Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Біла Церква. Дендропарк Олександрія

Графиня Олександра Василівна Браницька у 1784 році отримала в Білій Церкві у подарунок від чоловіка маєток, котрий вирішила перетворити на свою літню резиденцію. Дитинство, проведене серед парків Петергофу та Царського Села, надихнули Браницьку на створення чогось подібного у Білій Церкві. Ксаверій Браницький підтримав це прагнення дружини, а тому в 1788 році на західній околиці Білої Церкви розпочалося будівництво парку Олександрія.

Тож, якщо Ви плануєте екскурсію до Білої Церкви, аби подивитися цікаві місця та визначні памятки міста, то дендропарк Олександрія однозначно буде пунктом №1 серед місць Білої Церкви, де варто побувати та подивитися в першу чергу.

Спочатку графиня планувала присвятити парк своєму дядькові Григорію Потьомкіну, котрий помер у 1791 році, був навіть замовлений проект мавзолею, щоб перепоховати Потьомкіна в Білій Церкві. Але після смерті в 1796 році Катерини II, Браницькі потрапили в опалу до нового імператора Павла І, котрий ненавидів все пов'язане з Потьомкіним, тому концепція терміново змінилася.

Автором генерального плану парку став французький архітектор-паркобудівник Мюффо. «Олександрія» була закладена в модному на той час англійському, або ландшафтному стилі. На території парку була побудована літня резиденція сім'ї Браницьких та інші архітектурні споруди: Царський павільйон для гостей Браницьких - членів царської сім'ї, Танцювальний павільйон, колонада Луна, павільйон Ротонда, Руїни, Китайський місток та інші. Парк прикрасили бронзовими та мармуровими скульптурами, вазами, декоративними композиціями з великих брил та штучних земляних пагорбів.

До середини XIX століття Олександрія перетворилася на один з найпрекрасніших пейзажних парків Російської імперії, з елементами романтизму і сентименталізму. З Північної Америки та Західної Європи в парк завозилися рідкісні екзотичні рослини. У глибоких балках були споруджені каскади ставків, наповнених чистою джерельною водою, створені водоспади та збудовані фонтани. 

До 1861 року були облаштовані центральна та східна частини парку. Скасування кріпацтва, а отже і неможливість використання дармової праці кріпаків зупинили подальший його розвиток. Проте, парк вже був справжнім шедевром. Біла Церква та Олександрія були ніби феодальним герцогством, з двором,  незліченною кількістю людей навколо двору, з величезним стайнями породистих коней, з полюваннями, на які з'їжджалася вся аристократія Південно-Західного краю. За обідом давали до п'ятнадцяти витончених страв. Колишня розкіш палацово-паркового ансамблю збереглася на старовинних малюнках і літографіях. Авторами їх були в тому числі відомі художники, такі як Наполеон Орда і Вілібальд Ріхтер. Останній залишив після себе «Альбом Білоцерківський, документації місця та епохи», який містить 24 ілюстрації та нині знаходиться у Марії Рей з дому Потоцьких у замку Монтрезор у Франції.

В часи громадянської війни Олександрія зазнала значних втрат - були частково або повністю зруйновані більшість архітектурних споруд. Після кількаденного грабежу та спустошення винних льохів маєтку, пішов у небуття Дідинець – один з кращих палацових комплексів краю, його спалили п’яні «революціонери». З парку вивезли багато скульптур, завдавши значної шкоди насадженням. Наступний удар парк пережив в часи Другої Світової війни - були пошкоджені значна частина дерев, ще більше постраждали будівлі.

Відновлення почалося в 1955 році, коли парк перейшов під юрисдикцію академії наук УРСР. З того часу було відновлено всі уцілілі архітектурні споруди з алеями та доріжками та проведено цілісне художнє ландшафтне оформлення території парку.

Загальна протяжність дорожньо-алейної мережі парку більше 20 км, для того щоб пройтися всіма алеями і стежками, уважно оглядаючи ландшафти, знадобиться не один день. Від головного входу вглиб веде Головна алея, яка упирається в місце, де колись стояв палац Браницьких - Дідинець. Від нього в різні боки відходять меншіі алеї.

 На південь від головного входу знаходиться Сонячна галявина - частина Нового парку, який є однією з ландшафтних ділянок, які були освоєні у повоєнний час. Це великий відкритий простір з нерівномірно розміщеними деревами та чагарниками.

