Сам собі Мандрівник

Dalmacija.Trogir

Старе місто Трогира з безліччю веж і дзвіниць є сьогодні одним з найкрасивіших міст Хорватського узбережжя, територія якого включена в список світової спадщини ЮНЕСКО, оскільки це одне з найкраще збережених середньовічних міст в Європі.

Історичне старе місто розташоване на невеликому острівці, відокремленому вузькою протокою від материка і більш широкою протокою від великого острова Чіово.

Трогир (Трагуріон) був заснований в III столітті до н. е. грецькими колоністами з острова Віс. Місто успішно розвивалося, проте в римський період було дещо затьмарене розташованим неподалік процвітаючим містом Салоною (Сплітом). В VII столітті на узбережжя Далмації прийшли слов'яни, і незабаром місто опинилося під владою хорватських королів.

В 1123 році місто було захоплене і повністю зруйноване сарацинами, однак швидко було відновлене, досягнувши піку свого процвітання в XIII столітті. У 1420 році, разом із значною частиною далматинських прибережних міст і островів, Трогир перейшов під контроль Венеції. 

Після падіння венеціанської республіки в 1797 році, місто стало частиною Австрії. Під час першої та другої світових воєн місто окуповували італійці, а після обох воєн Трогир став частиною Югославії. Після розпаду останньої в 1990 р місто стало частиною незалежної Хорватії.

Вулички старого міста, що сплітаються в химерний лабіринт і перетинають одна одну під неймовірними кутами, роблять Трогир досить колоритним містом хорватського узбережжя. Набережна Трогира особливо гарна ввечері, коли вона освітлена ліхтарями з яхтами, пришвартованими до набережної прямо в межах міста, а численні ресторанчики пропонують туристам, котрі прогулюються тут, страви зі свіжої риби і дарів моря.

Північні міські ворота (Sjeverna gradska vrata)

Точка, з якої зазвичай починається огляд історичного центру Трогира. Ці ворота є головними і відкривають шлях у Старе місто. До воріт підведений короткий міст через невеликий канал, який відокремлює острів від материка. На воротах встановлена скульптура покровителя міста - блаженного Іоанна Трогирського. Скульптура датується XV століттям, її автор - відомий зодчий з Мілана Бонино. Ворота зводилися в часи венеціанського панування, коли були побудовані і міські стіни. В XVII столітті ворота були оброблені в стилі ренесансу. Над аркою розташований рельєф лева Св. Марка, який є символом Венеції.

Пройшовши крізь ворота, ви відразу ж потрапляєте в історичний центр Трогира, мініатюрний і прекрасний. Перше, що відкриється вашим очам - центральна площа Трогира, названа на честь Папи Івана Павла II. Колись тут розташовувався римський форум, про що свідчать збережені стели, написи і зображення.

Координати: 43.517665,16.250566

Ратуша (Gradska palača)

Ратуша Трогира розташована в східній частині центральної площі Івана Павла ІІ Старого Трогира. Будівництво цієї триповерхової будівлі було здійснене в XV столітті. Фасад будівлі прикрашений чудовими відкритими арками і балюстрадою. На верхньому поверсі розташовується прекрасне, багатостворчасте вікно. За час свого існування Ратуша пережила безліч реконструкцій. Найзначніша припала на XIX століття. На фасаді будівлі є троє дверей, які обрамлені  виступаючими каменями. Дослідники вважають, що двері належать епосі Відродження.

На фасаді розташована велика кількість гербів, висічених з каменю, які служать прикрасою споруди. 

Для відвідувачів відкрито невеликий внутрішній дворик з портиками. Інтер'єр двору кілька разів змінювався і в різні епохи виглядав зовсім по різному. Зараз від старих часів на території дворика практично нічого не залишилося, зате бажаючі можуть відпочити в одному із затишних літніх кафе, що розташувалися біля входу в Ратушу. Завдяки тому, що Ратуша розташовується поруч з головним пам'ятником архітектури Трогира - Кафедральним собором Святого Лаврентія, її відвідує безліч туристів.

