Сам собі Мандрівник

Μεγάλο Μετέωρο

Великий Метеор, чи Преображенський монастир — найбільший і найдавніший православний монастир серед метеорських, заснований на початку XIV століття монахом Афанасієм Метеорським, котрий прийшов у цю місцевість в Афонського монастиря Івірон.

Спочатку вони разом із своїм духовним отцем, старцем Григорієм,оселились у житлах метеорських пустельників, що й досі знаходяться перед входом до монастиря (ліворуч від сходинок). А потім піднявся на цю високу гору і побудував тут церкву і скромні келії для монахів. Після цього до нього почали долучилися багато відлюдників і брати разом вирішили заснувати перше метеорське братство — кіновію — за зразком чернецтва на Святому Афоні.

Його наступником став Св. Йосааф, сербський цар династії Неманичів, син правителя Епіру та Фессалії Симеона Сініша Палеолога. Йосааф був учнем Афанасія Метеорського та у 1373 році відмовився від світської влади, щоб стати ченцем. За час свого проживання в монастирі він зібрав багато дарів, серед яких і дари його сестри, дружини єпископа Епіру, перебудував церкву Преображення, побудував госпіталь і водосховище. Образ Марії Палеолог втілено в іконі Богоматері, що й донині зберігається у музеї монастиря.

У XVI столітті Преображенський монастир, завдяки активності ігумена Симеона, став об'єктом цікавості патріарха Єремії Першого та отримав немало королівських та імператорських пожертвувань. На ці кошти комплекс монастиря перебудували, розширили Собор та переробили вівтар. Була побудована нова кухня, будинок престарілих, вежа і кілька каплиць.

Великий Метеор впродовж 600 років своєї історії зазнавав численних нападів та пограбувань, а у 1633 році пожежа майже повністю знищила обитель. До вершини скелі нині ведуть 154 сходинки. Перші будівлі, які зустрічаються на шляху — це підйомна вежа з балконом та колишній монастирський склад. У приміщенні складу відкрито фольклорний музей, де зібрано давні знаряддя та посуд обителі. Трохи вище від фольклорного музею знаходиться Собор. Також поблизу знаходиться вівтар та лікарня, що розташована навпроти нього. По правий бік від Собору знаходяться дві каплиці. Мегала Метеора являє собою комплекс будівель післявізантійського періоду, що понині залишились неушкодженими і створюють повноцінну картину побуту давнього монастиря.

Собор монастиря Мегала Метеора.

Нинішній Собор монастиря є результатом перебудови та розширення давнього храму Святого Афанасія спочатку Йосаафом, а потім відбудови 1545 року ігуменом Епіру Симеоном. Старий Собор після останнього розширення являє собою вівтар нового храму Преображення. Східна стіна храму зроблена візантійською кладкою квадратними каменями, оточеними цеглинами через ряд, зі склепінням з двома куполами, арками та похилими дахами. Ці тонкі цеглини також оточують арки над вікнами, що закінчуються зубцями та керамічно-пластичними прикрасами.

На зовнішній частині північної стіни зберігся розпис, що належить до періоду першого оформлення Собору за часів Святого Афанасія - сцена Другого Пришестя. Основу композиції складає Христос-Критський під склепінням, оточений двома янголами. Ліворуч та праворуч під склепінням Богоматір та Іван Омиватель, що благають Христа про спасіння людства. У центрі — фігури апостолів, які сидять на прямокутній лаві. На двох нижніх ярусах композиції зображено Рай та Пекло із праведниками та грішниками.

Зліва від входу вирізано напис про будівництво храму у 1544—1545 роках під проводом ігумена Симеона: «Побудовано цей шанований храм Преображення нашого Господа Бога Ісуса Христа на внески та зусиллями братів обителі у 1545.» Двері собору були зроблені у XVI столітті, на них зображено Прабатьків.

Власне собор є трикупольним хрещатим храмом зі склепіннями. Нава Собору поєднана з основним храмом через троє дверей, з яких середні вищі від двох інших. 4 вкриті фресками колони підтримують купол. Нижні частини вівтаря належать періоду першого храму, побудованого за часів Св. Афанасія Метеорського. В силу зростання чисельності монахів у обителі, його неодноразово розширювали. Нині вівтар має такий самий вигляд, як і за часів Йосаафа.Західна частина куполу старого собору заходить під дах основного храму. 

