Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Відін. Місто і скелі Белоградчик

Град и скали Белоградчик

Белоградчицькі скелі - унікальне природне явище, яке не має аналогів у світі. Довжина цієї казкової гряди становить близько 30 км, а ширина від 3 до 6 кілометрів. За химерні форми скелі отримали різні імена, найпопулярніші з яких - «Кіннотник», «Мадонна», «Замок», «Адам і Єва». На заході від Белоградчика знаходяться скелі «Еркюпія» і «Борич», до яких можна доїхати асфальтованою дорогою, що підходить для автотранспорту. У близько 4 км від міста знаходиться інша група скель - в районі «Латинського кале» і печери «Лепенішка».

Близько 230 000 000 років (наприкінці епохи палеозою) в цій області нашаровуються супіщані породи. Пізніше вони були вкриті морем, дно якого застилали мільйони тонн піску, гравію та глини. З плином часу ці матеріали поєдналися з кремнієм, а завдяки оксиду заліза вони придбали червонуватий відтінок. Потім, під час юрського періоду, відбулося нашарування сірого і білого вапняку. Так утворилися гряди Белоградчика і Відерника. Під час утворення Балканських гір, ця область піднялася і осушилася. І відразу, під впливом води, сонця і повітря, почалася ерозія скель, а внаслідок різної твердості шарів, вони руйнувалися нерівномірно. Так, протягом мільйонів років, створювалися химерні форми, утворювалися багаті красивими утворенями понад 100 печер та ущелин.

 

Поселення, яке нині відоме під назвою Белоградчик, було засноване навколо фортеці, котра була побудована в той час, коли ці території входили до складу Римської імперії. У будівництві римської фортеці використовувалися виключно натуральні скельні утворення, розташовані тут. Будівельники уміло використали переваги неприступної скельної тераси, тому, власне, збудованих стін тоді було мало – тільки у проміжку між скелями. Найбільше довелося попріти зі спорудженням резервуару для води площею 85 м². Практично, стіни були побудовані тільки з північного заходу і південного сходу. Інші частини фортеці були загороджені природними скелями висотою понад 70 метрів.

Спочатку фортеця Белоградчика мала в основному наглядові функції, далеко не оборонні, римляни використовували цю твердиню для захисту стратегічних доріг, які перетинають територію. У ХІV столітті цар Відинського царства Іван Срацімір розширив старий форт, перебудувавши фортецю та укріпивши гарнізон. Під час його правління замок став однією з найбільш важливих фортець в регіоні, поступаючись тільки фортеці Відін, яка служиа в якості замку для Сраціміра.

Вперше назва фортеці згадується угорським автором, котрий описує похід Людовіка І Анжуйського. У хроніці зазначається, що через три місяці після оволодіння Бдином (Відином) були захоплені інші фортеці, в тому числі і фортеці Фехервар (Белоградчик). Правда, невдовзі гарнізон фортеці вигнали болгари, що повстали у 1369 році.

Коли Болгарія була завойована Османською імперією, фортеця була захоплена в 1396 році. Османам довелося розширити фортецю у зв'язку з постійними повстаннями в цій частині країни. На початку ХІХ століття фортеця зазнала реконструкції під використання вогнепальної зброї та додаткового розширення. В цей час до архітектури фортеці додаються типові європейські елементи. Це пов'язано з французькими та італійськими інженерами, які беруть участь у розширенні.

Фортеця відіграла важливу роль у придушенні Белоградчицького повстання 1850 року, а останній раз фортеця використовувалася у військових діях під час сербсько-болгарської війни 1885 року.

Стіни фортеці товщиною в основі більше 2 метрів і висотою до 12 метрів. Є 3 відокремлені один від одного укріплений двори, які між укріпленнями з'єднані воротами. Весь замок має загальну площу 10 210 м², на трьох бастіонах розміщувалися 15-16 гармат. У воєнний час кількість захисників замку досягала 3000 чоловік. Белоградчик є однією з найбільш добре збережених фортець в Болгарії, була відреставрована в середині ХХ століття та оголошена пам'ятником культури у веденні управління Белоградчицького Історичного музею.

