Сам собі Мандрівник

Lednice-Valtice

Величні замки оточені величезними садами. Доглянуті квітники покриті квітковим килимом. Хвилеподібні золоті поля, що переходять у зеленуваті ліси. Романтичний пейзаж прикрашений ставками, мерехтлива поверхня яких усіяна водяними ліліями. А по цій ідилічній красі, то тут то там, розкидані архітектурні родзинки, котрі надають певної осмисленості творінню князів Ліхтенштейнів.

Ледніцько-Валтицький комплекс – шедевр паркового дизайну в стилі англійських ландшафтних парків, що займає площу майже 283 км². Це найбільший парк у Європі, занесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Парк був створений між двома резиденціями панів з роду Ліхтенштейнів – замком Ледніце і замком Валтіце. Липова алея, котра по прямій з’єднує два замки, має довжину 7 км.

Окрім двох замків, парк  Ледніцько-Валтицького комплексу  прикрашають пам'ятники архітектури – павільйони, храми, штучні печери. 10 гектарів займає французький сад в стилі бароко, а решта - англійський парк, що плавно переходить у вільні пейзажі. Усі пам’ятки поєднані доріжками, протядність котрих складає близько 90 км. Парком найкраще мандрувати на велосипеді. А щоб зануритися у романтику по самі манжети – візьміть для своєї панночки чи пані верхову екскурсію – прогулянка на конях буде неабияк доречна! Тим паче, доїхавши до Валтіце, та продегустувавши місцевого вина (адже це один зі знаменитих ареалів чеського виноробства), не потрібно остерігатися поліцаїв чи тицяти пальцем у навігатор – кінь прекрасно знає де він живе, тож точно привезе туди, де взяв.

Замок Ледніце

Перша згадка про місцевість Ледніце сходить до 1222 року. Очевидно, саме тоді тут з'явилася готична фортеця з садибою, яку в 1249 році чеський король Вацлав I позичив австрійському шляхтичу Зігфріду Сироті. В кінці ХІІІ століття власниками замку Ледніце, а також розташованого неподалік Мікулова, стали князі Ліхтенштейну, вихідці з Штирії, які поступово набули земельні володіння по обидва боки моравсько-австрійського кордону. Члени цієї династії, як правило, перебували на військовій службі, а в епоху ренесансу почали займатися сільським господарством.

З другої половини ХV століття члени династії займали високі посади в земському управлінні. Остаточне закріплення статусу цього роду в Моравії відбулося наприкінці ХVI століття за допомогою вигідних шлюбів з представниками казково багатого старого моравського роду Чорногорських з Босковіце. Не сильно представники Ліхтенштейнів парилися з релігійними питаннями. Як тільки виникла політична необхідність, вони з ротестантів-лютеран перейшли у католицьку віру і тим самим підготували собі добрий грунт для подальшої політичної діяльності.

Після поразки станового повстання 1620 року, Ліхтенштейни почали активно скуповувати майно, конфісковане у деяких учасників Опору. А правильна ставка свого часу на Габсбургів, дозволяла це робити практично монопольно та недорого. Тож невдовзі Ліхтеншйтени стали найбагатшим родом в Моравії, замінивши в цьому статусі рід Жеротинських. Величезні земельні ресурси приносили їм файний прибуток і дозволили почати чудове будівництво в Ледніце.

Вже в ХVI столітті середньовічна фортеця була знесена і її замінив замок в стилі ренесанс. Наприкінці ХVII століття і ця споруда була зруйнована. На його місці була зведена резиденція в стилі бароко з обширним садом і монументальним манежем. У другій половині ХVIII століття замок був знову перебудований, а в 1815 році були знесені його передні крила, які були частиною замку в стилі бароко. Сьогоднішнього вигляду замок набув у 1846-1858 роках, Коли князь Алоїз II Ліхтенштейн вирішив, що Віденський палац не підходить для проведення  літніх урочистостей, і наказав переробити Ледніце в представницьку резиденцію в стилі англійської готики.