Центром парку є Велика галявина - рівна з невеликим ухилом до Росі територія площею 10 гектарів. На ній знаходяться дуже вдало розміщені окремі вікові дерева та невеликі їх групи, що з будь-якого боку галявини погляду відкривається новий, дуже гарний пейзаж. Велика галявина рекордсмен за кількістю видів рослин розташованих на обмеженій площі. Тут росте 83 види дерев і 97 видів трав. Доріжки сполучають галявину з усіма ділянками та головними архітектурними спорудами парку. Пейзажні картини Великої галявини пов'язані головним чином з річкою Рось і колонадою Луна. Колонада Луна, побудована за типом давньогрецьких амфітеатрів, входить в композиційне ядро пам'яток парку. Напівциркулярна галерея замикається двома об'ємними ризалітами. Ефектний вигляд колонади доповнюється її унікальними акустичними властивостями: слово сказане пошепки в одному кінці колонади розбірливо долітає в інший кінець. Завдяки акустичними властивостями колонаду іноді використовують як концертний майданчик.

На південному сході Великої галявини знаходиться одна з найоригінальніших архітектурних споруд Олександрії - Руїни. Нижній ярус виконує роль підпірної стінки дамби Лазневого ставка, з-під якої витікає водоспад, а верхній, виконаний у вигляді великого будинку без даху, прикрашає саму дамбу. А поряд, на острові Мрії, б'є фонтан. Всередині споруди влаштовані оглядовий майданчик, з якого відкриваються прекрасні види Лазневого ставка на півночі та Росі на півдні. Відносно недалеко від Руїн росте гігантська тополя-осокор - найбільше дерево парку. Воно дивує не тільки своїми гігантськими розмірами, але і віком - йому понад 130 років, це унікальний показник для осокорів, які зазвичай не живуть довше 80-ти.

Недалеко від колонади Луна на дамбі Лебединого ставка знаходиться Китайський місток - легка ажурна альтанка зі своєрідно зігнутим дахом, створена в дусі архітектури Південно-Східної Азії. По суботах, в теплу пору року, біля містка аншлаг з весільних процесій і черга на фотосесію. Всі хочуть присісти поруч з китаянкою і помацати за бороду китайця - металеві скульптури, розташовані біля містка.

Прямуючи від Великої галявини на північний захід можна потрапити в діброву з дубами 200-річного віку, а вік деяких екземплярів перевищує 300-400 років. Діброва парку унікальна і офіційно є головною його цінністю. В Україні такого старого і одночасно чистого насадження дуба більше немає. Але діброва цінна не тільки для вчених-екологів, вона зачаровує і туристів. Південніше діброви розташовані адміністративний корпус і музей парку. Вони займають будинок садівника - єдина господарська споруда, що залишився в Олександрії з кінця ХVIII століття.

Особливої краси та неповторності парку додають ставки. Їх у парку просто неймовірна кількість (всього більше двох десятків, але більшість розташовані на закритій науковій території). Ставки розташовані каскадами у трьох великих балках, що зливаються з долиною Росі. Водне плесо з лебедями та дикими качками, неймовірна затишність прибережних балкових ландшафтів, дзюрчання струмків і гуркіт водоспадів створюють незабутнє враження.

Західна ділянка Олександрії почала впорядковуватися у другій половині ХХ століття. В часи Браницьких ця територія залишилася неосвоєною і виконувала роль зони для полювання. Тут був влаштований звіринець і фазанник, які до наших днів не збереглися. Західна частина парку відокремлена від центральної та східної довгою балкою з каскадом із чотирьох ставків. Її композиційним центром є Горіхова галявина, але найбільш ефектною ділянкою відвідувачі вважають Палієву гору. Так називається край великого виступу верхньої тераси парку, утвореного двома глибокими балками. Виступ обривається до Росі крутим кам'янистим схилом, висота якого 20-25 метрів. На горі споруджено пам'ятний знак війську Семена Палія та проглядаються залишки земляних укріплень, споруджених його козаками. На краю виступу влаштовано оглядовий майданчик, з якого відкривається казковий вид на річку Рось. Сухий південний схил Палієвої гори - ділянка реліктової справжньої степової рослинності, такої рідкісної в наш час.

Дендропарк «Олександрія» є найбільшим в Україні, причому за останні роки його площа неухильно збільшується: з 202 гектарів у 2005 році до 406 гектарів у 2009 році, коли парку передали лісове урочище Голіндерня. Голіндерня - досить цікава ділянка парку, розташована на іншому березі Росі. Це ліс паркового типу. Колись Браницьких на інший бік доставляв паром (в планах адміністрації відновити його), зараз же на іншу сторону можна перебратися або човном, чи пішохідними містком, щоб пройти яким доведеться зробити чималий гак вниз за течією Росі.