Саме місто, як свідчать турецькі документи з самого початку завоювання, називалося Белград, більшість будинків якого у цей період були побудовані з акації та кізяку і зовні побілені вапном, яке надавало особливої білизни місту на тлі червоних скель. Пізніше, щоб відрізнити його від сербського Белграда, місто називають Белградін (маленький Белград), котре згодом трансформувалося у Белоградчик.

 

У 100 метрах від фортеці розташована Астрономічна обсерваторія Інституту астрономії Болгарської академії наук. В обсерваторії є три телескопа, за допомогою яких відвідувачі можуть спостерігати за нічним небом. Якщо відвідати обсерваторію в світлу частину доби, можна розглянути її телескопи та обладнання, а також знімки цікавих небесних об'єктів. Нічні відвідування здійснюються за попередньою заявкою і в ясну погоду.

Історичний музей місті Белоградчик знаходиться в Будинку Панова, який був побудований в 1810 році. Експозиція представляє історію, побут та звичаї регіону. Інша цікава пам'ятка - Художня галерея, в якій зберігаються понад 200 полотен, серед яких твори Володимира Димитрова-Майстора, Йоана Левієва, Бахіта Бапішева та ін.

У Белоградчик знаходиться і єдиний в північно-західній частині Болгарії Природничий музей. Він був відкритий в 1975 році і зберігає більше 3000 експонатів, які представляють різноманіття видів рослин і тварин в регіоні.

Адреса фортеці: вул. Тюдоров, Белоградчик. Координати: 43.623842, 22.676623.

Астрономічна обсерваторія – на 100 метрів вище.

Адреса Історичного музею: вул. Капітана Христьо, 1, Белоградчик.

Адреса художньої галереї: вул. Князя Бориса І, 43, Белоградчик. Координати: 43.625848, 22.682498.

Адреса Природничого музею:  Координати: 43.624547, 22.688374.

 Для планування подорожі громадським транспортом скористайтеся, будь-ласка, інформацією зі сторінки http://www.bgrazpisanie.com/bg/разписание.

Розклад роботи фортеці:

·         1 квітня - 30 вересня: щодня 09.00 – 18.00;

·         1 жовтня - 30 березня 09.00 – 17.00.

Ціна квитків: дорослі - 4 лева (€2,00). учні та пенсіонери – 2 лева (€1,00)

Екскурсії болгарською та німецькою мовами - 5 левів (€2,50). 

Розклад роботи астрономічної обсерваторії:

·         відвідування днем - 9.00 - 17.00.

·         нічні відвідування здійснюються за попередньою заявкою і в ясну погоду.

Ціна квитків: 2 лева (€1,00) для всіх відвідувачів.

Екскурсія болгарською та англійською мовами - 5 левів (€2,50).

Розклад роботи Історичного музею:

·         понеділок - неділя: 08.00 – 12.00, 13.00 – 17.00.

Ціна квитків: дорослі - 3 лева (€1,50), для учнів та пенсіонерів – 2 лева (€1,00).

Екскурсії тільки болгарською мовою - 5 левів (€2,50).

Розклад роботи Художньої галереї:

·         понеділок – неділя: 08.00 – 12.00, 13.00 – 17.00.

Ціна квитків: дорослі - 2 лева (€1,00), учні та пенсіонери – 1 лев (€0,50)

Екскурсії болгарською та німецькою мовами - 5 левів (€2,50).

Розклад роботи Природничого музею:

·         квітень - жовтень без вихідних: 09.00 - 12:00, 14.00 – 17.00.

Ціна квитків: дорослі - 3 лева (€1,50), учні та пенсіонери 2 лева (€1,00).

Екскурсії тільки болгарською мовою - 5 левів (€2,50).

 

 

 

Софія, Болгарія, цікаві місця, пам’ятки, що подивитися, де побувати, що відвідати в Болгарії, поїздки, подорожі, тури Європою, самостійні поїздки в Європу автомобілем, на автомобілі.

Додати коментар


Захисний код
Оновити