Сам собі Мандрівник

У стародавніх містах Русі Дитинцем або Кремлем називалася внутрішня, найбільш укріплена частина. Назва цієї частини міста, скоріш за все, походить від того поняття що усе місто виросло з цієї «дитячої» частини, котра «відоКремлена» від іншого міста і найбільш захищена. Це був політико-адміністративний центр, внутрішнє місто, де знаходилися княжий двір, військова залога, мешкали бояри та духовна влада.

Як правило, дитинець знаходився у місцях природних укріплень і був добре укріплений штучними укріпленнями: земляним валом зі стіною, ровами. Решта міського населення: ремісники, торговці мешкали в так званому зовнішньому, або «нижньому» місті, «на подолі».

Дитинець давнього Чернігова розташований на мису, в місці злиття річки Десни і Стрижня. Знаходячись на перетині важливих транспортних комунікацій, він займає пануюче положення серед оточуючого ландшафту. Саме таке місцезнаходження дитинця забезпечувало найбільш сприятливі умови для контролю над округою. У першій половині ХІІІ століття, на час найбільшого розквіту міста, загальна довжина оборонних споруд  дитинця складала 1600 метрів, а площа - 16 гектарів.

Знахідки зарубинецької кераміки та римських монет свідчать, що мис у гирлі Стрижня був освоєний уже на початку нашої ери. Наступний етап розвитку припадає на VІІ-VІІІ століття. Селище, котре тут було розташоване, займало досить велику площу. Південна його частина була укріплена. Іншу частину мису займали сільськогосподарські угіддя.

Знахідками епохи становлення давньоруської держави ІХ-Х століття (напівземлянковими житлами з глинобитними печами і ранньогончарною керамікою, предметами озброєння, жіночими прикрасами) підтверджується розповсюдження на цій території  загальноруських стилів. В кінці Х століття чернігівський дитинець, як і більшість давньоруських центрів Середнього Подніпров’я, переживає значну реконструкцію, займаючи, як і раніше, південно-східну частину міста площею 6 гектарів. Міська забудова продовжується за лінією оборонних споруд, в ній вже з’являються елементи садибного планування.

У 1024 році Чернігів став столицею князівства. З того часу розпочався новий етап розвитку міста. Мстиславом Володимировичем були закладені Княжий двір і Спаський собор, розширена укріплена площа, котра  досягла 11 гектарів.  У ХІІ столітті навколо Борисоглібського собору формується єпископський двір, до якого у ХІІІ столітті вела в’їздна брама.

В другій половині ХІІ століття за рахунок перенесення Княжого двору у північно-східну частину дитинця, значно розширилася його площа та сформувався ще один архітектурний ансамбль. У 1174 році тут була закладена Михайлівська, а у 1186 році- Благовіщенська церкви. На початку ХІІІ століття в’їзд на княжий двір прикрасила кам’яна брама з церквою.

Значна частина цієї величі була втрачена в 1239 році, коли Чернігів захопило військо монголів, очолюване ханом Менгу. Після тижневих боїв монголи прорвалися до міста, знищили багато городян, зруйнували житлові та культові споруди.

Деякий час Чернігів переживав період занепаду та втрати колишньої військової та економічної потуг, які мав як центр найбільшого князівства часів Русі. Згодом стратегічне розташування Чернігово-Сіверщини почало цікавити сусідню державу. Московія розпочала активну боротьбу за Чернігівщину з Річчю Посполитою, яка тривала декілька століть. Кожна адміністрація, посівши в місті, намагалася перетворити Чернігів на власну фортецю. Чернігівська фортеця являла собою декілька ліній укріплень, міцні фортифікації: земляний вал, рови з водою, дерев’яний мур з бойовими баштами, підземний хід, що вів до річки Десна, перекидні мости. Фортеця була добре озброєна, в тому числі, гарматами.

Поступово грізні і бурхливі часи війн та походів відійшли в минуле. Необхідність в утриманні фортеці зникла і її було реорганізовано в 1799 році. Гарнізон розформовано, укріплення знесені, озброєння майже повністю вивезено. Натомість залишилися гармати на Цитаделі, що й досі охороняють старовинне місто.

вул. Горького, 6, Чернігів. Координати:  51.48916, 31.307328

 Об'єкти Чернігівського Валу:

Чернігів. Борисоглібський собор;

Чернігів. Колегіум;

Чернігів. Спасо-Преображенський Собор;

Чернігів. Катерининська церква