Хайфа. Бахайські сади
Виникнення цього чудового парку стало наслідком віри людини у своє особливе призначення на Землі та бажання зробити цей світ кращим. Вдячні послідовники оточили гробницю свого Вчителя прекрасними садами, котрі за дизайном нагадують перські райські сади, ізолюючи місце від навколишнього шуму і об'єднуючи разом різні Бахайські будівлі на горі Кармель. Сади Бахаїв внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, ставши першим обєктом Списку, котрий повязаний з релігією, котра виникла в сучасний період історії.
Дев'ять концентричних кіл садів створюють основну геометрію 18 терас. Як коло визначається за своїм центром, так і тераси були задумані так, ніби виходять від Усипальниці Баба. 18 терас плюс одна тераса Усипальниці Баба складають в цілому 19 терас. 19 є визначальним числом для бахаїв та їх віри. Тераси символізують перших 18 учнів Баба, які звуться «Букви Живого», хоча жодна з терас не пов'язана з конкретним учнем. Сади простягаються майже на 1 км вгору по схилу гори Кармель, охоплюючи майже 200 000 м² землі, та пов'язані системою сходів з двома струмками по боках. Роботи з проектування садів почалися у 1987 році, а у 2001 сади були відкриті для публіки та демонстрації принад віри бахаїв.
Баб - це титул Саїда Алі Мухаммада Ширазі, засновника і пророка бабідської релігії, або релігії Байанів. Всі твори та одкровення Баба, називаються Байан. Баб народився у сім'ї торговця в місті Шираз на півдні Ірану 20 жовтня 1819 року. По досягненні повноліття трохи займався комерцією сімї, але це заняття його ніяк не надихало. Потім він знайшов себе у релігії. Став одним з активних послідовників ісламу, його шейхітської течії. Ходив від одного святого мусульманського місця до іншого. У наступні роки в Ширазі релігійний ентузіазм Алі Мухаммада знайшов своє продовження. На початку 1844 року він почав писати вірші, які потім стали вважатися божественними одкровеннями.
Початок розвитку певного релігійного руху навколо Алі Мухаммада, традиційно пов'язаний з ніччю 22 травня 1844 року, коли відбулося навернення Мулли Хусейна Бушруї, першого з вузького кола послідовників Баба, що згодом стали відомими, як «Букви Живого». У той же час почалося створення Каййум-уль-Асма, котра розглядається як проголошення Бабом його власної місії. У контексті кризи спадковості, яка настала серед шейхітів після смерті їх лідера Сейїда Казима, це призвело до того, що Баб став для багатьох з шейхітів месіанським лідером. А проголосивши близьке воскресіння з мертвих і претендуючи на божественне затвердження свого лідерства, Баб звернувся до всього мусульманського світу і незабаром став для багатьох «воротами» (Баб), до Прихованого Імама. У цей час, його послідовники почали називатися бабідами.
Таке самозвеличення невідомого вискочки не могло не потурбувати офіційних осіб ісламської релігії. Вони почали переслідувати самозванця. Шах Ірану Мухаммад, здавалося, був прихильний до Баба, але Хаджі Мірза Агасі, його головний візир, побачив у зростанні популярності Баба загрозу для його власної влади і наказав заточити його у віддаленій фортеці Maку в Іранському Азербайджані (липень 1847 – квітень 1848 року), а потім у фортеці Чихрик (квітень 1848 – червень 1850 року). Під час заточення Баба рух бабідів і його відносини з іранським суспільством зазнали суттєвих змін. На початку 1848 року Баб відкрито проголосив себе своїм послідовникам як Махді і оголосив закони ісламу відсталими, які повинні бути замінені новими, написаними у його книзі під назвою Байан.
Після цього протистояння між бабідами та мусульманами вийшло на новий рівень та досягло стану збройних конфліктів. А після смерті хана Мухаммада та після кількох збройних сутичок, новий Головний візир Ірану наказав розстріляти Баба, що і було здійснено у 1850 році. Тіло Баба його послідовниками переховувалося у різних місцях, поки у 1899 році не було доставлене за вказівкою Абдул-Баха до Палестини. Там воно було поховане в храмі Баба на схилі гори Кармель у Хайфі.