Усі фрески, окрім фресок на куполі та арці, належать до 3-го етапу перебудови собору.

У центрі купола Всевишній, оточений ангельськими силами, пророками та євангелістами. Під аркою святилища зображено Богоматір із малюком. Чотири сцени із життя Христа змальовано на стінах храму: Вознесіння, П'ятидесятниця, Дивовижне рибальство та Стрітення. У приміщеннях та під склепіннями основного храму представлено 12 сцен: Різдво, Таємна вечеря — у південному приміщенні, Розп'яття та Воскресіння — у північному. Преображення знаходиться у внутрішньому куполі входу. Стрітення та Камінь — у південному та північному куполі. На наступному поясі старого Собору зображено Благовіщення, на західній стороні колон святилища — сцени мучеництв Христа: Молитва у Гефсиманії, Зрада Юди, Відмова Петра, Зустріч Христа із Самарянкою, Плач та ін.

Після реставрації Преображенського храму у 1545 році, новий храм та неф у 1552 році прикрасили новими фресками. Значні площі, які з'явились у результаті розширення 1545 р. дозволили розквітнути багатій іконописній програмі.

Окрасою нового храму також є різний іконостас із надзвичайним багатсвом тем. Стара його частина датується 1634—1635 роками. Більша ж його частина реставрувалась, доповнювлась багаторазово і усталилась лише у 1791 році, як передають два інших написи. Новий іконостас реставрували художники з материка: Костянтин із Лінотопі та Костас із Мецово.

У нинішній час вівтар храму перетворено на музей, де експонуються цінні реліквії монастиря: переносні ікони, серед яких виключне місце займають Жалобна Богоматір та Принижений Христос, що датуються кінцем ХІV століття. Також виставлено срібний церковний посуд, священні ризи, вишиті золотом епітафіі і священні Євангеліє.

У північній стороні вівтаря побудовані кухня та вогнище монастиря. Це прямокутне приміщення, покрите повністю куполом, що має форму напівкола із малим куполом, через отвір якого виходив дим. Наразі це діючий музей, де представлено давній дерев'яний та глиняний посуд монастиря.

Лікарня знаходиться перед вівтарем Собору. Велична купольна будівля колись була навіть двоповерховою. Купол спирається на 4 колони, як і лікарня монастиря Варлаама. Лікарня складається з 9 приміщень, 8 із яких вкриті хрестоподібними банями. Під дахом над порогом зберігся напис, який свідчить про те, що лікарня та будинок збудований для літніх людей у Великому Метеорі; побудовано на внески, зусиллями та на кошти монахів у липні 1572 року.

Також на території монастиря знаходяться 2 менші каплиці:

Каплиця Поважного Попередника — добудована до південного святилища і поєднана з ним. Каплиця невеликого розміру та має купол. Не реставрували з ХVІІІ століття. 

Каплиця Святого Костянтина та Святої Олени — побувана у 1789 році за кілька метрів від Собору також невеликого розміру, без настінного іконопису. Зовні багатокутний купол спирається на чотири імітаційні арки. Напис на стіні біля входу сповіщає, що каплицю побудовано, коли ігуменом був Парфеній Орфідіс, на кошти монаха Діонісія та його сина — ієромонаха Захарія, що походили з одного із селищ Коніці.

Καστράκι, Τρίκαλα, Ελλάδα. Координати: 39.726783, 21.628191.

Монастир відчинений для туристів:

·         зимою:9.00-13.00, 15.00-17.00;

·         літом: 9.00-13.00, 15.20-18.00;

·         зачинено – вівторок, середа.

Інші монастирі в Метеорах:

Метеори. Монастир Русану або Святої Варвари

Метеори. Монастир Святої Трійці

Метеори. Монастир Святого Варлаама

Метеори. Монастир Святого Миколая Анапавсаса

Метеори. Монастир Святого Стефана

Фессалія, Греція, цікаві місця, пам’ятки, що подивитися, де побувати, що відвідати в Греції, поїздки, подорожі, тури Європою, самостійні поїздки в Європу автомобілем, на автомобілі.