Сам собі Мандрівник

Господарів у цього замку було багато, але найяскравіший слід в історії залишила княгиня Ілона Зріні. Єдина у світі жінка за всю історію людства, нагороджена грамотою атнаме, котра видавалась турецьким султаном лише чоловікам за мужність. «Ця жінка послана Аллахом тим невірним псам, щоб показати, як треба воювати і захищати» — сказав султан, який нагородив Зріні.

А нагородив він її за те, що змогла протягом трьох років обороняти з невеликим гарнізоном замок Паланок, але то інша історія. Замок Сент-Міклош увійшов в історію також як місце романтичних зустрічей княгині Ілони Зріні (на той час вже вдови) з молодим графом та вождем каруців Імре Текелі. Саме тут відбувалися найпрекрасніші і незабутні моменти в історії цього кохання. Ілоні тоді було вже під 40, але вона залишалася блискучою красунею і невдовзі вдруге вийшла заміж за графа, який був на 14 років молодшим. А в замку Сент-Міклош відбувалися перші таємні побачення.

У письмових джерелах село Чинадійово вперше згадується від 1214 року як Сент-Міклош. Ця угорська назва фігурує в офіційних документах аж до 1944 року. У 1264 році король Іштван V дарує село Сент-Міклош магістру Аладару, королівському уповноваженому у справах до галицького князя. Наприкінці XIV століття, у 1387 році, Сент-Міклошська домінія переходить у володіння магната Переньї. Перша згадка про замок датується 1450 роком: тоді барон Імре Переньї отримав дозвіл на зведення фортеці біля шляху Львів – Ужгород для захисту подорожніх. Він створений на кшталт більш древніх романських феодальних твердинь. Коли домінія переходила до нового власника, мінявся й власник замку.

У 1574 році Сент-Міклошську домінію купив Михайло Телегді за 22 тисячі форинтів. А в 1610 році замок хотів купити Іштван Н’ярі. З відповідним клопотанням він звернувся до короля, заявивши, що готовий сплатити 7 тисяч форинтів. Але чекати рішення він змушений був цілих 15 років! А ще через 15 років на одній зі стін замку з’явився герб, зроблений уже на замовлення родини Лоньої. У 1657 році замок був значно пошкоджений польськими військами князя Любомирського, що змусило його власників зробити ґрунтовні відбудовні роботи. Але з часом замок поступово втрачає своє стратегічне значення.

У лютому 1682 року відбулася зустріч Ілони Зріні з графом Імре Текелі. Кохання чарівної княгині до молодого короля куруців стало головною подією, за якою пильно спостерігала уся західноєвропейська знать.

На початку XVIII століття споруда перестала відповідати своєму первісному призначенню. Правда, під час антигабсбурзької війни 1703-1711 років замок ще послужив повстанцям – сюди відступив вождь цього руху Ференц II Ракоці після поразки повстанців від австрійських військ під Мукачевом 27 червня 1703 року.

Після закінчення останньої антигабсбурзької війни, Мукачівсько-Сент-Міклошська домінія (в 1612 році в результаті об’єднання Сент-Міклошської і Мукачівської доміній була утворена одна – Мукачівсько-Сент-Міклошська) переходить у володіння австрійського імператора. У 1728 р. імператор Карл VI дарує Мукачівсько-Сент-Міклошську домінію, а разом з нею і село Сент-Міклош архієпископу Шенборну, рід якого володів домінією майже два століття.

Після Першої світової війни у замку були і тюрма, і сільрада, і військовий гарнізон, і… нічого не було.

На початку 2000-х років Громадське об’єднання «Калган-А», до складу якого входять художники і краєзнавці, взяло на себе зобов’язання зберегти цей важливий пам’ятник архітектури й історії XV століття. Зараз тут ще тривають реставраційні роботи, які проводить орендар замку, художник Йосип Бартош. Тут уже знаходиться історико-краєзнавчий музей, концертний і конференц-зали, картинна галерея, зал для шлюбних церемоній, періодично проходять фестивалі. 

На першому, відреставрованому, поверсі фортеці — шість кімнат і зала з великим вестибюлем. Тепер тут розташовані експозиції кельтської та скіфської культур, а також портрети усіх власників замку. Другий поверх схожий за плануванням — шість малих кімнат, велика зала і довгий коридор. Також у замку є декілька «таємних переходів» — подвійних стін, котрі господарі з радістю показують відвідувачам.

вул. Волошина, 53 б, Смт. Чинадійово, Мукачівський р-н., Закарпатська обл. Координати: 48.48536, 22.830732

Розклад роботи.

Щоденно, 9.00 – 18.00.

Мукачево, Україна, цікаві місця, пам’ятки, що подивитися, де побувати, що відвідати в Закарпатській області, поїздки, подорожі, тури Україною.