Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Луцьк. Замок Любарта

В’їзна вежа цього замку прикрашає зворотній бік однієї з банкнот найгарнішої валюти світу 2008 року за версією представників комісії з естетики швейцарського Міжнародного Фінансового Банку (IFB). У цьому замку в 1429 році відбувся зїзд європейських монархів, на якому вирішувалися важливі державні питання. Напевне, в поганенький замок короновані особи не приїхали б. Свого часу побудова цього замку сприяла перенесенню столиці волинських земель з Володимира, коли той загарбали поляки, до Луцька.

Той замок, який зберігся донині є насправді лише частиною середньовічного Луцького замку, малою князівською фортецею, так званим Верхнім замком. Стіни та вежі великого Окольного замку майже не збереглися, за вийнятком вежі Чарторийських з невеликими залишками мурів. Крім цього, деякі частини колишніх стін виступають нині як стіни будинків, які колись були прибудовані до великої стіни.

Деревяні укріплення на високому пагорбі, який оточували болота та річка Стир відомі уже з Х століття. З часом їх посилювали, тож у середині ХІІ століття укріплення змогли витримати півторамісячну облогу військами Юрія Довгорукого.

Замість дерев’яного, кам’яний Верхній замок почали будувати з половини ХIV століття. Причому будували грамотно – частинами міняючи дерев’яні укріплення на кам’яні. Першою збудували В’їзну вежу та невелику частину стіни поряд, а також князівський палац. Причому вежу збудували на висоту де нині посеред вежі проглядаються виступи. До кінця століття уже побудували Стирову вежу та ще дві частини стіни. Оскільки ініціатором початку перебудови замку був Великий Князь Любарт Гедимінович, то замок логічно називається замком Любарта.

Потім, за Великого Князя Вітовта, Верхній замок домурували – збудували Владичу вежу та останні стіни. В цей час, на початку ХV століття, Луцьк став південною столицею Великого Князівства Литовського, тож місто отримало новий поштовх у своєму розвитку. А невдовзі мури замку були випробувані боєм. Через два роки після з’їзду монархів поляки, які не бажали допустити коронації Вітовта, взяли Луцький замок в облогу. Кілька тижнів штурмували, та взяти не змогли. Проте коронації Вітовта завадили.

Окольний замок на кінець ХV століття ще був дерев’яний. І тільки на початку ХVI століття, зважаючи на загрозу османсько-татарської експансії його почали перебудовувати на мурований. Проте перебудували тільки половину, і на середину ХVІ століття чотири вежі та половина стін були мурованими, а чотири вежі та інша половина стін – дерев’яними. Такими вони і залишалися, поки не були розібрані на будівельні матеріали. Територія Окольного замку була щільно зайнята шляхетськими дворами, яких на той час було більше 50. На території було 3 вузькі вулички, на яких стояло кілька православних церков та католицький кафедральний костел Святої Трійці. Тут проживали різні урядовці та духовенство. Біля підйомного мосту, який вів до В’їзної вежі Верхнього замку знаходилася дерев'яна вежа Всіх владик волинських Окольного замку, яка використовувалася для допиту злочинців, а поряд було місце, де страчували засуджених до смерті.

В ХVII столітті оборонна роль замку практично зійшла нанівець, тож Окольний замок потихеньку почали розтягувати на будматеріали, а Верхній замок виконував суто адміністративні функції – тут містилися різні міські управи та суд, а також жили церковні ієрархи та стояла православна церква Івана Богослова.

У ХІХ столітті дійшло до того, що Верхній замок також продали на будматеріали за 373 рублі. Проте замок був збудований так ґрунтовно, що змогли розібрати тільки частину стіни. Вежі довбали-довбали, але розібрати не вийшло (не було в них перфораторів, просто). Це і вберегло замок від розвалу. Потім приїхала важлива комісія, надавала продавцям по шапці та відиінила угоду і заборонила розбирати замок, а занесла його до списку історичних пам’яток. А з 1887 року на відновлення замку виділили 623 рублі.

У ХХ столітті в збереження та відновлення замку непогано вклалися поляки, які до Другої світової війни володіли та керували Луцьком. Вони ж почали офіційно Луцький Верхній замок називати замком Любарта. Потім, протягом 60-70 років замок знову відновлювали, а в 1985 році включили до заповідника «Стародавній Луцьк».

Нині замок Любарта у плані нагадує рівносторонній трикутник з випнутими сторонами з відстанями між вежами 100 метрів. Висота стін становить близько 12 метрів над валом. Товщина досягає 3 метрів, верхня частина має товщину 0,8 метри. Протягом шести віків існування, рівень замкового двору піднявся приблизно на 4 метри.

Висота п'ятиярусної В'їзної вежі становить 28 метрів. У південній частині розміщені гвинтові сходи, які колись сполучались з князівським палацом. Від рогу вежі починається стіна Окольного замку. Внизу вежа підпирається потужними контрфорсами, зведеними на початку XIX століття, які дещо звужуються доверху. Між ними міститься арковий вхід у замок. Над входом розташовані два портали із арковим завершенням. Це колишні входи у замок, коли доступ у замок закривався підйомним мостом.

Стирова вежа, як і В'їзна, має висоту 28 метрів та прямокутну форму, а зовні підпирається контрфорсами. Вежа має два зовнішні відгалуження: східне (коротше) є залишком східного оборонного кільця, південне (довше) — залишок Окольного замку. Має два входи з білокам'яними порталами: нижній довгий час був засипаний, тому користувались входом другого ярусу.. 

Архітектура Владичої вежі ще лаконічніша. Висота становить 14 метрів, товщина стін на нижньому ярусі — до 3 метрів, на верхньому — близько 1 метра. Вежа не має оздоблення. З третього ярусу є виходи на бойові майданчики стін. Склепіння над другим ярусом циліндричне. Перемички бійниць з арковим завершенням. Вежа вкрита гонтовим шатровим дахом, над яким височіє на ніжці металева фігура «Кликун».

Вежа Чарторийських Окольного замку також прямокутна, накрита гонтовим гостроверхим дахом. Між вежею і південним кутом єзуїтського колегіуму стіна замку має бійниці. Із вежі є вихід на бойову галерею цієї ділянки Окольника. Так само є вихід у протилежну сторону — на стіну замку, яка далі тягнеться на південь. Зараз цей вихід частково замурований і залишений у вигляді вікна.

Підземелля замку складаються з двох частин – коридору та погосту церкви Івана Богослова. Рештки церкви законсервовані. Поряд із ними експонується велика колекція старої цегли та кахлів. Тут можна побачити цеглу різних часів та розмірів, з різними написами.

Церква Івана Богослова вважається першим християнським храмом Луцька, а також найдавнішою спорудою Луцька, збереженою бодай частково. Церкву збудували у 1175-1180 роках. Хоча в пізніші часи її неодноразово перебудовували, але збережені рештки – це частина того першого храму. У 1770-х роках уніатський єпископ Сильвестр Рудницький вирішив розібрати мури старої церкви і закласти значно більшу нову. Але її так і не збудували, тож замок залишився без церкви.

У Вїзній вежі знаходиться експозиція картин, зброї та різних старовинних предметів, а з гори відкривається чудовий вид на місто. Крім цього на території замку діють музей дзвонів, музей книги та друкарства, а також Луцький художній музей.

Детальніше про музей: Луцьк. Художній музей

А банкнота найгарнішої валюти світу, яку прикрашає зображення В’їзної вежі замку Любарта – це 200 гривень, якщо хто не знає! Бажаємо вам побільше таких гарних папірців у гаманці!

Луцьк, Кафедральна вулиця, 1-A. Координати: 50.738537, 25.321834.

Розклад роботи:

·         щодня, 10.00 – 17.00

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити