Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Краків. Ринковий майдан

Rynek Glowny

З площею 40000 м², Краківський Ринковий майдан був одним з найбільших ринків середньовічної Європи. Майдан облаштували у ХІІІ столітті за планом, згідно з яким центром міста Кракова повинен був стати Ринковий майдан, від якого в різні боки розходилися б по три прямі вулиці, ділячи місто, таким чином, на квадрати кварталів.

Так виникли чотири квартали, межами яких став хрест з вулиць, котрі перетиналися в центрі Ринкової площі: це були квартали Славковський, Ржежничі, Гарнчарськй і Гродський. Розміри майдану значно перевищували тогочасні потреби городян, одначе невдовзі він починає активно забудовуватися. Споруджуються будівлі Суконних рядів і міської ратуші. На Ринку знайшли місце ремісники різних спеціальностей, а весь майдан був поділений на окремі частини: соляний, вугільний, рибний, хлібний, і т.п. На Ринковому майдані Кракова  після коронації королю приносили клятву міщани, тут же відбувалися різні страти і публічні катування.

На Краківському Ринковому майдані відбулися дві знаменні події – тут королю Сигізмунду Старому в 1525 році присягав на вірність Альбрехт Гогенцоллерн – останній магістр хрестоносців, а ватажок повстання 1794 року Тадеуш Костюшко склав присягу на вірність народу Польщі.

Будівлі, що оточують майдан, початково споруджені у ХІV – XV століттях, отримали свій нинішній вигляд в результаті реконструкцій XVII - XIX століть, хоча і зберегли багато елементів епохи Відродження та бароко: аттики, портали, галереї внутрішніх дворів.

Головні пам'ятки Ринкового майдану:

Краків. Сукеннице;

Краків. Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії;

Ратушна вежа (ратуша не збереглася), костел Св. Войцеха та костел Св. Барбари.

Ратушна Вежа

Ця цегляна вежа з облицюванням з білого вапняку, є уцілілою частиною готичної Ратуші Кракова початку XIV століття. Також не раз горіла, тому не раз перебудовувалася. У 1960 році вежа була останній раз реконструйована і передана Історичному музею Кракова. Експозиція вежі присвячена історії міської влади. Тоді до вежі добудували нові вхідні сходи, прикрашені кам'яними левами, котрих привезли з палацу Морстинів в Плавовицях.

В кутових частинах другого поверху знаходяться пізньоготичні портали та кам'яні маскарони, котрими прикрасили тоді не тільки Сукеннице. Всередині вежі, на першому поверсі знаходиться приміщення, яке раніше було скарбницею Ратуші, а з вікон приміщення найвищого поверху, де колись тримали в ув'язненні засуджених, відкривається прекрасний вид на Ринковий майдан. У старовинних підвалах, де колись були каземати, знаходиться кафе і сатиричний театр «Маскарон».

Костел святого Войцеха.

За традицією, на цьому місці проповідував Войцех, котрого потім канонізували як святого і на згадку про цю подію побудували дерев'яну церкву. Потім цегляну. Під час археологічних розкопок виявлені залишки попередньо існуючої цегляної будівлі, побудованої на рубежі Х - ХІ століть. Нинішній романський костел був побудований в 2-й половині ХІ або на початку ХІІ століття та є найстарішим романським костелом Кракова. У 1404 році церква була передана Ягеллонському університету.

На початку ХVІІ століття будівля зазнає барочної перебудови: були підняті та потиньковані стіни храму, оновлений купол, побудований новий вхід у західній частині. У 1711 році була додана ризниця, а у 1778 році – каплиця Вінсента Кадлубки.

Однонавова будівля костелу вкрита еліптичним куполом з закритим пресвітерієм. До нави примикають дві ніші (pastoforia). Всередині інтер’єр храму виконаний в стилі бароко ХVІІІ століття. У Головному Вівтарі знаходиться копія образу Matki Boskiej Większej.

У підземеллі костелу знаходиться Археологічний музей і виставка «Історія краківського ринку».

Костел святої Барбари.

За міськими переказами, костел Св. Барбари, заснований у 1362 році, був викладений з цегли, що лишилася після будівництва Маріацького собору. Втім, занадто велика різниця в датах спорудження спростовує стародавні легенди. Спочатку церква виконувала функції цвинтарної каплиці (цвинтар знаходився поряд), але в 1583 році її передали ордену Єзуїтів, який незабаром вніс зміни в будівлю, додавши нові приміщення. У 1773 році Папа Римський Климент XIV скасував єзуїтський орден, а чернечі келії переобладнали в лікарняні палати. Ще через 23 роки лікарню замінила школа Лицарського Ордену Святого Гробу Господнього Єрусалимського. І тільки в кінці XIX століття храм знову повернули єзуїтам.

В готичному костелі з апсидою у формі півкола виділяється вхід, прикрашений скульптурною групою «Гетсиманія», де зображено Ісуса Хреста, котрий молиться в Гетсиманському саду, і апостолів, що Його оточують. Ця композиція  з'явилася наприкінці XV століття, а на початку XVI століття була додана поліхромія «Взяття Хреста під варту». На зовнішніх стінах помітні різні епітафії. Одна з них присвячена Єжи Піпану, відомому в місті аптекарю і його дружині Ганні. Біля західних дверей знаходиться готичний різьблений вертоград XV століття.

Інтер'єр церкви в основному створювався протягом 1760-1767 років. Склепіння покрите ліпниною і поліхромією роботи Петра Молітора, а на головному вівтарі привертають увагу скульптурні образи Скорботної Богоматері, святої Марії Магдалини і святого Іоанна Богослова - барокові твори Давида Хеля. Тут же розташоване старовинне готичне розп'яття 1420 року.

Стіни костелу святої Барбари декоровані полотнами Томмазо Долабеллу зі сценами з житія святих Катерини, Франциска Ксаверія і Франциска Борджіа, а ліворуч від входу можна побачити картину Юровицької Богоматері XVI століття.

Rynek Główny, Kraków. Координати: 50.062071, 19.937503

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити