Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Єрусалим. Старе місто.

 

Це, мабуть, найвідоміше місто світу, а його стара частина, площею близько квадратного кілометра є найсвятішою землею для трьох релігій, на якій знаходяться їхні чи не головні храми. Звідси, за переказами, Пророк Мухаммед вознісся на небеса, тут, за легендами, зберігалися скрижалі Заповіту Мойсея, тут відбулося воскресіння Ісуса Хреста, сина Божого….

 

Старе місто Єрусалиму

До 1860 року частина міста, котра нині називається старою, і була, власне, Єрусалимом, стародавні стіни та ворота котрого збереглися з XVI століття, часу останньої відбудови. Єрусалим розташувався на схилах Іудейських гір: Акра, Сіон і Моріа. Якщо піднятися на Оливкову гору, то перед вами, як на долоні, постане вид на серце Єрусалима – Старе місто. Старе місто ділиться на чотири квартали, але їх назви (Вірменський, Єврейський, Мусульманський і Християнський) з'явилися тільки в XIX столітті. За стінами в основному розташовані релігійні установи, монастирі, школи, музеї, жителів тут небагато, а ще суцільне торжище у Християнському та більшій частині Мусульманського кварталів.

Старе місто Єрусалиму

З чотирьох районів Старого міста один, Єврейський, є новобудовою, вірніше його відновили після війни Ізраїлю з Іорданією 1967 року, коли квартал був перетворений на руїни. Відбудова кварталу виконана досить майстерно, реставраторам вдалося залишити кварталу ауру давнини. У єврейському кварталі розкопана частина давньої римської вулиці Кардо, побудованої ще римським імператором Адріаном. У ті часи вона була головною торговою вулицею, де між колонами містилися лавки і ятки. Сьогодні, проходячи римською бруківкою і споглядаючи колони двотисячолітньої давності, можна відчути себе сучасником римських імператорів.

Єрусалим, старе місто

Саму магістраль періоду правління імператора Юстиніана (перша половина VI століття) виявили в 1975 році, коли почався проект розвитку Єврейського кварталу. Археологи розкопали в центрі кварталу ділянку вулиці довжиною 150 метрів. Добре видно її облаштування: Кардо Максимус вимощена великими кам'яними плитами, проїжджа частина має ширину 12 метрів, зручні тротуари обрамлені безперервним ланцюгом торгових лавок. Від сонця і дощу лавки були захищені покрівлями, які спиралися на дві гарні, на всю довжину вулиці, коринфські колонади. Загальна ширина вулиці з тротуарами і лавками – 22,5 метра, що приблизно відповідає сучасному шестирядному шосе. Дощі не затоплювали магістраль: римські інженери передбачили чудові дренажні системи. Розкопана ділянка Кардо Максимус знаходиться на кілька метрів нижче сучасних вулиць Єврейського кварталу, сюди спускаються сходами. Колони уздовж вулиці - оригінальні, що збереглися від візантійської епохи, так само як і частина плит мощення.

Єрусалим, старе місто

Жителів у Єврейському кварталі всього дві тисячі, але є багато єшив (релігійних шкіл) та синагог. Серед них – найстаріші синагоги Єрусалиму, караїмська (X століття) і Рамбан (XIII століття). У 2010 році була відновлена підірвана йорданцями синагога Хурва.

Єрусалим, старе місто

Основною святинею юдеїв в Єрусалимі є Стіна Плачу або, як її ще називають, Західна Стіна. Стіна була зведена царем Геродом в 37-34 роках до н. е. навколо Храмової гори. Вона являє собою ділянку масивної опорної стіни, яка вціліла після руйнування Другого храму римлянами в 70 році н. е. Згодом стіна стала молитовним місцем, де єврейський народ висловлював скорботу за знищеною святинею. Саме це послужило причиною появи нинішньої назви - «Стіна Плачу». За розмірами довжина стіни становить 57 метрів, а висота її видимої частини - 19 метрів. Матеріалом для будівництва служили гладко тесані камені. Чоловіки моляться окремо від жінок.

Ліворуч від майдану перед Стіною є вхід до підземель Храмової гори. Для туристів відкрито тунель довжиною 485 метрів. Екскурсії тільки у складі групи англійською або на івриті. Тут можна побачити найбільший камінь, що лежить в основі Стіни та важить понад 500 тонн – до сих пір незрозуміло, як його сюди доставили. Під землею знаходяться величезна геродіанська зала, де збиралися хрестоносці, каменоломня зі слідами робіт, ціла вулиця часів Другого Храму. Виділено майданчики для молитов поблизу того місця, де колись була Святая Святих Храму. В підземелля можна спуститися біля Стіни Плачу, а вийти в мусульманському кварталі, прямо на Віа Долороза.

Єрусалим, старе місто

Найбільш малодоступний квартал – Вірменський, більша його частина закрита для відвідувачів (власне, відкрита лише одна вулиця), о десятій вечора тутешні ворота зачиняються. Тут знаходяться школа, магазини, клініка, духовна семінарія, монастир, прекрасний собор святого Якова, церкви, резиденція Патріарха, багатюща бібліотека Гюльбенкяна, найстаріша в Єрусалимі друкарня. Патріархія володіє всією нерухомістю в кварталі, в тому числі і житловими будинками, надаючи членам громади право проживання.