Для проведення пишних зустрічей європейського дворянства служили парадні зали на першому поверсі, прикрашені різьбленими стелями, дерев'яним оздобленням стін та витонченими меблями. На 2-му поверсі замку знаходилися приватні помешкання Ліхтенштейнів. На 3-му поверсі знаходилися кімнати дітей та їх гувернанток, а нині тут також знаходиться музей ляльок Мілана Кніжака.

Замок Валтіце

Перша згадка про чеський середньовічний замок Валтіце в Моравії датується 1193 роком, коли єпископ Пассау, помінявся замками з Вічардом з Зеефельда. А вже в 1200 році, як повідомляють хроніки, в середньовічному замку Валтіце відбувся представницький лицарський турнір. У наступні неповні два століття Валтіце кілька разів змінював своїх господарів, поки в 1387 році не був куплений Яном I Ліхтенштейном, котрий переніс згодом сюди свою основну резиденцію.

Подальша історія середньовічного міста Валтіце нерозривно пов'язана з цим князівським родом. Ліхтенштейни не один раз перебудовували замок Валтіце, а починаючи з кінця XVII століття провели масштабну реконструкцію цього середньовічного замку в стилі бароко, якою керував італійський архітектор Доменіко Мартінеллі. З того часу вишуканий бароковий зовнішній вигляд і пишні інтер'єри чеського замку Валтіце, дійшли до нас практично без змін.

З багатьох архітектурних прикрас Ледніцько – Валтицького комплексу найцікавіші такі:

Мінарет або Турецька вежа;

Мисливський будинок Янув град;

Кордонний замок;

Храм Аполлона;

Колонада з трьома граціями;

Каплиця святого Губерта;

Колонада Рандеву, або храм Діани;

Колонада, або Тріумфальна арка.

Мінарет або Турецька вежа був побудований на рубежі ХVIII та ХІХ століть та є єдиною спорудою такого роду в Європі і претендує на звання найвищого мінарету на континенті. Вежу склали з кам'яних блоків, вагою понад 100 кг. Через болотистий грунт місцевості, фундамент Мінарету довелося зміцнювати за допомогою  500 дерев'яних паль довжиною більше 17 метрів кожна.

У нижній частині Мінарету знаходиться 8 приміщень, оздоблених пишними східними орнаментами. Мінарет служив, насамперед, як спостережна вежа, з якої можна бачити весь Ледніцько-Валтицький ареал. На 2 поверсі Ліхтенштейни розмістили свої екзотичні колекції. На вершину вежі відвідувачі підіймаються спіралевидними сходами з 302 сходинками, які тримаються за рахунок власної ваги.

Мисливський будинок Янув град був побудований для загального збору панства перед полюванням, та загальної п’янки панства після полювання. Побудували Янув град на початку ХІХ ятоліття в романтичному стилі напівзруйнованого готичного замку.

Кордонний замок свого часу був побудований в якості гостьового літнього будинку для панів, котрі літом приїжджали у гості до Ліхтенштейнів. Кордонний він називається тому, що колись через центр будівлі проходив кордон між Моравією та Нижньою Австрією. На фасаді будівлі ще видно напис німецькою мовою «Між Австрією та Моравією». Коли у 1918 році місцина дісталася Чехословаччині, така кумедність стала не актуальною. Нині в стінах палацу міститься шикарний готель та ресторан.

В замках можна отримати детальний план з розміщенням усіх доріжок та скульптурно-архітектурних цікавинок.

Замок Ледніце: Lednice. Координати: 48.800568, 16.804064

Розклад роботи:

·         квітень, жовтень: субота, неділя (у будні дні за попереднім записом) 09.00 – 16.00;

·         травень – вересень: щодня, крім понеділка, 9.00 – 17.00;

·         парк відкритий з 6.00 до 22.00.

Вартість відвідування сильно різниться від обраного маршруту та об’єктів перегляду, тому краще подивитися на сайті.

Замок Валтіце: Valtice. Координати: 48.740600, 16.757332

Розклад роботи:

·         квітень, жовтень: щодня, крім понеділка, 09.00 – 16.00;

·         травень, вересень: щодня, крім понеділка, 9.00 – 17.00;

·         червень – серпень: щодня, крім понеділка, 9.00 – 18.00.

Вартість відвідування сильно різниться від обраного маршруту та об’єктів перегляду, тому краще подивитися на сайті.