Сам собі Мандрівник

Храм присвячений одній з найбільш шанованих чудотворних ікон ─ Касперівській іконі Божої Матері, яка з 1853 по 1918 роки щорічно урочисто прибувала в Миколаїв хресним ходом і упродовж місяця (з 1 липня по 1 серпня) знаходилася в різних храмах міста. Жителі Миколаєва вірили, що саме ця ікона врятувала місто від нападу ворогів в період Кримської війни 1853-1856 років.

 Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері - один з найкрасивіших храмів міста Миколаєва. Належить Миколаївській та Богоявленській єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

В 1855 році благочинний єпархіальних церков м. Миколаєва протоієрей І. Станіславський звернувся до Миколаївського військового губернатора М.Б. Берху з клопотанням "в знак подяки за порятунок Миколаєва від ворогів, побудувати в південно-східній частині міста храм в ім'я Всемилостивого Спасу з двома прибудовами в ім'я Пресвятої Богородиці Касперівської". 1 червня того ж року військовий губернатор дав доручення Миколаївській міській думі вибрати місце для храму і дозволити для цієї мети збір пожертвувань серед міських жителів.

Архітектурний проект храму замовлений столичному архітектору професору Федору Івановичу Еппингеру, учневі відомого російського архітектора К.А. Тона (автора храму Христа Спасителя в Москві). Проект незабаром був поданий піклувальній раді і схвалений нею, також був отриманий дозвіл від Херсонської духовної консисторії (органу управління Херсонською єпархією).

Збір коштів йшов повільно, і в 1861 році будівництво ще не розпочалося. Причиною затримки з будівництвом могла бути та обставина, що в цей час в Миколаєві одночасно споруджувалося декілька церков і на такий великий храм у жителів міста просто бракувало коштів. На виділеному місці побудували Касперівський молитовний будинок (у 1880 році він значився серед діючих).

Урочисте закладання храму ікони Касперівської Божої Матері відбулося аж у травні 1904 року. Керівником будівництва було призначено міського архітектора Е.А. Штукенберга. У розпорядженні будівельного комітету до цього часу було 40 000 рублів. Будівництво велося досить швидко, до вересня завершили спорудження стін, але закінчилися гроші і будівельні роботи завмерли.

Незабаром міська дума надала будівельному комітету позику на 15 000 рублів. строком на 15 років, а також виділила на завершення будівництва і опорядні роботи безоплатно 8 000 рублів.

Освячення храму відбулося 28 грудня 1908 року, але і після цього будівельні і опорядні роботи тривали ще декілька років.

Будівля собору в плані є витягнутим прямокутником 45 метрів завдовжки і шириною 22 метри, зорієнтованим, згідно православної традиції, по лінії захід-схід. Східна стіна завершується трьома півкруглими апсидами. Із західного боку над входом надбудована дзвіниця висотою 45 метрів. Вона увінчана шатровою покрівлею в стилі московської архітектури XVII століття. Праворуч і ліворуч її обрамляють декоративні бані на барабанах, прикрашених кокошниками і також увінчаними невеликими шатрами. Над східною частиною храму надбудований хрест, який вінчає купол на високому барабані. Навколо нього розташовані 6 декоративних бань на барабанах різної висоти. Усі вони, як і головний купол, виконані в традиційній для московської архітектури формі цибулини. Згідно з православним каноном, сім куполів на храмі символізують сім церковних таїнств.

Стіни храму декоровані різьбленими деталями в стилі московської архітектури XVI ─ XVIIстоліть, а також карнизами.Паперть і вхід виділені сходами і декоративним критим ганком на різьблених кам'яних колонах.

Особливий ефект і чарівливість старовини храму надає будівельний матеріал, з якого викладені стіни ─ це вапняк, що потемнів від часу.

Храм був розрахований на 1200-1500 вірян. За рахунок великих вікон створюється ефект дуже просторого і світлого приміщення. Вівтарний простір додатково освітлюється згори за рахунок вікон, розташованих у барабані під куполом. Над входом, із західного боку розташовані хори у вигляді балкона, що спирається на 2 колони. Великий молитовний зал цього храму відрізняється прекрасною акустикою. У крипті храму є також нижній зал.

Касперівський храм виявився дуже вдало вписаним в навколишню малоповерхову міську забудову і став архітектурною домінантою в цій частині міста, зберігши цю функцію і до теперішнього часу. 

Доля храму в ХХ столітті складалася драматично, в 1922 році Касперівська церква, в числі інших, постраждала в ході кампанії з вилучення церковних цінностей на допомогу голодуючим. У лютому 1930 року з дзвіниці були зняті дзвони і відправлені на переплавку для потреб індустріалізації, що розгорнулася в країні. У жовтні 1934 року, в ході антирелігійної кампанії, за рішенням Одеського облвиконкому (Миколаїв в цей час входив до складу Одеської області), храм був закритий. Будівля передана в розпорядження Миколаївської міськради, яка передала його під клуб суднобудівельному заводу ім. 61 комунара.

Нові хазяї знесли верхню частину дзвіниці і зруйнували куполи, що занадто нагадували про культове призначення будівлі. Від повного руйнування будівлю врятувала лише відсутність у заводу засобів на будівництво нового клубу. У такому знівеченому виді храм простояв 58 років.

Під час німецької окупації міста у Другій світовій війні в храмі відновлені богослужіння, що тривали до 1949 року, після чого приміщення знову відібрали у вірян, тут відновив роботу клуб.

У 1992 році будівля храму передана общині Української православної церкви Київського Патріархату, в ньому поновилися богослужіння, почалася реконструкція собору. До 2010 року первинний вигляд собору майже повністю відновлений. Храм отримав статус Кафедрального собору Касперівської Божої Матері.

вул. Садова, 12, Миколаїв. Координати: 46.966413, 32.003807.

Миколаїв, Україна, цікаві місця, пам’ятки, що подивитися, де побувати, що відвідати в Миколаївській області, поїздки, подорожі, тури Україною, самостійні поїздки.