Є дві версії походження назви Голіндерня. Одна - прозова, але менш ймовірна - у лісі колись жили голландці й назвали урочище «Голландська ферма». А ось інша гіпотеза значно цікавіша, і, як не дивно, на думку дослідників більш вірогідна. Назва походить від німецького виразу «голден дерен» - золота земля. Довгий час вчені не могли пояснити, звідки взялася ця назва і чому ліс на правому боці Росі назвали золотим. В останні десятиліття пояснення нібито знайдено - є припущення, що у Браницьких в Голіндерні була золота копальня. Співробітники парку стверджують, що рудник справді міг бути, адже в 1993 році геологи знайшли в глині, видобутої на території парку на глибині 10 метрів невеликий золотий самородок. Крім того, товщі Українського кристалічного щита, на якому розташований парк, містять чимало елементів супутників золота, зокрема газ радон, а в 12 кілометрах від Білої Церкви, поряд з селом Сидори, геологи знайшли справжнє родовище золота. Правда, кількість дорогоцінного металу там невелика, тому розробка родовища нерентабельна. А ось Браницькі, ймовірно, використовуючи роботу кріпаків, мали непогану рентабельність.

На території парку росте понад 2500 видів, форм і сортів рослин, це дуже і дуже багато. Серед українських дендропарків це рекордна кількість. Причому багато рослин парку вже мають вік понад 200 років (дуби звичайний і червоний, сосна Веймутова, тюльпанове дерево, модрини польська та європейська, гледичія триколючкова, глід рожевий махровий та ін.).

 

Схема парку Олександрія (без урочища Голіндерня).

 

1.Головний вхід. 2.Північний вхід. 3.Господарський в’їзд. 4. Дідинець. 5. Мур. 6. Новий парк. Сонячна галявина. 7. Ротонда. 8. Мала галявина. 9.Джерело Лев. 10. Велика галявина. 11.Колона Глобус. 12. Холодний став. 13. Дзеркальний став. 14. Лазневий став. 15. Руїни. 16. Острів Мрії. 17. Острів Золотий колос. 18. Арочний місток. 19.Став Срібний серпанок. 20. Став Поповича. 21.Став Лебединий. 22. Китайський місток. 23. Колонада Луна. 24. Діброва. 25. Будинок садівника (адмінкорпус). 26. Став Потерчата. 27. Став Русалка. 28. Став Водяник. 29. Став Скельний. 30. Горіхова галяаина. 31. Палієва гора.

Із ставками пов'язана цікава легенда про те, як Браницькі наказали засадити береги отруйними рослинами, щоб вберегти ставки від вилову риби, яким іноді промишляли селяни. Ці рослини дійсно були висаджені в парку (один з видів отруйного сумаху) але навряд чи проти селян. Ростуть вони на схилах балок парку і зараз, але не варто їх боятися - головне не рвати.

http://www.alexandria-park.com.ua/

Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, 177. Координати: 49.814557, 30.078312.

Режим роботи:

·         8.00 – до сутінок, без вихідних.

Вартість квитків

·         дорослі - 10,00 грн;

·         дорослі з дитиною в візочку - 5,00 грн;

·         школярі та студенти (за умови пред’явлення учнівського та студентського квитків) - 5,00 грн;

·         пенсіонери (за умови пред’явлення пенсійного посвідчення) - 1,00 грн.

 

Звіринець. Тут живе понад 70 різних видів тварин, багато з них занесені до Міжнародної Червоної книги. Особливість звіринцю є те, що тільки у тут розмножуються такі екзотичні тварини, як золотий фазан, страус ему, папуги Нерозлучники.

Графік роботи звіринцю:

·         пн. — санітарний день;

·         вт – нд: 10.00 – 18.00.

Вартість вхідних квитків:

·         дорослий – 10 грн;

·         дитячий від 4-х років — 5 грн.

Ціни на вхідні квитки до музею дендропарку:

·         дорослі – 6,00 грн;

·         студенти – 4,00 грн;

·         школярі та пенсіонери – 2,00 грн.

Коментарі   

0 # Наталія 08.05.2016, 08:39
Парк дуже здоровий, за один день не реально обійти - окрім того ще на території відкрили міні-зоопарк, мотузяний парк та арбалетний тир - сину було чим зайнятися і без споглядання архітектурних та природно-ландшафних місць парку. Чудове місце - син набігався по алеям парку, настрелявся з арбалету, полазив по деревам на мотузяних доріжках, отримав задоволення від годування травин з рук - дома дитина спокійна та швидко лягає спати))) Рекомендую для бальків непосидючих дітей))) А батьки отримають задоволення від визначних місць парку - дуже гарно.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата

Додати коментар


Захисний код
Оновити