Вибір розташування Світового центру Бахаїв відбувся в результаті вигнання і позбавлення волі Бахаулла, який вважається засновником релігії, коли в 1868 році його засудили до довічного ув'язнення в колонії Акко. Бахаулла в перекладі з арабської означає «Слава Божа», це ім’я узяв собі Мірза Хусейн Алі, представник знатного перського роду, який використав вчення Баба для створення організації та релігії Бахаїв. Оскільки Мірза Хусейн Алі був з великопанського роду, то влада Ірану не змогла його просто стратити (чи хтось з родичів підбакшишив) і його вислали з країни у тодішню «дупу» - Акко, куди висилали неугодних.
Місце розташування могили Баба було обране сином Бахаулла – Абдул-Бахою. 23 квітня 1963 року вперше був обраний найвищий керівний орган релігії бахаїв – Світовий дім Справедливості. Він був визнаний урядом Ізраїлю. Інші святині, пов'язані з життя Бахаулла, розташовані в Акко і його околицях, у тому числі святим для бахаїв місцем є гробниця Бахаулла в Бахджі. У Хайфі на схилах гори Кармель, в оточенні так званих «Садів бахаїв», знаходиться гробниця Баба, яку люди називають «Храм бахаїв», а також комплекс офісних будівель бахаїв: будівлі Міжнародного центру навчання, резиденція Всесвітнього дому Справедливості, Центр вивчення текстів та Міжнародний архів.
На вершині гори Кармель розташований оглядовий майданчик з чудовим видом на Хайфу та морський порт. На середньому рівні знаходиться гробниця Баба. Будівля з позолоченим куполом побудована в 1953 році та поєднує східний та західний архітектурні стилі. Святилище призначене для спокійних роздумів та молитв, церемонії тут не відбуваються. Деталі декору гробниці не мають сакрального чи прихованого значення та мають виключно естетичні функції. У гробницю можна потрапити, знявши взуття на вході. У саду можна побачити багатий вибір рослин: дерева, трави, квіти, кактуси незвичайних форм. Доріжки покриті червонуватим гравієм, що чудово поєднується з навколишньою зеленню. Тихо дзюрчать фонтани та водоспади. Озелененням саду займаються близько 90 працівників, як бахаїтів-добровольців, так і фахових садівників. У садах заборонено їсти і пити, не можна голосно говорити і спілкуватися телефоном. Увечері, тераси Бахайських садів гарно підсвічені.
Одяг під час відвідування садів має прикривати плечі та коліна. З горішнього входу до Усипальниці Баба прокладені сходи. Звичайним відвідувачам можна цими сходами лише спускатися, підніматися можуть лише бахаї. В сади дозволяється взяти пляшку води, їдло проносити заборонено. Фотографувати можна всюди, окрім внутрішніх приміщень Гробниці Баба. Також заборонені прогулянки з домашніми тваринами.
Розклад роботи:
Святилище Баба: 9.00–12.00 щоденно.
Внутрішні та нижні сади: 9.00–17.00 щоденно.
Тераси над Святилищем (верхні сади) можна відвідати лише у складі організованої екскурсії, які починаються біля верхнього входу. Розклад екскурсій змінюється, його можна уточнити на сайті Бахаїв.
Сады зачинені у святі дні бахаїв (20 жовтня, 12 листопада, 21 березня, 9, 21 и 29 квітня, 2 і 29 травня, 30 липня), під час Йом-Кипур, а також під час дощу.
Вхід до верхніх садів: Yefe Nof Street 76, координати: 32.811345, 34.985206.
Вхід до внутрішніх садів та Святилища Баба: Sderot Hatsiyonut, 80, координати: 32.813369, 34.987424.
Вхід до нижніх садів: UNESCO Square, координати: 32.817384, 34.988882.
Відвідування усіх садів безкоштовне!