Сам собі Мандрівник

Або Маріацька базиліка.

Kościół Mariacki

У цьому костелі знаходиться один з найбільших готичних вівтарів середньовічної Європи, котрий створювався протягом 12 років. Вартість цього шедевру дорівнювала річному бюджету середньовічного Кракова. Одна з веж костелу у середньовіччі служила сторожовою вежою Кракова, з котрої щодня сповіщали про відкриття та закриття міських воріт.

 Перша церква на цьому місці була дерев'яною, потім, в 1221-1222 роках тут був поставлений новий романський, по розмірами близький до сьогоднішнього костел. Але він був знищений татарами у 1242 році. Пізніше фундамент того костелу був частково використаний, коли в 1290 році почалося будівництво нового вже готичного храму. Саме тому нині він стоїть дещо під кутом до Ринкової площі - адже старий костел будувався ще до введення локаційного плану.

Історія Маріацького костелу довга і складна, тому в його архітектурі і внутрішньому оздобленні збереглися елементи різних стилів: бароко, модерну і готики. Його найдавнішими спорудами вважаються основи двох веж, головна нава, тринавова базиліка і пресвітерій. Майстерні вітражі з'явилися у 1370 році, а в наш час вони були доповнені вітражами сучасних польських творців.

Фасад храму прикрашений великим вікном з декоративною обробкою XV століття, а по боках знаходяться багатоярусні вежі різної висоти. Більш висока і витончена має висоту 81 метр і закінчується покритою золотом короною з гострим готичним шпилем. Другу вінчає купол в стилі ренесанс. У XIV столітті ці башти були основними сторожовими вежами Кракова. У видаткових книгах 1380 року є згадки про плату охоронцю і трубачу, котрі чергували на вежі. У разі наближення ворогів трубач подавав особливий сигнал - «хейнал». З цією мелодією пов'язана одна легенда. Середньовічний охоронець помітив наступ татарського війська і почав сурмити в ріг, але був убитий стрілою ворога. З 1392 року до другої половини XVIII століття трубач щодня грав на вежі. Відновилася ця традиція в 1810 році, і навіть під час Другої Світової війни її виконували 2 рази на день – о 12.00 і 19.00. У 1927 році ця мелодія стала позивними 1-ї програми польського радіо. Сьогодні цей сигнал можна чути щогодини. Низька вежа служить дзвіницею.

В давнину поряд з Маріацьким костелом містився цвинтар. Нині тут знаходиться Маріацька площа з фонтаном з бронзовою фігурою хлопчика, що є копією однієї з фігур Маріацького вівтаря, даром краківських ремісників місту.

Висота головної нави храму 28 метрів. Бічні нави плавно переходять у готичне склепіння з численними нервюрами. У стрілчастій арці між вівтарем і навою зберігається розп'яття Ствоша XV століття. У внутрішньому інтер'єрі Маріацького собору особливу увагу привертають прекрасні скульптури та цінні полотна, а також дивовижної краси поліхромна вівтарна частина та бірюзовий купол апсиди з золотими зірками і ажурним декоративним фризом. Але найцінніший скарб храму – це твір геніального Віта Ствоша – величезний вівтар з липового дерева розміром 13х11 метрів з фігурами висотою 2,7 метрів, котрий виготовлявся протягом 1477-1489 років. За багато років існування він багато разів реставрувався. Протягом XVII-XVIII століть його скульптури, розписані особисто Ствошем, перефарбували, пізніше покрили позолотою, приховавши унікальний поліхромний розпис.

У центральній частині вівтаря ми бачимо Успіння Богоматері, а над ним - Вознесіння Марії. На бічних крилах зображені сцени з життя Хреста і Марії. Образи вінчає сцена коронації Матері Божої, а з боків знаходяться фігури покровителів Польщі – святих Войцеха та Станіслава.

Остання велика реставрація, причому як зовнішня так і внутрішня, була закінчена в 2000 році, коли внутрішній розпис костелу був очищений від багаторічного темного нальоту. Після цього відвідувачі з подивом побачили, що внутрішній розпис костелу виявляється виконаний не в темних, а в світлих тонах. Витрати на реставрацію були неабиякі, і настоятель зважився на сміливий крок – під час реставрації на костелі розмістити комерційну рекламу. Не всі схвалювали цей крок, але коли побачили результат - питання відпали.

Костел розділений на дві частини – для вірян і для туристів. Відповідно у костелу два входи: один призначений для тих, хто прийшов помолитися; через нього можна пройти тільки в задню частину костелу, а інший вхід для туристів – тут за вхід беруть плату, але через цей вхід є доступ до вівтарної частини та хорів.

Ще однією цікавинкою Маріацького костелу є сонячний годинник, який можна побачити з боку внутрішнього дворика. Встановлений він у 1954 році на місці колишнього годинника XVII століття. Крім часу, годинник показує також і дату.

Rynek Główny 4, Kraków. Координати: 50.061706, 19.938931.

Розклад роботи:

·         будні дні: 11.30 – 18.00;

·         неділя та святкові дні: 14.00 – 18.00;

·         зачинено під час святкових служб;

·         вхід на вежу: 1 квітня – 31 жовтня, четвер, п’ятниця, субота, 9.10 – 17.30 (перерва 11.30 – 13.10).

Вартість квитків:

·         дорослі – 10 злотих (€2,00);

·         учні, студенти та пенсіонери – 5 злотих (€1,00);

·         вхід на вежу: дорослі – 15 злотих (€3,00), дітидо 18 років – 10 злотих (€2,00).