Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Чернігів. Борисоглібський собор

Собор справляє враження міці, нерухомості та спокою. Йому притаманні і надзвичайна досконалість цегляного мурування, висока якість цегли-плінфи, витончене і цікаве різьблення білокам´яних капітелей на півколонах фасадів. Застосування в оздобленні фасадів деталей з вапняку, прикрашених рельєфними орнаментами так званого “звіриного стилю”, що йде від язичницьких часів, де рослинні орнаменти поєднуються в казкове мереживо з фантастичними птахами, звірями-грифонами, є характерною рисою саме чернігівської архітектури ХІІстоліття.

У стародавньму центрі Чернігова поряд зі Спаським собором височить ще один свідок князівськой доби – Борисоглібський собор 1120 – 1123 років – усипальниця князів роду Давидовичів, пізніше головний храм кафедрального монастиря, ліквідованого указом російської  імператриці Катерини ІІ в 1786 році.

Борисоглібський собор є характерним зразком чернігівської архітектурної школи ХІІ століття, хрестовокупольний, шестистовпний, увінчаний однією банею (висота 25 м). Фасади храму визначаються великими площинами стін, розбитими тільки півколонами, що йдуть від самого низу до карнизів. Ці півколони завершуються різьбленими капітелями з білого каменю, а стіни – півциркульними аркоподібними закомарами. Нині капітелі на півколонах фасадів відновлені за зразком первинних з оргскла, а фрагменти оригіналів експонуються в пам´ятці-музеї.

Дослідженнями встановлено, що собор побудований на місці більш давньої споруди ХІ сторіччя, від якої виявлено залишки нижньої частини стін та фундаменти. Відносно цих залишків, існує припущення, що то міг бути двокамерний князівський терем або ж більш давній (ніж існуючий Борисоглібський собор) храм.

Собор будувався як храм-усипальниця,тому в північній і південній стінах собору зроблені глибокі ніші-аркасолії для скиній. Поховання, напевно , робили і в галереях-прибудовах, котрі  не збереглися (їх залишки виведено на поверхні грунту), і під підлогою бічних нав собору.

За час існування Борисоглібський собор неодноразово зазнав пошкоджень і перебудов, і кожного разу його архітектура набувала нових рис. На початку ХVІІ століття під час польскої інтервенції собор було перебудовано у домініканський костел. Потім до західного фасаду прибудовано восьмигранну в плані ротонду-притвор у стилі українського бароко ХVІІ століття. Значними були перебудови ХІХ сторіччя, коли собор значно розширили на схід за рахунок нової апсиди для вівтаря. Пам´ятка зазнала значних руйнувань протягом 1941-43 років під час ІІ світової війни.

Новим етапом життя став період після ІІ світової війни, коли в 1952-58 роках за проектом архітектора М.В.Холостенка його відновлено у гаданому первісному вигляді.

До наших днів майже не збереглися фрескові композиції, які вкривали стіни і склепіння, та портали входів у собор. Лише всередині на відкосі вікна північної стіни над порталом ледь проглядається геометричний орнамент фрески.

Окрасою експозиції собору є срібні з позолотою царські ворота, масою близько 56 кг. Вони були виготовлені на початку ХVІІІ століття за наказом гетьмана Івана Мазепи в майстерні Пилипа Якоба Дрентветта з міста Аусбурга (згідно клейма на металі воріт).

На  щастя, до нас вони дійшли неушкодженими, а сам бароковий іконостас собору загинув. В соборі відновлена давня підлога з шиферних плит, а в підкупольному квадраті реконструйований омфалій – підлога, інкрустована різнокольоровою смальтою. В північній наві можна побачити розкопані підмурки споруди ХІ століття, що була на цьому місці до побудови собору.

В ХVІІ столітті в Борисоглібському соборі були поховані видатні православні ієрархи: Лазар Баранович, св.Феодосій Углицький, Амвросій Дубневич та Феофіл Ігнатович.

Нині Борисоглібський собор є музеєм Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” та Будинком хорової спадщини, де проходять концерти духовної музики.

В соборі розміщені 2 постійно діючі виставки: «Фреска чернігівських храмів», «Архітектура і ремесло Чернігова ХІ – ХІІІ століть». 

вул. Горького, 6, Чернігів. Координати:  51.48916, 31.307328

  

 

Чернігів, Україна, цікаві місця, пам’ятки, що подивитися, де побувати, що відвідати в Чернігівській області, поїздки, подорожі, тури Україною.

Додати коментар


Захисний код
Оновити