Сам собі Мандрівник

Nice.

Кожен, хто хоч раз побував у цьому місті, розповідає про це з певною долею пафосу у словах. Воно останнім часом є символом не тільки багатства та достатку, але і символом певних досягнень, адже відвідувачі міста – люди однозначно непересічні. Тут шукають натхнення люди мистецтва, хизуються своїм багатством пани, закохані їдуть сюди, аби просити руки коханої, а потім повертаються під час шлюбної подорожі…… Місто поезії, грошей та кохання.

А колись Ніцца була досить потужною фортецею та портом. Порт лишився, а фортеця перетворилася на парк з прекрасними видами на місто та затоку Янголів. До початку XVIII століття тут дійсно височів замок-фортеця з семивіковою історією, що витримав чимало облог. У 1543 році його осаджували армії союзників - войовничого короля-лицаря Франциска Першого і султана Сулеймана Пишного. Під час франко-турецької облоги були знищені північні укріплення, і герцог Савойський Еммануель Філібер реконструював оборонну систему. Після завершення робіт місто взяли в облогу вже війська Людовіка XIV, після чого герцог вирішив додатково зміцнити замок. Не допомогло і це: в 1706 році під час війни за іспанську спадщину Людовік XIV обложив фортецю знову, замок був перетворений в руїни і здався після 54 днів бомбардувань.

Руїни фортеці на вершині пагорба у 1830 році були за наказом короля Сардинії перетворені на парк. У 1860 році імператор Франції Наполеон III приїхав в анексовану Ніццу та відвідав Замковий пагорб. «Це найкрасивіший пейзаж, який я коли-небудь бачив!» - Сказав він. Парк порізаний алеями, що звиваються серпантинамивздовж підпірних стін з вапняку. Вздовж алей встановлені лавки, а також розміщені невеликі кав’ярні, столики яких стоять у густому лісі, що дає багато тіні. Серед зелені дерев збереглися руїни стін стародавньої фортеці, а на місці фортечної вежі шумить водоспад, збудований ще в 1885 році (Cascade Du Casteu).

Піднятися на пагорб можна пішки, на туристичному білому поїзді або на влаштованому в товщі скелі безкоштовному ліфті. Не можна тільки автомобілем, проїзд яких у парку заборонений. Місце для автостоянки: Allée de la Fontaine aux Oiseaux, Nice. Координати: 43.696755, 7.280934.

Біля західного підніжжя Замкового пагорбу знаходиться старе місто Ніцци. Це трикутник, обмежений зі сходу Замковим пагорбом, з півдня - набережною Ета-Уні, із заходу променадом Пайон, з півночі - площею Гарібальді. До початку XVII століття цей невеликий трикутник під захистом цитаделі і становив власне Ніццу. Річка Пайон, що тече з Приморських Альп, в якій пралі прали білизну, часом затоплювала місто. До сімдесятих років ХХ століття норовливу річку запроторили в підземну трубу і вона перестала відокремлювати Старе місто від нового, що розкинулося дугою уздовж затоки Янголів.

Якщо для огляду Ніцци не хочеться підійматися на пагорб – підійміться на вежу Белланда (Montée Lesage, Nice, координати: 43.694145, 7.279086), що також дасть змогу насолодитися панорамою затоки Янголів та старою Ніццою згори. Сама вежа – відбудована у ХІХ столітті для потреб готелю споруда на місці колишньої бойової вежі замку Ніцци.

Старе місто - давня частина Ніцци. Безладний лабіринт вуличок, старовинні будинки, в яких розмістилися ресторанчики, магазинчики, галереї художників. Різнокольорові будинки з зеленими віконницями виглядають так, немов час тут зупинився за пару століть до сьогодні. Поруч - настільки ж старі невеликі барокові храми: каплиця Пресвятої Трійці та Святої Плащаниці (2 Rue Saint-Suaire, Nice, координати: 43.695447, 7.277145), церква Святого Якова (Place du Jésus, Nice, координати: 43.696784, 7.277093) , каплиця Милосердя з її сліпучими фресками і позолотою (7 Cours Saleya, Nice, координати: 43.695673, 7.275248) , церква Святого Франциска з Паоли (7, Rue Saint-François de Paule, Nice, координати: 43.695777, 7.272287), що стоїть навпроти Опери Ніцци. Бродити Старим містом краще пішки: вузькими вуличками автомобіль не проїде, а велосипед доведеться тягати кам'яними сходами, яких тут чимало. У літню спеку вулиці Старої Ніцци милосердні до туристів: контраст температур розпечених черепичних дахів і вузьких затінених вуличок призводить повітря до руху - тут завжди дме прохолодний вітерець. Тому городяни без найменшого сорому вивішують з вікон білизну для просушування. Старовинні квартали - не тільки атракціон для туристів, ночами тутешні майдани перетворюються на ресторани під відкритим небом, тут, після пари-трійки келихів вина, влаштовують веселі танці.

