Központi Vásárcsarnok

У 2013 році CNN визнав центральний ринок Будапешта найбільшим критим ринком у Європі.  Він зайняв 1-е місце серед п'яти найжвавіших міських ринків: Мерсет де Сан-Хосеп де-ла-Бокуейра в Барселоні, Гранд базар у Стамбулі, Портобелло-роуд у Лондоні і LesPuces в Парижі. Це найстаріший критий ринок угорської столиці, котрий зберіг свою неповторну архітектуру до наших днів.

Раніше майдан, де розташований ринок, називався Соляним майданом через величезні склади солі, котрі тут містилися. Поруч з соляними складами був тютюновий склад. Коли будівля тютюнового складу прийшла в непридатність, її розібрали і розчистили нинішню площу.  Сьогоднішня назва – «Митний майдан» отримана на честь імпозантної будівлі центрального митного управління, побудованого в 1870 році на пештському боці Дунаю, поруч з мостом Свободи.

В 1860-х роках у Будапешті, в зв’язку зі зростанням кількості населення міста, постала проблема придбання якісних продуктів харчування, вирішення котрої було знайдено за допомогою будівництва ринкових залів, в яких би продавалися продукти, які були перевірені. Крім створення роздрібної мережі, влада Будапешта хотіла регулювати продаж оптових товарів. У 1879 році у місті був створений комітет продовольства, котрий в 1883 році підготував пропозицію розташування Центрального ринку на майдані Февам.

Потім, протягом майже 10 років, йшла жвава паперова війна поміж різними групами інтересів у міській владі щодо місця майбутнього ринку. В результаті конкурс був оголошений аж 25 серпня 1892 року. На 5 грудня 1892 року комітет отримав 9 проектів. В результаті конкурсу перевага була надана проекту Самуїла Пеца, про що оголосили 11 січня 1893 року. Будівництво почали майже негайно.

30 липня 1896 року, коли, відповідно до планів Самуїла Пеца, до завершення будівництва лишалося десять днів, несподівана пожежа, що почалася в майже завершеній будівлі зупинила будівельні роботи. Подальше розслідування, яке тривало протягом року, не змогло розкрити причин пожежі. В результаті згоріло 60 метрів даху, а будівництво розтягнулося до жовтня. Правда пожежа спонукала до підвищення рівня безпеки самої споруди. Дах залу був розділений на три секції, які можуть бути ізольовані одна від одної, були додані гідранти та збільшена кількість люків у даху й аварійних сходів. Остаточна вартість будівлі становила 1900000 форинтів, котра включала в тому числі підвал, причали на березі Дунаю, і паровий двигун.

Торговці продавали свої товари в приміщенні ринку уже з 1 лютого 1897 року, хоча офіційне відкриття відбулося 15 лютого 1887 року. В 20.00 перший поїзд з товарами урочисто заїхав у будівлю.

Продавати товари на Центральному ринку можна було тільки дотримуючись Правил «Щодо питання знаходження, експлуатації та організації у залах ринку», котрі регулювали продаж і обробку товарів. Наприклад, оптовикам не можна було продати кількість виробів, яка була меншою, ніж дозволено. Орендні ставки регулювалися відповідно до типів проданих товарів, люди могли орендувати торговельні місця тільки на своє ім’я і могли продавати тільки свої власні товари. Торговці могли орендувати більш ніж одне місце в тому ж залі тільки якщо ці місця були поруч одне з одним, і за умови, що місце не потрібне торговцю, котрий не мав своєї крамниці в цьому залі.

Через Центральний критий ринок товари поставлялися не тільки в Будапешт. Він також став важливим центром міжнародної торгівлі, звідти йшли поставки продовольства на експорт в інші країни, а закордонні товари також проходили через нього.

Як завжди, правила торгівлі не були з радістю всіма прийняті. Не всі товари відповідали новим, більш суворим вимогам до якості, та не всі торговці бажали їх дотримуватися. Найбільше заперечували проти нових правил ринкові жінки, які хотіли торгувати «по старому». В результаті на ринку була введена продовольча інспекція, втім, цей захід також був не дуже успішним. Єдина якість виробів була строго обов'язковою, а також обов'язкові вимоги до пакування відповідно до типу, котрі постійно перевірятися. На думку багатьох торговців інспекція знижувала конкуренцію та була надто бюрократичною. Тому торговці також створили організацію для захисту своїх інтересів. Асоціація торговців Центрального ринку була сформована 9 вересня 1897 року.

До Першої світової війни ціни влада контролювала, а коли вибухнула війна і інспекція з ринку зникла, ціни підскочили до небес. Для підтримки порядку на ринку залучали поліцію, а у 1915 році, була створена спеціальна ринкова поліція.

Під час Другої світової війни Центральний ринок значно постраждав. Відновлення затягнулося до 1960-х років. В результаті тої реконструкції всередині будівлі з'являються реальні нетрі в гарному інтер'єрі залу.  За період в сто років, конструкції будівлі стали зношені, тому через небезпечний стан, приміщення ринку було закрите 2 березня 1991 року. Знову ринок відкрився у 1994 році, після масштабної реконструкції та модернізації, він отримав свій нинішній видляд, відразу ставши однією з головних туристичних визначних пам'яток Будапешта.

Ринок складається з величезної кількості крамничок, розташованих на трьох поверхах. Вхідні ворота в стилі неоготики мають сенсорне управління. Відмінною архітектурною особливістю споруди є дах з барвистої желнайської черепиці. Площа будівлі складає 10000 квадратних метрів. Відвідування центрального ринку в Будапешті - це захід «три в одному». Тут можна помилуватися гарною архітектурою будинку, смачно поїсти і за один раз придбати всі сувеніри (як «звичайні», так і гастрономічні).

Після того, як ворота ринку ввечері зачиняються, цей значний будинок після 20.00 стає палацом гастрономії та одним з кращих майданчиків Будапешта для неформальних приватних зустрічей.

Vámház krt. 3, Budapest, 1093. Координати: 47.487313, 19.058154 . Найближча станція метро Fővám tér лінії М4

Розклад роботи.

·         понеділок 6.00 - 17.00;

·         вівторок - п'ятниця: 6.00 - 18.00;

·         субота: 6.00 - 14.00;

·         неділя та офіційні святя - зачинено.