 Найбільш населений квартал – Мусульманський. Тут знаходяться найбільш значні в Єрусалимі місця для мусульман: мечеті Купол Скелі та Аль-Акса (Докладніше: Єрусалим. Храмова гора). Вони шануються нарівні з Меккою. Від Левових воріт починається вулиця Віа Долороза, яку традиція пов'язує з Хресним шляхом Ісуса. Найважливіші пункти цього шляху відзначені спеціальними знаками. У мусульманському кварталі знаходяться об’єкти, які вшановуються як місце народження Діви Марії: православні визнають в цій якості церкву Різдва Богородиці, католики - церкву святої Анни.

Єрусалим, старе місто

Стіни і ворота Старого міста - не тільки пам'ятник, але і оглядовий майданчик довжиною чотири кілометри. Стінами можна гуляти і милуватися видами Єрусалиму: з кожної точки він виглядає по новому. Найстарші стіни Єрусалиму датуються бронзовим віком - їх залишки виявлені вище тунелю Єзекії. Їх будували царі Давид і Соломон, розширював Герод Великий, проте, вони не врятували Єрусалим в 70 році нашої ери – римляни зруйнували місто вщент разом з бастіонами.

Нинішні стіни зведені в 1535-38 роках. Єрусалим тоді був частиною Османської імперії, якою правив Сулейман Пишний, ну ви знаєте – чоловік Роксолани. Султан спорудив оборонні споруди довжиною 4,5 кілометри,  12 метрів висотою та 5 метрів товщиною. Тридцять чотири сторожові вежі контролювали околиці. Вісім воріт забезпечували в'їзд і виїзд. Ворота були ще й адміністративними центрами: біля них укладалися угоди та чинився суд.

Найстаріші ворота Єрусалиму – Золоті (їх друга назва - Ворота Милосердя), були побудовані приблизно в 520 році і вели прямо на Храмову гору. Легенда розповідає, що саме через них в місто повинен знову увійти Месія. Щоб цього не сталося, при Сулеймані Пишному їх замурували.

Найвідоміші ворота – Яффські, через які в Старе місто потрапляє більшість туристів. Від них починалася дорога, яка веде в Яффо – великий порт на східному узбережжі Середземного моря. У 1898 році їх розширили для проїзду карети німецького імператора Вільгельма Другого, під час його відвідин Єрусалиму. Повір'я говорить, що через ці ворота увійде в Єрусалим останній завойовник. У 1917 році британський командувач, генерал Алленбі з поваги до взятого ним міста пройшов через Яффські ворота пішки. Поруч для захисту Яффський воріт знаходиться Цитадель (Вежа Давида).

Єрусалим, старе місто

Перше укріплення на цьому місці було побудовано ще Хасмонеями. Цар Герод Великий, який прийшов до влади після падіння династії Хасмонеїв, в 37-34 роках до н.е., ще більше посилив південно-західну частину стіни, додавши три величезних вежі, одна з яких нині зветься Вежею Давида. Його метою був не стільки захист міста, скільки власного палацу, розташованого поруч на горі Сіон. Побудовані вежі він назвав іменами близьких людей: «Фасаїл» - на честь брата-самогубці, «Міріам» - в пам'ять про другу дружину, яку вбив сам, і «Гіппікус» - на честь одного з друзів. Незліченні облоги і руйнування наступних епох пережила тільки найвища вежа, «Фасаїл», - її нижня частина і називається сьогодні вежею Давида. Назва виникла в середньовіччі. В ті часи до біблейських легенд ліпили все, що було більш-менш стародавнє та могло стосуватися персонажів легенд.

Араби, завоювавши Єрусалим в 638 році, добряче зміцнили цитадель, тож хрестоносці не зуміли взяти її приступом в 1099 році. Однак її взяв в 1187 році великий воїн Саладін. Ну як взяв… поклав кілька тисяч голів…. і взяв! Її руйнували і заново відбудовували в XIII столітті мамлюки, впродовж чотирьохсот років тут стояли гарнізоном турки-османи. Вони і додали до вежі мінарет, що і досі височить над містом. Всередині цитаделі знаходиться музей історії Єрусалиму, одним з експонатів якого є макет Єрусалиму роботи Стефана Ілльса (XIX століття).

Єрусалим, старе місто

Сіонські ворота XVI століття знаходяться на кордоні Вірменського і Єврейського кварталів. Свого часу ці ворота не мали важливого значення і використовувалися місцевими жителями для виходу з міста для відвідування цвинтаря або релігійних святинь, розташованих на горі Сіон. Під час війни за незалежність 1948 року тут точилися жорстокі бої з йорданськими військами.