Trg Ivana Pavla II 8, Trogir, Hrvatska. Координати: 43.516757, 16.251413

Лоджія та годинникова вежа (Loža sa satom)

Поряд з Ратушею на площі Іоанна Павла II (Trg Ivana Pavla II) знаходиться міська лоджія і годинникова вежа. Лоджія, дах якої підтримують шість колон з римськими капітелями, починала будуватися в 1311 році, але свій нинішній вигляд вона отримала в XV столітті, за часів Ренесансу. Лоджія виконувала одразу кілька функцій: місце громадських зборів, житло, суд і т.п. На стіні є два барельєфи: Правосуддя (Святий Лоренс з вагами в руці) і Бан Бериславич, герой угорських та хорватських народних пісень, противник венеціанців і борець проти турків. Перший створив в 1471 році Нікола Флорентієць, а другий в 1950 році - Іван Мештрович. Центральну частину фасаду лоджії колись займало зображення крилатого лева, який символізує святого Марка, покровителя Венеції. Також тут знаходиться робота Ніколи Флорентійця - зображення блаженного Іоанна Трогирського, що тримає місто на долоні.

З лівого боку від лоджії розташована годинникова вежа, яку вінчає шатровий купол, врятований в 1447 році з каплиці Св. Себастьяна. А розташовану на фасаді статую святого створив Нікола Флорентієць.

Trg Ivana Pavla II 8, Trogir, Hrvatska. Координати: 43.516757, 16.251075

Собор св. Ловро (Katedrala sv. Lovre)

Раніше на місці собору стояла церква, котра була зруйнована сарацинами. Для будівництва собору, яке почалося в 1193 році і тривало декілька десятиліть, були залучені десятки майстрів. Собор є тринефовою спорудою (при цьому центральний неф вище за бічні прибудови і відокремлений від них вісьмома колонами), яка має три напівкруглі апсиди. Будівля увібрала риси різних архітектурних стилів. Основу становить змішання романського і готичного стилів. Будинок поєднує романську монументальність з витонченістю і строгістю венеціанської готики. Звід центрального нефа собору має перекриття, що датуються XV століттям, в цей же час був добудований просторий вестибюль храму.

Головний вхід у собор - дивовижний романський портал під атріумом, праворуч від якого знаходиться дзвіниця, побудована в стилі венеціанської готики в XV - XVI століттях. А близько 1240 року далматинський скульптор Майстер Радован покрив портал різьбленням.

Композиція порталу розділена на дві частини: внизу - сцени зі Старого Заповіту, а вгорі - з Євангелія. Над дверима на великому тимпані розташований рельєф, на якому зображено Різдво, а біблейські сцени зображені в напівколах. По обидві сторони порталу розташовані фігури левів (символ Венеції), а над ними стоять Адам і Єва. Перший півкруг пілястрів прикрашені сценами усіх пір року (вони вирізані), а другий півкруг - зображеннями святих.

Портал розташований під похилим дахом, верх якого прикрашений карнизом із статуєю Св. Ловро. 

У атріумі розташований баптистерий, який був спроектований Андрієм Олешею ще близько 1460 року. Він має рельєф із зображенням хрещення Ісуса, стеля прикрашена кесонами, а стіни - фризом з янголятами та квітами.

Інтер'єр собору привертає увагу безлічі туристів завдяки унікальній романській восьмикутній кам'яній кафедрі, яка була побудована ще в XIII столітті зі статуями Мауро, інкрустованими в середині XV століття Іваном Будиславичем. А також хорам з дерев'яними різьбленими лавами 1449 року, романському ківорію у вівтарі (перша половина XIV ст.), а також розташованим на головному вівтарі балдахіну із скульптурними зображеннями Благовіщення. Картини, написані на вівтарі, належать талантам Пальми Молодшого і Падованіно.

Каплиця блаженного Орсіні, розташована перед першою прибудовою, була споруджена Андрієм Олешею і Ніколою Флорентійцем в 1468-1472 роках. Це справжній шедевр, що включає 12 статуй апостолів, які по своїй формі нагадують раковини, а в центрі цих статуй розташована скинія, в якоій спочиває перший єпископ Трогира, - блаженний Орсіні. Особливо цікаві більше 20 фігурок янголят, входять у напіввідчинені двері, в нішах по боках каплиці. Кожна фігурка унікальна - одні янголята легко прослизають у двері, інші насилу протискуваються в вузьку щілину. У ризниці розташовані картини Джентиле Белліні і Сальватора Росі, скриньки, прикрашені різьбленням Гргура Видова, а також Скарбниця, в якій зберігається велика кількість прикрас із золота, ковчеги і картини, які відносяться до XVII століття.

