Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Чернігів. Єлецький Успенський монастир

 

За легендою, Успенський монастир засновано князем Святославом Ярославичем в середині XI століття після появи на одній з ялин в цій місцевості ікони Божої Матері у лютому 1060 року. Князь її побачив, коли приїхав на Єлецьку гору разом зі своєю дружиною на полювання.  Згідно з тим же переказом, в монастирі деякий час перебував «батько руського чернецтва» Антоній Печерський.

Літописних відомостей про монастир небагато. В середині XII століття на місці, де з'явилася свята ікона, спорудили мурований храм в честь Успіння Божої Матері. Це була грандіозна для свого часу архітектурна споруда.

Увінчаний єдиною масивною главою тринефний, триапсидний двадцятип'ятиметрової висоти собор було видно не тільки з будь-якого кінця міста, але і з навколишніх сіл. Храм зберігся до наших днів і, як багато століть тому, підіймається над мальовничою деснянською заплавою.

У 1239 році монголо-татари штурмом взяли Чернігів. Місто було спалено і пограбовано. Не минув цієї долі і Єлецький монастир. Він довгий час знаходився в запустінні, як і сам Чернігів до XVстоліття .

Під час розборок Речі Посполитої і Московського царства на початку XVIІ століття, Чернігів кілька разів переходить з рук в руки. Пошкоджений і залишений Успенський собор не витримує тиску часу. Спочатку впали бокові глави, а потім і центральний купол.

Після 1623 року Єлецький монастир відремонтували і передали уніатам. Найбільш відомим ігуменом монастиря того часу, безумовно, був Кирило Ставровецький. У 1646 році він випустив першу в Чернігові друковану книгу «Перло многоценное». На жаль, на цьому творі припинилася його видавницька діяльність.

У 1649 році Чернігів знов перейшов під владу Московського царя.  Єлецький монастир невдовзі знову стає православним. Серед його ігуменів можна тепер зустріти чимало славних імен. Це і майбутній архієпископ Лазар Баранович, і Феодосій Углицький та його спадкоємець архієпископ Іоанн Максимович - відомий засновник Чернігівського колегіуму, і багато інших.

Чимало потрудився для відродження обителі  І. Галятовський. При ньому було реконструйовано Успенський собор, побудовані муровані келії, зведена трапезна Петропавлівська церква. Він же створив у монастирі чудову бібліотеку. Говорячи про ігуменів Єлецького монастиря, не можна не згадати Данила Туптала - відомого релігійного і церковного діяча. У православ'ї він більше відомий як св. Дмитро Ростовський. У XVIII столітті Єлецький Успенський монастир перетворюється у великого землевласника. Але указ імператриці Катерини II поклав цьому кінець.

У 1786 році до казни були передані кріпаки, які перебували у його власності, - 1256 чоловіків і 1169 жінок, 7 пекарень, 8 шинків, винокурня, 4 бані, 9 млинів, 4 поромні переправи та багато іншого майна. З того часу тут припинилось велике будівництво. В кінці 1921 року Єлецький монастир було закрито, з 1944 по 1964 на території монастиря розташовувалася Чернігівська обласна філармонія, і тільки на початку 90-х років XX століття релігійне життя у ньому відновилось. Тут заснували жіночий монастир.

У наш час до складу архітектурного ансамблю Єлецького Успенського монастиря входить Успенський собор XII століття, надбрамна дзвіниця XVII століття, трапезна Петропавлівська церква і келії того ж періоду. Мурована огорожа і дерев'яний житловий будиночок, побудований у 1688 році.

Як і інші монастирі, обитель на Єлецькій горі була також некрополем. В різні часи на її території були поховані великий князь Трубчевський Всеволод Святославич, полковник Леонтій Артемович Полуботок, генеральний обозний Василь Дунін-Борковський, губернатор Андрій Степанович Милорадович, полковник Яків Лизогуб та інші.

У товщі гори під садибою монастиря сховані оспівані легендами великі підземелля. Відома легенда пов'язує їх початок з іменем Антонія Печерського. І хоч ще у 1892 році дослідниками Київського церковно-археологічного  товариства  була доведена  повна безпідставність подібних тверджень, ця приваблива легенда продовжує хвилювати розум. Сьогодні підземелля Єлецького монастиря є комплексом закладених цеглою підземних камер і переходів, що розміщуються кількома ярусами. До них додається підземна галерея довжиною 70 метрів, яка з'єднує Успенський собор і Петропавлівську церкву.

Єлецько-Успенський монастир є чинною жіночою обителлю, монастир входить до Національного архітектурно- історичний заповіднику "Чернігів стародавній".

Поряд з Єлецьким монастирем знаходиться ще декілька цікавих будівель. Серед них тюремний замок, побудований у 1803-1806 роках на ділянці землі, яку купив магістрат у монастиря, і двоповерхова будівля колишнього чоловічого училища, зведеного у 1879 році.

Тут же, навпроти монастирської огорожі, височіє величезний земляний насип – це один з найвідоміших древньоруських язичницьких курганів - «Чорна могила». За переказами під ним похований засновник Чернігова князь Чорний. Однак, як показали розкопки, здійснені у 1872-1873 роках професором Д. Я. Самоквасовим, насипаний курган був у 60-х роках Х століття, в час, коли місто вже давно існувало.Є також  припущення, що в могилі похований сучасник князя Святослава, згаданий у «Повісті временних літ» під 968 роком — воєвода Претич з «іншого боку Дніпра».

вулиця Тиха, 1, Чернігів. Координати: 51.487159, 31.295006.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити