Сам собі Мандрівник

Pannonhalmi Apátsági.

Це абатство є одним з найдавніших монастирів Угорщини і другим за величиною католицьким абатством у світі, а зображення старовинного фоліанта на гербі абатства свідчить про те, що протягом своєї історії монастир Паннонхальма був одним з головних осередків культури та освіти Угорщини. Бібліотека монастиря, що налічує 360 000 томів книг, є одним з найбільших у світі монастирських зібрань.

Архітектурний вигляд монастиря протягом віків неодноразово змінювався. Зруйновані фрагменти комплексу замінялися новими, відповідними до стилю часу. У підсумку, в складній архітектурі будівель помітні романський, готичний, бароковий та навіть турецький стилі. Серед цікавих місць та визначних пам’яток Угорщини, монастир вартий відвідування не тільки з архітектурної точки зору, мистецьке зібрання абатства навіть нині займає значне положення серед національних колекцій Угорщини.

Монастир Паннонхальма був побудований князем Гезою - батьком короля Іштвана Святого на вершині пагорба Святого Мартина (за переказами тут народився святий Мартин Турський). Перші ченці прибули в Паннонхальму в 996 році з Італії. Це були монахи бенедиктинського ордену. У 1001 році вони освятили невелику церкву та почали монаствувати.

До середини ХV століття монастир обезлюднів, тут лишилося не більше 7-и ченців, аж поки, у 1472 році, король Матяш не взяв абатство під свою опіку. Під час його правління було розпочате велике будівництво, котре, як  свідчить напис на одному з наріжних каменів, було закінчене у 1486 році. Роботи були проведені майстрами Вишеградської Королівської будівельної школи.

У 1541 році загроза війни з османами була настільки очевидна, що монастир, котрий на той час одержав статус архіабатства, був перетворений на фортецю. Однак потужні стіни монастиря не завадили туркам кілька разів його розорити і зруйнувати частину будівель. Після відходу турків на початку XVIII століття в абатстві були проведені великі будівельні та відновлювальні роботи. Переважним архітектурним стилем цих будівель став бароко. Наступна реконструкція комплексу відбулася в 1995 році - за рік до тисячолітнього ювілею та визнання Абатства Паннонхальма об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.В наш час абатство Паннонхальма - діючий монастир бенедиктинського ордену з близько 500 монахів.

Найзначніша споруда Паннонхальми - монументальна базиліка з підземною каплицею, побудована в XIII столітті. У зв'язку з численними історичними пертурбаціями та базиліка повністю до наших днів не збереглася, однак її первісний вигляд дозволяють уявити деякі частини, знайдені в результаті археологічних розкопок, наприклад одна зі стін північного приділу або замуровані ворота в ризниці.

На підставі відкриття залишків напівкруглого склепу, ширина котрого майже дорівнює ширині нави нинішньої церкви, припускають що перша церква була порівнянна за розмірами з нинішньою базилікою. Внутрішнє оздоблення нинішньої базиліки виконано настільки тонко і майстерно, що очам просто не надивитися. Зіркоподібні склепіння з яскравими фресками, мереживна різьба по каменю , чудові різьблені прикраси «porta speciosa» з червоного мармуру в стилі ренесансу, палаючий золотом вівтар - високий духовний статус цього місця органічно поєднується з розкішшю його внутрішнього оздоблення. А коли тут грає орган, переплетіння відчуттів не передаються жодними буквами.

Як уже зазначалося, бібліотека монастиря, є одним з найбільших у світі монастирських зібрань. Крім того, у її архіві зберігається перший пам'ятник писемності угорською мовою - Статут бенедиктинського абатства Тихань. У міру збільшення фондів бібліотеки розросталася і будівля, котра їй належить, а остання реконструкція була проведена в першій третині XIX століття. Уздовж по периметру обох її поверхів тягнуться масивні дерев'яні шафи, що поблискують золотими корінцями фоліантів. Святий Бенедикт наголошував на важливості навчання та читання книг в монастирському житті, тому ченці збирали та зберігали не тільки християнську літературу, а також праці греко-римської цивілізації.

Склепінчасті стелі прикрашають яскраві фрески, серед яких алегоричні зображення, що символізують чотири факультети середньовічних університетів - юриспруденцію, теологію, медицину, а також факультет семи вільних мистецтв. Дві гіпсові статуї царів (Святий Стефан, засновник і Франциск I, реставратор), були недавно розміщені на своєму первісному місці. Центральна картина поздовжньої зали зображує Афіну Палладу (Minerva). На двох коротких стінах можна побачити портрети древніх філософів і вчених, а на поздовжніх стінах ми знаходимо портрети видатних діячів угорської культури. Ще один символ науки, що розташувався в одному із залів бібліотеки, - величезний старовинний глобус. Перед входом в бібліотеку встановлена оригінальна статуя студіозуса, що схилився над партою і щось записує. 

Наприкінці ХІ століття, за свідченнями рукописів, з 1 090 року, часу святого Ласло, бібліотека налічувала вже 80 томів (близько 200 робіт). Під час перенесення бібліотеки в 1786 році колекція налічувала вже 4000 томів, з яких в 1802 році, тільки 757 томів і 27 рукописи були повернуті в бібліотеку монастиря. На той час не було достатньо приміщень для зберігання такої кількості, тому на початку ХІХ століття була збудована нова будівля Бібліотеки з достатньою кількістю приміщень для зберігання.

Старі монастирі, котрі зберігали і передавали людську культуру загалом, обов'язково з плином століть перетворювалися у своєрідні музеї. Цей процес відбувався через те, що ченці вважали літургію та служіння Богу найціннішою частиною свого життя, таким чином, літургія народила багато видів мистецтва. У Паннонхальмі це відбувалося шляхом часткового перетворення чернечої громади на інтелектуально-освітній заклад, а після 1802 року постійно зростаючі колекції були необхідні для навчання та наукових досліджень. Під час будівництва бібліотеки у 1824 році, бічні кімнати поруч з головним залом були призначені для розміщення колекцій: картин, гравюр, монет, антикваріату, гербарії, корисні мінерали, рослин і насіння, опудала птахів, котрі навіть сьогодні не перестають зачаровувати поціновувачів. 

Серед інших будівель абатства обов'язково варто заглянути в багато прикрашену трапезну. Свій нинішній бароковий вигляд вона отримала в XVIII столітті. Тодішній абат монастиря Бенедек Сайго замовив Атанасу Мартон Вітверу, братові кармелітського монастиря, створити прикраси для внутрішнього декору трапезної. Фрески на стінах і стелі були написані між 1728 і 1730 роками швейцарським художником, котрий пізніше переселився до Венеції, - Давидом Антоніо Фосатті. На стельовій фресці зображений апофеоз угорського короля - Святого Іштвана, фрески на стінах написані на сюжети з Священного писання, шість відомих біблійних сцен на бічних стінах тематично пов'язані з їжею - пропозиція розіп'ятому Хресту оцту, спокуса Хреста в пустелі, Данило в печері лева, обезголовлення Святого Іоанна Предтечі, а також сцени з життя Святого Бенедикта. Правда, нині Трапезна відноситься до закритої житлової площі чернечої общини і не є відкритою для громадськості.

Ще одна гордість Паннонхальми - прекрасний ботанічний сад. Ченці в давнину вирощували і ретельно збрирали трави для лікування хворих. Так з часом і виник сад монастиря. І в наш час структура саду вміло поєднує науку з відпочинком. Рослини і дерева однієї з його частин використовуються в науково-дослідних цілях, у той час як мальовничий парковий гай якнайкраще підходить для неспішних прогулянок на свіжому повітрі.

Каплиця Богоматері. Будівництво каплиці Богоматері почалося в 1714 році. Спочатку це було місце поклоніння для некорінного населення, котре проживало у безпосередній близькості від абатства. Каплиця, з її трьома вівтарями в стилі бароко і невеликий орган ХVIII століття, були відремонтовані в 1865 році. В цей час стіни і портал каплиці оздобили романтичними прикрасами. Склеп під церквою протягом століть служив усипальницею для ченців.

І звичайно ж, неможливо уявити собі європейський монастир без виноробства. Традиція виготовлення вина в Паннонхальмі дуже давня - вона сягає своїм корінням X століття - часу заснування абатства. Стрункі ряди виноградних лоз зі звисаючими з них матовими гронами соковитих ягід простягаються до самої лінії горизонту - незабутнє враження. Традиційні для Паннонхальми сорти вин - рейнський рислінг, совіньон блан, гевюрцтрамінер, вельшрислінг, езер і сарфехер. У ХХ столітті ченці почали культивувати і більш інтернаціональні сорти - шардоне, піно блан, піно нуар, мерло і каберне франк. Кожен сорт вина можна продегустувати та придбати пляшку-другу на пам’ять.

Várkerület 1, Pannonhalma, 9090 Угорщина. Координати: 47.552442, 17.762300

Аудіопутівник у абатстві надається наступними мовами: угорська, німецька, англійська, французька, італійська, російська, польська, іспанська, голландська, японська, китайська та словацька.

Розклад роботи.

·         січень – березень, листопад – грудень: вівторок – неділя, 10.00 – 15.00;

·         квітень, жовтень: вівторок – неділя, 09.00 – 16.00;

·         травень: понеділок – неділя, 09.00 – 16.00;

·         червень – вересень: понеділок – неділя, 09.00 – 17.00.

Каплиця Богоматері відкрита з червня по вересень з 9.00 до 17.00 щоденно.

Тривалість візиту не обмежується, але відвідувачів просять залишити будівлю через 1,5 годин після закриття каси.

Вартість квитків з аудіопутівником.

Дорослі 2200 форинтів (€7,00), учні та студенти – 1100 форинтів (€3,50), сімейний квиток (двоє дорослих та їхні діти шкільного віку - 4400 форинтів (€14,00).

Квитки для відвідування винарні.

·         з дегустацією 7 сортів вин – 3900 форинтів (€12,50);

·         з дегустацією 5 сортів вин – 2900 форинтів (€9,20);

·         з дегустацією 3 сортів вин – 1900 форинтів (€6,00);

·         без дегустації – 900 форинтів (€2,90).