Сам собі Мандрівник

Barbakan Krakowski

Це остання фортифікаційна споруда середньовічного Кракова, котра завершила фортифікаційну схему міста з подвійним рядом стін, кількома вежами та Вавельським замком. Барбакан будувався в 1498-1499 роках, коли посилилася загроза турецького вторгнення. Він служив для захисту Флоріанських воріт міста, з якими з'єднувався критим проходом та підземним ходом.

З арабської мови «bab-khanah» перекладається як «укріплення, надбрамна вежа», так називалися будь-які споруди, призначені для захисту входу в місто. В Європі барбакани отримали поширення після розвитку артилерії. Якщо стіни залишалися для ядер ще якоюсь перепоною, то міські воторота були найслабшим елементом захисту міста, адже легко руйнувалися артилерійськими ядрами. Тому перед міськими воротами почали споруджувати додаткові укріплення у вигляді окремо розташованих веж з несиметричним розміщенням проходу в цих вежах стосовно міських воріт. Щоб вороги, рознісши ворота барбакану не могли прямим наведенням бити по воротах міста. А з самого барбакану можна було стріляти по ворогах, котрі штурмували стіни міста.

Краківський барбакан дуже потужна оборонна споруда, діаметром майже 25 метрів з підземним ходом для можливого відступу захисників. Товщина його стін сягала 3 метрів, а по всьому периметру було споруджено 130 бійниць у чотири яруси, 7 спостережних веж і спеціальні отвори, звідки на ворогів виливали киплячу олію та олово.

Стіни барбакану оточує глибокий рів. Це все, що залишилося від середньовічного глибокого рову з водою шириною 24 метри, яким було оточене все місто, і потрапити в нього можна було тільки через барбакан. Спочатку через підйомний міст люди потрапляли в барбакан, і тільки потім, спеціальним критим переходом проходили далі до Флоріанської вежі.

Барбакану неодноразово доводилося взяти участь у битвах: в 1587 році з німецькими військами, в 1655 році зі шведськими, а у 1772 – з російськими. У XIX столітті за наказом Австрійського імператора майже всі стіни Кракова були зруйновані, проте барбакан лишився. Тож нині Краківський барбакан – не тільки значна оборонна споруда, а також символ міста, зображений на гербі.

З Краківським барбаканом пов’язана одна легенда. У 1768 році, коли Краків штурмували російські війська, у захисників Барбакану закінчилися боєприпаси. І одному вояку спала на думку ідея зарядити рушницю гудзиком. Що він і зробив, попередньо добряче насипавши пороху. Вистріливши – потрапив у лоба російському воєначальнику, вбив його. Після цього облогу міста припинили, а вояка нагородили. Подібна легенда є про Дубенський замок, тільки там дещо романтичніше! Якщо цікаво: Дубно. Замок князів Острозьких

Нині у внутрішньому дворі барбакану постійно організовуються виставки, театральні вистави, лицарські турніри, реконструкції історичних епізодів, спортивні змагання, конкурси бальних танців та інші культурні заходи. У будівлі розташований невеликий музей, філія Краківського історичного музею, з експозицією, що оповідає про історію укріплення.

Розклад роботи музею в барбакані:

·         щоденно, 9.00 – 18.00

Ціни квитків:

·         дорослі – 8 злотих (€1,60);

·         пільгові (учні, студенти, пенсіонери) – 6 злотих (€1,20);

·         сімейний (2 дорослих та 2 дітей до 16 років або 1 дорослий і 3 дітей до 16 років) – 16 злотих (€3,20).

Залишки стін середньовічного Кракова.

Cтіни, що оточували середньовічне місто Краків проіснували до початку XIX століття. Після третього поділу Речі Посполитої в 1795 році, частина країни з Краковом перейшла під протекторат Австрійської імперії. Проте, в країні розпочали діяльність національно-визвольні рухи, котрі створювали реальну загрозу повстань. А маючи потужні оборонні укріплення місто могло досить довго тримати оборону. Тому, аби попередити саму можливість заколотів, австрійська влада вирішила знести міські стіни Кракова.

А до цього, середньовічне місто було оточене потрійним кільцем стін. Зовнішня стіна була нижчою за внутрішню та безпосередньо примикала до наповненого водою рову. У свою чергу, рів також був оточений земляним валом з частоколом. Входи до міста були облаштовані у 7-ми в'їзних вежах, які на ніч замикали важкими «боронами» з кованого заліза, а всього веж навколо міста налічувалося 47. Потрапити до міських воріт можна було тільки підйомними мостами, котрі були перекинуті через рів.

Після знесення стін, від них залишився тільки невеликий фрагмент і чотири вежі: Флоріанська, Тесельська, Столярська та Позументщиків. Їх збереглли для захисту міста від північних вітрів. На місці знесених міських стін і засипаного рову були розбиті алеї - Планти, які сьогодні зеленим кільцем оточують Старе місто.

Флоріанська вежа Кракова

Побудована на початку XIV століття Флоріанська вежа, висотою близько 35 метрів, є найстарішою міською брамою Кракова. Це були головні ворота середньовічного міста - Porta Gloriae, початок краківського Королівського тракту. Через цю браму у місто  в'їжджали кортежі монархів і послів. З зовнішнього боку (від барбакану) вежа прикрашена гербовим щитом з орлом роду Пястів, котрий потім став гербом Польщі. Всередині знаходиться вівтар із зображенням Пястової Богоматері. З боку Флоріанськой вулиці знаходиться барельєф Св.Флоріана, одного з покровителів королівського Кракова, в стилі бароко. Верхня частина воріт, зруйнована під час шведської облоги у 1655 – 66 роках, була відбудована в другій половині ХVII століття. Нині на фортечних мурах молоді художники виставляють свої картини, створюючи унікальну картинну галерею під відкритим небом.

 Basztowa 19, Kraków. Координати: 50.065801, 19.941369.