Висока дзвіниця соборубула побудована в XIV столітті в готичному стилі, проте в 1420 році її зруйнували венеціанці в ході війни. Відновлення дзвіниці почалося після приєднання Трогира до володінь Венеції. У 1422 році Матеєм Гойковичем в стилі венеціанської готики був побудований другий поверх з балюстрадою. Він має два вузькі багатостворчаті вікна, орнамент яких виконаний у вигляді трилисника. Вікна третього поверху розташовані на усіх чотирьох стінах. При цьому північну і південну стіну прикрашають багатостворчаті вікна, на яких є по чотири вічка у вигляді трилисника, а східну і західну - вікна з прекрасними ажурними гратами. Згідно з останніми дослідженнями, це творіння, швидше за все, належить тому, що багато років пропрацював в Далмації і Трогирі - італійському скульпторові Лоренцо Пінчино, який зміг створити це диво за допомогою місцевих майстрів. У XVI столітті скульптором Трифуном Боканичем був побудований четвертий поверх, який цікавий великими арочними проходами. Дзвіниця собору вражає своєю висотою а також змішанням стилів. ЇЇ видно абсолютно з усіх районів міста, тому що будівля є найбільшою і найвищою в Трогирі (близько 47 метрів). Цікаво, що початковий проект собору містив дві вежі, що дзеркально відображають одна одну, але в підсумку була побудована тільки одна. З дзвіниці собору Святого Лаврентія відкривається чудовий вид на місто.

З листопада до середини травня відвідування за попереднім записом.

Підйом на дзвіницю платний – 2 €.

Trg Ivana Pavla II 9-10, Trogir, Hrvatska. Координати: 43.516916, 16.251389,

Церква Святої Варвари  (Crkva sv. Barbare)

Це одна з небагатьох дороманських церков, що зберегли свій початковий вигляд. Церква має незвичайне архітектурне рішення - одна з колон виходить за територію ґанку церкви на вулицю Ґрадарску. Церква Св. Варвари - мініатюрна базиліка, над входом якої збереглися середньовічні прикраси і напис латинською, яка говорить: "В ім'я Господа, для спасіння душі побудований цей храм". В інтер'єрі церкви зберігся напис у кам'яній вівтарній, завдяки якому стало відомо, що майстра, що займався реконструкцією церкви, звали Петро.

Колись церква була прикрашена фресками, від яких нині залишилися тільки фрагменти. За деякими особливостями внутрішнього оздоблення, а також орнаментами, збереженими на вхідних дверях і зображенням тварин, можна зробити висновок, що церква серйозно перебудовувалася в XI столітті. Колони, різьба, фрагменти розп'ять, що збереглися у вівтарі, вказують на те, що спочатку церква була зведена на честь святого Мартина, культ якого поширився в Далмації в VI столітті, в епоху імператора Юстиніана. Тільки потім церква була перебудована з дотриманням форм і розмірів початкової конструкції, а потім переосвячена на честь Св. Варвари.

Координати: 43.5165, 16.251791

Замок Камерленго та вежа св. Марка.

Tvrđava Kamerlengo i Kula svetog Marka

Замок Камерленго, який деякий час був резиденцією венеціанського губернатора, височить в південно-західній частині острова. Його будівництво завершилося близько 1430 року. Це чотиригранна споруда, яка має шестикутний фундамент. Замок повернутий до моря.

Фортеця Камерленго - фортеця, яка виконувала в XIII-XV століттях роль військово-морської бази на Адріатичному морі. Колись фортеця була оточена ровом і з'єднувалася з круглою вежею, яка носить ім'я шанованого в Хорватії святого Марка (Kula svetog Marka). В епоху венеціанського панування за стінами фортеці розташовувався значних розмірів палац консула, намісника Венеціанської імперії.