Площа Россетті - серце Старого міста та місце тяжіння для всіх туристів, які потрапляють в переплетення середньовічних вуличок. Своїм існуванням площа зобов'язана Шарлю Россетті де Шатонеф, члену відомої в Ніцці сім'ї благодійників, який залишив місту свій будинок перед катедральним собором святої Репарати, що заважав побачити собор у всій красі - на вузькій вуличці не було куди відійти на потрібну відстань. У 1825 році, після смерті Россетті, будинок знесли і утворили майдан - не надто великий, але він дозволяє милуватися бароковим фасадом головної церкви Ніцци. Нині і майдан, і вулиця, що від нього відходить, носять ім'я Россетті.

Докладніше про собор: Ніцца. Катедральний собор Святої Репарати

Справжнім центром нової Ніцци є майдан Массена, названий на честь маршала Массена, уроженця Ніцци, котрий командував французькими військами, які окупували Ніццу у 1792 році. Парадокс заключається у тому, що Ніцца ніколи до цього не належала Франції, а Массен був патріотом і Франції і Ніцци, тож вирішив звести два партріотизми в один. І ніякого дисонансу.

Докладніше: Ніцца. Майдан Массена

З одного боку у майдан Массена упирається відкритий у 2013 році променад Пайон (Promenade du Paillon) – велику зелену зону, відкриття котрої стало найграндіознішою міською подією початку ХХІ століття. З іншого боку майдану розташований сад Альберта, котрий тягнеться аж до моря. Все це діло розміщене над руслом головної ріки Ніцци Пайон, витоки якої знаходяться в Приморських Альпах.

Дванадцять гектарів «Зеленого потоку», як ще називають цей масив, діляться на кілька частин. У першій знаходиться величезний майдан з десятками водяних струменів, покритий тонким шаром води, щоб гуляючи тут у спеку, можна було освіжатися. Далі розташований величезний газон, по якому можна ходити. Потім йде сквер з пам'ятником уродженцеві Ніцци, наполеонівському маршалу Андре Массена. І, нарешті, найприємніша - остання частина променаду, в якій знаходяться дитячі ігрові зони, гойдалки, гірки та фонтани. Променад Пайон грунтовно змінив вигляд Ніцци, в якій, як не дивно, не так вже й багато зелені. Тепер це одне з найпопулярніших місць відпочинку. В парку заборонене вживання алкоголю, а вночі променад зачиняється.

Ще однією пам’яткою Ніцци, що протягом доби змінює по декілька разів своє обличчя, є майдан Салейя (Cours Saleya), на якому розміщений найвідоміший ніціанський ринок. З вівторка по неділю тут торгують овочами, фруктами і квітами, а в понеділок за прилавками збираються продавці антикваріату. У цей день тут можна купити картини, вироби зі скла та кераміки, севрський фарфор, книги, старовинні меблі, сувеніри, вінтажний одяг і зламані фотоапарати – головне, аби вік товару був якомога старіший.

Якщо вранці та вдень на Кур Салейя панує галасливий ринок, то з настанням темряви ця вулиця перетворюється на величезний ресторан під відкритим небом. Буквально кожен сантиметр вулиці заповнюється столиками, а місцеві жителі і туристи поспішають сюди, щоб смачно поїсти і насолодитися красою заходу Сонця.

Рішення віддати це місце під ринок влада міста ухвалила близько 1980 року. Саме тоді майдан був перетворений на пішохідну зону. А до того, починаючи з XVI століття, він належав Палацу герцогів Савойських, чий фасад виходить прямо на майдан Салея. Нині у палаці розміщуються офіси чиновників префектури департаменту Приморські Альпи, хоча будівля належить до історичних пам'яток.

І, нарешті, Англійська набережна - символ Ніцци, головна і найгламурніша артерія міста, найвідоміший французький бульвар за межами Парижа. Шестикілометровий променад тягнеться від аеропорту до набережної Ета-Уні в Старому місті, повторюючи вигин бухти з чарівною назвою «затока Янголів».

Раніше в Ніцці будинки будувалися на пагорбах, подалі від моря. Починаючи з другої половини XVIII століття, англійці часто зимували у місті. Захопившись морськими краєвидами один з багатих англійців запропонував грандіозний проект - збудувати пішохідну вулицю вздовж всього узбережжя. Вулиця спочатку мала назву Camin deis Anglés (Англійський шлях) на ніцціанському говорі. Після анексії Ніцци Францією у 1860 році вулицю перейменували на французький манер La Promenade des Anglais. За іншою версією у холодну зиму 1820-1821 років в Ніцці збільшилася кількість жебраків, а зусиллями заможного англійця Льюїса Уея у місті були створені фонди, що дозволили працевлаштувати безробітних. І саме вони побудували дорогу, шириною 2 метри, яка з часом перетворилася на семикілометрову набережну.

Місцеві жителі називають її «Променад» або коротко - «Пром». «Промом» гуляють і вдень, і ввечері, при світлі ліхтарів, які одночасно служать орієнтиром для літаків, що підлітають до аеропорту Ніцци. Можна проїхати набережною на маленькому білому туристичному поїзді, можна взяти напрокат велосипед, але головною вулицею курортного міста найкраще повільно пройтись пішки. Повз Середземноморський палац в стилі ар-деко; повз Історичний музей в палаці Массена; повз рожевий купол розкішного готелю «Негреску», в якому зупинялося безліч знаменитостей….. А ще краще це зробити, обнявши за талію кохану…

Між набережною та морем тягнуться пляжі, місцями безкоштовні, місцями приватні – за гроші. Тут і лежаки, і парасолі, і пиво холодненьке чи розе свіженьке…….. панське життя на Лазуровому березі.

Однак найприємніше заняття на Англійській набережній - це сидіти і милуватися на сяючу затоку. Анрі Матісс говорив, що море в Ніцці неймовірного, фантастичного кольору. Для милування морем тут крім звичайних білих лавок стоять знамениті сині крісла. Традиція ставити сині крісла почалася в 1950 році, і з тих пір і місцеві жителі, і туристи так звикли до них, що коли в 2003 році крісла спробували прибрати, громадськість обурилася. У них фотографуються або просто відпочивають після обіду, правда, крісла з середини ХХ століття змінилися уже двічі, нині використовується вже третя модель. Але море фантастичного кольору те саме.

Автостоянки в Ніцці коштують в середньому € 2.00-4.00 за годину. Доба обійдеться в € 24.00-30.00.

 1 - PALAIS MASSENA  - 29, Promenade des Anglais - 06000 Nice

 2 - PALAIS DE LA MEDITERRANEE  - Rue du Congrès - 06000 Nice

 3 - RUHL MERIDIEN - 1, Promenade des Anglais - 06000 Nice

 4 - SALEYA  - Cours Saleya - 06300 Nice

 5 - Parking CORVESY - Rue Alexandre Mari - 06300 Nice

 6 -  PALAIS DE LA JUSTICE - Pl. du Palais de Justice - 06000 Nice

 7 - MASSENA  - Place Massena - 06000 Nice

 8 - Parking PLAZA - 12 Avenue de Verdun - 06000 Nice

 9 - ESPACE GRIMALDI  - 11 Rue Maccarani - 06000 Nice

 10- LOUVRE- 20, Boulevard Victor Hugo - 06000 Nice

 11 - MOZART- 11, Avenue Auber - 06000 Nice

 12 - GARE THIERS- 12 Av Thiers - 06008 Nice

 13 -  NOTRE DAME - 28, Av Notre Dame - 06000 Nice

 14 - Parking Gare du Sud - Av Malausséna - 06100 Nice

 15 - Centre Commercial Nice Etoile - 30 Av Jean Médecin - 06000 Nice

 16 - Parking MARSHALL - Place du Général Marshall - 06000 Nice

 17 - PROMENADE DES ARTS - 18 Av Saint-Jean-Baptiste - 06000 Nice

 18 -  PAILLON - 1 Av Felix Faure - 06000 NICE

 19 - CENTRE CARREFOUR - 15 Bd Général Delfino - 06300 Nice

 20 -  ACROPOLIS -JEAN BOUIN - Place du XVe Corps - 06000 Nice

 21 - BARLA - Rue Auguste Gal - 06300 Nice 

 22 - PARKING PORT DE NICE - Quai des 2 Emmanuels - 06300 Nice