Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Миколаївщина. Національний природний парк «Бузький гард»

 

Для створення унікального ландшафту у долинах Південного Бугу, Арбузинки, Мертвовода природа працювала понад 3 000 000 років. На цій території на земну поверхню виходять одні з найстаріших порід Українського Кристалічного Щита. Це одна з найдавніших ділянок суші Євразії, яка не поринала у морські глибини вже протягом 60 000 000 років.

"Бузький Гард" - Національний природний парк на північному заході Миколаївської області. Парк охоплює річкову долину Південного Бугу і каньйоноподібні долини його притоків - Великої Корабельної, Бакшали, Мертвоводу. 

Тягнеться парк на 70 км вздовж річки Південний Буг від південної частини Первомайска до села Олександрівка Вознесенського району, а також в долині річки Велика Корабельна від села Благодатне до села Семенівка Арбузинського району, та річки Мертвовод від села Петропавлівка Братського району до села Актового Вознесенського району, включаючи долину річки Арбузинка від села Трикрати до села Актового.

Найвища висота на території Національного природного парку — 120 м над рівнем моря біля села Мигія Первомайського району в урочищі «Літній хутір».

Долину річки Південний Буг недарма вважають однією з найкращих природних «перлин» України. Особливо мальовничою є територія від північної околиці села Кінецпіль до міста Вознесенська. А дивовижні маленькі річки Мертвовод та Арбузинка, які є притоками Південного Бугу, за мільйони років створили неповторний каньйон, який захоплює подих, хоч течія цих річок, не така стрімка, як Бугу. Годинами можна дивитися на цей витвір мистецтва, створений природою.

В долині річки Південний Буг, між селами Мигія та Олександрівка знайдено 98 археологічних пам’яток. Вони мають велику наукову цінність і представляють неперервний хронологічний ряд від палеоліту (які датуються 30 000 років до н.е.), до часів формування слов’янського етносу. Особливо цікавими є залишки поховань – кіммерійців, скіфів, трипільців, сарматів, древніх слов’ян, римлян та інші.

Середня течія Південного Бугу була останнім притулком запорізьких козаків після ліквідації козацтва на дніпровських порогах. Тут була створена одна з найпотужніших територіальних одиниць Запорозької Січі – Буго-Гардська паланка з адміністративним центром біля злиття балки Ташлик та Південний Буг (знаменитий острів Гард).

У кінці ХVІІІ століття бузький острів Мигія був центром Гайдамацького руху. На острові був розташований табір – Гайдамацька Січ, що надавав притулок та захист гайдамакам.

В місті злиття Південного Бугу та Синюхи, сьогодні розташоване місто Первомайськ на Бузі, у минулому на цій території були збудовані запорозька фортеця Орлик, турецька — Голта та польська — Богополь.

Також тут збереглися чудові історико-архітектурні об’єкти – гідроелектростанція села Мигія, яка була побудована понад 100 років тому представниками шляхетського роду Скаржинських, та млиновий комплекс, збудований паном Сабанським в 1902р. на північній околиці села Кінецпіль.

Від села Кінецпіль до Южноукраїнська проходить чергування ділянок порогів та спокійної течії. Найкращі пороги, які є меккою водного туризму і місцем паломництва тисяч спортсменів та туристів, розташовані біля сіл Мигія, Куріпчине, Семенівка, Львове, Іванівка, Констянтинівка і останні біля міста Южноукраїнська.

Стрімкі скелі, які утворюють каньйони берегами річок сягають висоти до 50 метрів і є чудовим місцем для тренувань альпіністів. Каньйони знаходяться біля села Куріпчине, міста Южноукраїнська, гирла річки Велика Корабельна (Іванівський міст) по руслу Південного Бугу та сіл Актове і Петропавлівка по руслу Мертвовода.

 

Об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення, що входять до складу території Парку:

іхтіологічний заказник «Південнобузький» — 40,0 га,

ботанічна пам'ятка природи «Гирло річки Бакшала» — 5,0 га,

геологічна пам'ятка природи «Протичанська скеля» — 0,03 га,

геологічна пам'ятка природи «Турецький стіл» — 0,01 га,

заповідне урочище «Лабіринт» — 247,0 га,

заповідне урочище «Василева пасіка» — 252,0 га,

заповідне урочище «Лівобережжя» — 226,0 га,

заповідне урочище «Літній хутір Скаржинського» — 105,7 га.

 Актівський каньйон

Координати: 47.711646, 31.477611

Один з найпривабливіших об'єктів "Бузького Гарду" - Актівський каньйон - єдиний в Європі, що нагадує відомі каньйони Північної Америки. Є унікальним природним комплексом лісової і водної екосистем, який доповнює фантастичний дует химерних скель і гранітних валунів

Актівський каньйон — провал серед голого степу, гранична прірва в кристалічному щиті. Розташований на річці Мертвоводі, поблизу села Актового Вознесенського району Миколаївської області.

