Сам собі Мандрівник

Katedrala Svetog Jakova

Завдяки своїй винятковості собор був включений до Списку пам'ятників світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Цей храм навіть називають «поезією в камені». Це один з семи хорватських соборів, що носять почесний статус «малої базиліки». Місто стало свідком того, як змінювали один одного різні напрямки в архітектурі. Собор поєднує в собі ранній готичний стиль, ренесанс і відродження. Три знаменитих архітектора - Боніно, Юрай Далматинець і Нікола Флорентієць кожен по-своєму доповнили вигляд собору.

Собор Св. Якова має висоту 31 м і є справжнім архітектурним дивом, він зібраний з окремих кам'яних плит і прикрашений 71 головами, портретами сучасників Юрая Далматинця. Кафедральний собор Св. Якова є головним символом Шибеника.

Будівництво собору стало символічною кульмінацією багатовікового прагнення місцевої єпархії відокремитися від Трогира і отримати власне автономне місце. Ідея будівництва собору Святого Якова датується ще 1298 роком. Рішення про початок роботи було прийняте лише через сто років - в 1402 році. А саме будівництво почалося тільки в 1431 році і з перервами тривало до 1536 року. У 1441 році робота над собором була доручена знаменитому майстрові, скульптору та архітектору Юраю Далматинцю.

Собор вимагав особливої техніки укладання кам'яних плит і Юрай розробив її. Це дозволило йому зводити нефи і апсиди виключно з каменю, не використовуючи цеглу або дерев'яні балки. Також роботами цього майстра є скульптури біля дверей, 72 обличчя його сучасників на зовнішній стороні апсиди, надгробок Юрая Шижгорича, багаті капітелі, а також баптистерій.

Зведенням купола займався вже інший відомий майстер Нікола Флорентієць. Крім того, він створив скульптури в стилі тосканського ренесансу, а також звів шикарну пресвітерію з хорами, галереями, куполом і склепінчастим дахом і верхню частину фасаду.

Під куполом храму розташовується барабан з 16 вікнами. Портал центрального фасаду оформлений у вигляді трилисника, така його форма логічно продовжує тринефову організацію інтер'єру собору. Стеля баптистерію собору прикрашена рельєфами, що зображують Бога Отця в оточенні ангелів і херувимів. У самому центрі баптистерія розташовується купіль для хрещення, яка утримується на фігурах хлопчиків.

З ХVІ століття собор постійно ремонтували, а в другій половині ХІХ століття він був досить серйозно реконструйований архітектором Паоло Біоні. Після Другої світової війни будівля була повністю відновлена, зокрема відреставрована ризниця. Три снаряди, випущені з моря, під час подій 1991 року пробили купол собору, але в 1996 році його вдалося відновити. У 1997 році було розпочато програму з дрібного ремонту будівлі, вона триває з рідкими перервами до цих пір.

Trg Republike Hrvatske 4, Šibenik, Hrvatska. Координати: 43.735561, 15.889379.

Екскурсія собором.

Зовнішні елементи.

А – Головний західний портал – творіння першого архітектора будівництва – Боніно з Мілану, зі статуями Хреста і 12 апостолів. Бронзові двері – робота скульптора з Шибеника Грги Антунця, 1967 рік.

В – Північний «Левовий» портал – також робота першого архітектора будівництва – Боніно з Мілану. В балдахінах знаходяться статуї Св. Якова та Св. Петра авторства Юрая Далматинця. Бронзові двері – робота скульптора з Шибеника Грги Антунця.

С – 2 ренессансних амура з сувоєм та записом про будівництво собору 1443 року. У їхніх ногах знаходиться єдиний збережений напис Юрая: HocopuscuvarumfecitmagisterGeorgiusMattheiDalmaticus.

D – Пояс з 71 скульптурним обличчям. Охоплює усі три апсиди та східну частину північної стіни, творіння Юрая Далматинця. Портрети сучасників майстра, єдині у своїй виразності та життєвості, вважаються одними з кращих витворів хорватського раннього ренессансу.

Е – Сакристія роботи Юрая Далматинця. Знаходиться над зовнішнім входом до хрещальні на касетній стелі. Утворює прохідний портал поряд з міськими воротами.

Статуї на вершинах фронтонів даху роботи Ніколи Флорентійця кінця XV століття:

F1 – Св. Миховіл вбиває диявола;

F2 – Св. Яків;

F3 – Св. Марко.

G – Єпископський палац XV століття, побудований в епоху єпископа Юрая Шижгожича. Системою переходів у двох рівнях зв’язаний з кафедральним собором.

Внутрішні елементи.

1. Гробниця єпископа Шибеника Івана ІІ Луціє Штафилича (1528-1557 роки), котрий освятив собор у 1555 році. Робота майстра Чеккі з Падуї.

2. Гробниця єпископа Шибеника Сречко Бадурина (1988-1996 роки) – рельєф Казимира Храсте (1997 рік)

3. Ренессансний дерев’яний вівтар «Трьох королів» з картиною Бернардино Рікарді XVI століття.

4. Барочний вівтар Госпе від Кармела (Богородиці Кармельської) з дерев’яною статуєю Богородиці 1617 року.

5. Барочний вівтар Св. Крижа. з дерев’яним готичним розп’яттям 1455 року. Біля підніжжя підпис автора.

6. Гробниця єпископа Шибеника Луки Спингароллі (1573-1589 роки). Робота скульптора Антуна Ногуловича.

7. Гробниця єпископа Шибеника Івана Домініка Каллегарі (1676-1722 роки). Після звільнення Книна від турків в 1688 році, книнська єпархія приєднується до шибенської.

8. Кам’яні лавки каноніків, балюстради та амвони, прикрашені багатим ренессансним орнаментом. Творіння Ніколи Флорентійця біля 1500 року.

9. Єпископський престол з кам’яним балдахіном роботи Бартоломео ла Местре, головного архітектора будівництва з 1517 року.

10. Головний вівтар Госпе від плачу (Богородиці, що плаче) 1640 року з чудотворною іконою Богородиці XV століття, котра приписується майстру Блажу Юр’їву Трогирянину.

11. Ренессансна дерев’яна статуя Св. Петра 1624 року, встановлена в межах кафедри проповідника. Творіння шибенського різьбляра по дереву Єронима Монделли. Раніше знаходилася у головному нефі.

12. Хрещальня – шедевр Юрая Далматинця, головного архітектора будівництва собору з 1441 по 1473 роки. Розташована під південною апсидою на рівні вулиці.

13. Барочний вівтар Св. Фабіана і Севастьяна з ренессансною картиною учня Тиціана, Пилипа Заніберті.

14. Вівтар Св. Христофора і Госпе від Здравля (Богородиці здоров’я) з дерев’яною бароковою статуєю святого та іконою Богородиці здоров’я XV століття, котра колись захищала головну фортецю Шибеника – Св. Миховіла.

15. Необароковий вівтар 1876 року, присвячений Св. Рокко (захиснику від чуми), Св. Єрониму і шибенському францисканцю Св. Николі Тавеличу, першому хорватському святому, канонізованому у 1970 році.

16. Надмогильний пам’ятник єпископа Шибеника Юрая Шижгорича (1437-1453 роки), творіння Юрая Далматинця. Його заслугою є початок будівництва храму