Єрусалим, старе місто

Левові або Гетсиманські ворота, побудовані в 1539 році прикрашені геральдичними левами, символами мамлюків, і звернені в бік Єрихону. У християнській традиції, Ісус перед розп’яттям увійшов в Єрусалим саме через ці ворота. Через них можна потрапити в мусульманський квартал.

Приблизно того ж віку і нинішні Сміттєві (для гною) ворота, які згадуються, проте, ще в Старому Заповіті (в книзі Неємії). Через них вивозили сміття на міське звалище. Колись це був невеликий отвір в міському мурі. Але свого часу йорданці розширили ворота до теперішніх розмірів і зараз там можуть проїжджати автомобілі.

На північ звернені троє воріт: на кордоні Християнського і Мусульманського кварталів – Дамаські – набільше декоровані з усіх єрусалимських воріт, дещо західніше – Нові, наймолодші, побудовані турками в 1889 році для полегшення доступу прочан до святинь Християнського кварталу, східніше – ворота Герода. Саме тут в 1099 році хрестоносці продемонстрували, наскільки потрібні Єрусалиму надійні укріплення: лицарі Готфріда Булонського проломили стіну і увірвалися в місто. Ворота Герода ведуть в мусульманський квартал, їх ще називають Квітковими, через орнамент з квіткових гірлянд, що їх прикрашає, або, за іншою легендою, колись біля цих воріт росла велика кількість квітів.

Єрусалим, старе місто

Стіни і ворота Єрусалиму майже не змінилися з часів Сулеймана, коли по ним крокували яничари. Тепер тут вузькою пішохідною доріжкою гуляють туристи. З одного боку – кам'яна стіна з бійницями, з іншого – перила. По стінах ходять двома маршрутами: північним, від Яффських до Левових воріт, і південним, від тих же Яффських воріт або Вежі Давида до Сміттєвих воріт. В кінці південного маршруту зі стіни можна спуститися і продовжити екскурсію в Єврейському кварталі.

Сучасний Християнський квартал є районом, заповненим храмами, церквами, монастирями, патріархіями, каплицями, притулками різних християнських конфесій. Частина готелів побудовані при церквах для прийому паломників (наприклад, при грецькій патріархії), частина є світськими. Всього в Християнському і Вірменському кварталах розташовано близько 40 святих місць для християн.

Єрусалим, старе місто

У Християнському кварталі міститься одна з найбільших святинь християнського світу, Храм Воскресіння Хрестового або Гробу Господнього у латинській традиції (дивно, як різняться назви, залежно від того, на що більше фокусуєшся!).

Крім Храму Воскресіння Хрестового (докладніше про Храм: Єрусалим. Храм Воскресіння Хрестового (Гробу Господнього)), тут розташована одна з найдавніших у Палестині греко-православна церква святого Іоанна Хрестителя та одна з головних святинь ісламу – мечеть Омара (для туристів недоступна). Архітектурні пам'ятники кварталу нагадують про прагнення європейських держав XIX століття зміцнити свій вплив у Єрусалимі. По сусідству з Храмом Воскресіння (Гробу Господнього) знаходиться Олександрівське подвір'я з церквою «святого благовірного князя» Олександра Невського – московити будували її таємно, побоюючись, що османська влада не дасть дозволу (ох жеж ці «іхтамнєти» – карма якась). Здалеку видно майже п'ятдесятиметрову дзвіницю німецької лютеранської церкви Спасителя – на її освяченні був присутній кайзер Вільгельм II.

Єрусалим, старе місто

Найстаріша частина Християнського кварталу, Мурістан, заснований з дозволу хіліфа Гаруна аль-Рашида у V столітті. Протягом століть тут знаходилися притулки для паломників з країн, які говорили на латині. У XII столітті в Мурістані був заснований лицарський Орден госпітальєрів, монахи-лицарі якого надавали допомогу хворим паломникам. Тепер тут шумить грецький ринок «Автімос», де торгують шкірою, прикрасами, килимами та одягом.

Усі вулиці Християнського кварталу забиті торговцями, тому квартал нині більше схожий на східний базар.

Інші цікаві пам’ятки старого міста Єрусалиму:

Печера Седекії (31.782154, 35.230715) – стародавня каменеломня, в якій добували камінь для міського будівництва як стародавнього Єрусалиму, так і в часи візантійського та мусульманського панування.

Місто Давида (31.774334, 35.235503) – археологічний парк на вузькій гряді південніше Храмової гори – місце, де народився Єрусалим з його сорокастолітньою історією. Під відкритим небом розташовується музей-заповідник, де до цих пір ведуться розкопки.

Долина Вифезди (31.780861, 35.236877) – залишки грандіозних штучних басейнів для зберігання води.

Єрусалим, старе місто

 

По місту досить зручно орієнтуватися – на кожному перехресті містяться стрілочки з вказаними пам’ятками. Якщо приїдете в Єрусалим автомобілем – координати підземної стоянки - Стоянка 31.776280, 35.226441. Також можна поставити авто на стоянці біля Сміттєвих воріт – 31.774213, 35.235427, там стоянка відкрита.

Додати коментар


Захисний код
Оновити