехрестя вулиць Татарської та Баштової, Острог, Рівненська область. Координати: 50.330816, 26.525728

Графік роботи Замку князів Острозьких:

·         щодня 9.45 – 17.00;

·         п’ятниця 9.45 – 16.00.

·         понеділок - вихідний.

Вартість вхідного квитка до замку – 8 грн.

 

Ще одним цікавим місцем Острога є музей нумізматики, що знаходиться в приміщенні колишнього житлового будинку Штейненбергів, котрий є пам’яткою архітектури ХІХ століття. Фонд музею налічує понад 11000 експонатів – монет, гррошових суррогатів, банкнот, нагород, бонів, цінних паперів та шатів до ікон. В експозиції музею представлені також декілька скарбів ХVІІ та ХХ століть. Найбільшою родзинкою музею є повна колекція, одна з двох в Україні, пам’ятних та ювілейних монет Національного банку України.

Розклад роботи музею нумізматики:

·         вівторок – четвер 9.30 – 17.00;

·         пятниця 9.30 – 16.00;

·         субота, неділя, понеділок – вихідні.

Вартість вхідного квитка: дорослі – 8 грн, діти – 4 грн.

проспект Незалежності, 45, Острог, Рівненська область. Координати: 50.329674, 26.519174 

Додати коментар


Захисний код
Оновити