Сам собі Мандрівник

Храм був настільки шанованим, що його обов’язково відвідували всі монархи і члени імператорської родини, що приїжджали до Чернігова, не кажучи про різних вищих державних сановників та діячів вітчизняної культури. Спасо-Преображенський собор - один з найдавніших храмів Русі. Будівництво собору було розпочато приблизно у 1033—1034 роках за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича.

Основу колекції Чернігівського художнього музею склали твори з фамільної колекції нащадка старовинного козацького роду, чернігівчанина Григорія Павловича Галагана (1819-1888), переданої Прилуцьким краєзнавчим музеєм на початку 50-х років ХХ століття. У 1965 році у пам'ятнику архітектури XVII століття - будинку Якова Лизогуба відкрився художній відділ Чернігівського історичного музею.

У 1896 році до Чернігівської губернської земської управи надійшла заява Василя Тарновського-молодшого, відомого громадського діяча, благодійника і збирача українських старожитностей (1838–1899): «Составленный мною в течение всей моей жизни музей местных древностей я желал бы, для верного сохранения их, передать в собственность и заведование Черниговскому губернскому земству с тем, чтобы он…был открыт для обозрения его публикой». На основі його колекції у 1902 р. у спеціально збудованому приміщенні був відкритий Музей українських старожитностей В.В. Тарновського.

Собор справляє враження міці, нерухомості та спокою. Йому притаманні і надзвичайна досконалість цегляного мурування, висока якість цегли-плінфи, витончене і цікаве різьблення білокам´яних капітелей на півколонах фасадів. Застосування в оздобленні фасадів деталей з вапняку, прикрашених рельєфними орнаментами так званого “звіриного стилю”, що йде від язичницьких часів, де рослинні орнаменти поєднуються в казкове мереживо з фантастичними птахами, звірями-грифонами, є характерною рисою саме чернігівської архітектури ХІІстоліття.

Катерининська церква в Чернігові є найвизначнішою в Україні пам´яткою стилю українського (козацького) відродження ХVІІ-ХVІІІ століть, що збереглася в автентичному вигляді, справила вирішальний вплив на розвиток української церковної архітектури ХVІІІ століття і досі відіграє роль містобудівної домінанти історичного середмістя. Церква знаходиться в історичному центрі міста, на високому мисі, відокремленому яром від Валу, Чернігівського дитинця.