Зведення вежі Св. Марка відбулося вже після будівництва замку. Вежа будувалася з метою оборони каналу, який проходить між островом і материком. Її вигляд притаманний більшості оборонних споруд, побудованих в епоху Відродження. На фундаменті, який має форму обрізаного конуса, стоїть кругла вежа, на даху якої є довгий ряд амбразур. На горішньому поверсі, для захисту смужки води, що відокремлює острів від материка, була встановлена артилерія.

Будівництво фортеці консультував архітектор, інженер-будівельник Пічіне Лоренцо, роботи з безпосереднього зведення фортеці очолював майстер Марино Радое.

Поруч, на набережній, між вежею і фортецею розташовується, збудований в стилі класицизму, павільйон. Він має кругову форму і колонаду. Павільйон був побудований тут в 1809 році на честь маршала Мармонта в часи французького правління. Даний павільйон є одним з небагатьох пам'яток французького владарювання в Далмації. 

До нашого часу від фортеці збереглися самі стіни, що з'єднують між собою три вежі. З даху фортеці відкривається прекрасний вид на море.З вежі Святого Марка, а також близько розташованих будівель відкривається дивовижний вид на пристань і місто.

Нині на території фортеці розташовується історичний музей під відкритим небом та мультимедійний центр. Також Камерленго часто використовується як майданчик для зйомок фільмів історичної тематики.

На даху вежі нині розташовується затишне кафе, потрапити в яке можна, піднявшись вузькими сходами, що ведуть до масивних дерев'яних дверей.

У літній час тут проводяться різні культурні заходи і проходять театралізовані дії. Фортеця Камерленго є однією з найбільш відвідуваних у Трогирі пам'яток. Багато туристів люблять фотографувати вигляд старовинного міста, що відкривається зі стін фортеці, особливо на заході сонця.

Влітку на величезному внутрішньому дворі замку влаштовуються театральні вистави і всілякі концерти під відкритим небом.

Координати: 43.516327, 16.24673.

Ціни квитків:

·         дорослий 25 кун (3,5 €)

·         дитячий 15 кун (2 €)

Інші цікаві місця Трогира:

Церква і монастир св. Домініка (Crkva i samostan sv. Dominika). XIII століття. Ви можете оглянути надгробок Шимун та Івана Соботи з рельєфом Николи Флорентинця «Оплакування».  43.515607, 16.249364

Бенедиктинський монастир Святого Миколая (Benediktinski samostan Sv. Nikole), Gradska 2.. влітку 08: 00-12: 00 та 16: 00-19: 00, взимку по запису. 10 кун Будівля була побудована в 1064 році. У монастирі знаходиться зібрання творів мистецтва, найцікавіше в якому - рельєфне зображення Кайроса - грецького бога удачі (III століття). 43.516729, 16.249042

Церква всіх Святих (Crkva sv. Svetih). XVI століття. 43.516156,16.249203

Дзвіниця церкви св. Михаїла (Zvonik crkve sv. Mihovila). XVI століття. 43.515891,16.247878

Південні (морські) ворота (Južna (morska) vrata). XVI століття. 43.515733,16.250997

Башта св. Миколая (Kula sv. Nikole). XIII століття.   43.515733,16.250997

Старий палац Чипіко (Stara palača Ćipiko). XIV століття. Сім'я Чипіко правила в місті більш ніж 300 років і до сих пір користується у городян повагою за їх вклад в розвиток міста. Як над старим, так і над новим палацом працювали багато відомих хорватських архітекторів і скульпторів - Іван Дукнович, Андрій Олеша і Нікола Флорентїєць. 43.516778,16.251075

Новий палац Чипіко (Nova palača Ćipiko). Великий новий венеціанський готичний палац був побудований в 1476 році Коріоланом Чипіко, який виграв морську битву. На першому поверсі ви знайдете залишки романського стилю, а фасад прикрашений двома рядами вікон у венеціанському стилі. В атріумі знаходиться дерев'яний півень, знятий з турецького судна після перемоги при Лепанто в 1571 році капітаном галери Алвізом Чипіко. 43.517046,16.251062

Палац Луціч (Palača Lucić). XII-XIV століття. 43.515753,16.249731

Романський будинок (Romanička kuća). XII століття. 43.517509,16.251075