Складається з застарілих вивітрених гранітів, перерізаних Мертвоводом на глибину до 50 метрів. Площа каньйону перевищує 250 гектарів. Являє собою унікальний комплекс гранітних скель, валунів та степової і водної екосистем, розміщений на одному з найстаріших клаптиків суші Євразії.

В Актівському каньйоні найбільш цінними для гірського туризму та скелелазіння є виходи кристалічних порід в урочищі «Громове» (скеля Громова), в урочищі «Романова Балка» (скеля «Крапля»).

Урочище Гард.

Миколаївська область, 1 км на південь від Южноукраїнська. Координати: 47.797535, 31.176952.

Скеляста ущелина посеред українського степу. Урочище Гард є глибоким і вузьким каньйоном з крутими скелястими берегами, по дну якого протікає Південний Буг. Урочище Гард - унікальний природний пам'ятник, який є серцем Національного природного парку "Бузький гард". Річка утворює тут великий поріг завдовжки більше 0,5 км.

Готською «гард» збігалося з «град» у слов'янських мовах, що вказує на можливе давнє місто, що існувало у готські часи. У Ґарді розкопками знайдено найпівденніші поселення неолітичної буго-дністровської культури. Урочище "Гард" - це ще і історичний центр Бугогардівської паланки, найбільшої за площею адміністративної одиниці Запорізької Січі.

Бугогардівська паланка (1734–1775) — адміністративно-територіальна одиниця Запорізької Січі у XVIII столітті. Центром паланки було урочище Гард на Бузі. Крім того, були зимівники в Соколах (сьогоднішний Вознесенськ), Вербовому, Балацькому, Мигії, Корабельному, Вовковому, Харсютиному й Громоклії. Паланка займала степи між лівим берегом Бугу і правим Інгульця з одного боку та рікою Дніпром і новосербським кордоном з другого і була найбільшою адміністративно-територіальною одиницею на Запоріжжі.

Про історичне минуле місцевості красномовно говорять назви: острів козака Мамая, Запорізька брояка, скеля Турецький стіл і Пугач, Козацькі ворота і інші. На острові "Гард" досі збереглася козацька святиня - церква в ім'я Покриви Пресвятої Богородиці. Це "похідна" церква, яку козаки брали з собою, коли йшли в напад. Вона існує з 1742 року.

Трикратський ліс.

Миколаївська область, Вознесенський район, недалеко від с. Трикрати. Координати: 47.713061, 31.40237.

Трикратський ліс - це унікальні лісонасадження, державні заповідні урочища, які включають урочища "Василева пасіка" і "Лабіринт", загальною площею в 247 гектарів. Трикратський ліс з його маленькими озерами, віковими дубами і гранітними скелями цілком здатний позмагатися красою з парком в м. Умань. Минуло більше сотні років з моменту його заснування, але і досі парк дуже гарний, особливо там, де збереглися містки, фонтани і кам'яні річкові пороги.

Ліс є справжнім багатством посеред посушливого південного степу. Трикратський ліс був насаджений паріархом степового лісорозведення графом В. П. Скаржинським у першій половині XIX ст. поблизу маєтку графа в околицях села Трикрати. На початку урочище було парком з численними стежками і містками через рукави річки, за що ця частина була названа Лабіринтом. Посередині урочища знаходиться багате рибою озеро, в урочищі водяться білки. Статус державних заповідних урочищ ліс отримав в 1972 році.

Урочище «Лабіринт» займає древню заплаву та високий корінний берег р. Арбузинка біля її злиття з р. Мертвовод. Тут на площі 147 гектарів зібрано велику колекцію екзотичних дерев і кущів, які гармонійно поєднуються з природними лісовими й лучними ділянками, гранітними відслоненнями, запрудами, каналами і мостами. Все це нагадує знаменитий дендропарк «Софіївка» в м. Умань.

Найцінніше надбання урочища, могутні дуби в "Лабіринті" - це шановані особи похилого віку, яким по 120-170 років. Їх стволи ледве можуть обхопити троє дорослих людей. Що стосується рослинного і тваринного світу Трикратського лісу, тут справжній ботанічний і зоологічний рай. В підтвердження тому в лісі є дивовижної краси березовий гай, тут живе стадо бізонів, прогулюються олені, лані і косулі. У «Мироновому садку» — єдина колонія сірих чапель на Миколаївщині.

Урочище «Василева пасіка» розкинулось вздовж глибокої балки неподалік села. По берегах невеликого струмка, серед вікових насаджень та заростей чагарників часто трапляються мальовничі нагромадження скель з унікальною гранітною флорою. На узліссях збереглись залишки цілинного степу.

На території Трикратского лісу прокладені екологічні стежки і проводяться екскурсії.

Адреса дирекції парку:

55223, Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія, вул. Колгоспна,42

Телефон: +380 5161 613-70

Графік роботи: Пн-Пт — 9.00-18.00, Сб., Нд. – вихідні.

 

 

Миколаїв, Україна, цікаві місця, пам’ятки, що подивитися, де побувати, що відвідати в Миколаївській області, поїздки, подорожі, тури Україною, самостійні поїздки.

Додати коментар


Захисний код
Оновити