Сам собі Мандрівник

Цей замок є колискою трьох найзначніших постатей Речі Посполитої XVII століття. Тут народилися двоє королів: переможець турків під Віднем Ян ІІІ Собеський і Михайло Корибут Вишневецький, та провів дитинство гетьман Богдан Хмельницький. Замок був спеціально побудований жителями міста Пліснеська посеред боліт для кращого захисту від нападів татар. Пліснеськ до нашого часу не зберігся, а Олеський замок зберігся досить непогано.

Місто Пліснеськ, що знаходилося неподалік від сучасного Олеська, було на ХІІІ століття досить великим – 160 гектарів. Під час воєн з татарами 1241-42 років, найметиковіша частина жителів перебралася з міста на 50-ти метровий пагорб, що височів посеред болота неподалік та заснувала там поселення з укріпленнями. Напевно, втікачі були з грошенятами, бо укріплення почали відразу будувати з каменю. Потужний кам’яний мур, що оточував верхню частину пагорба, став основою для овальних стін майбутнього замку. Через навколишні болота до замку були прокладені дві греблі з підйомними мостами. Завдяки своїй неприступності, замок не мав ні системи веж, ні валів з ровами. Цілком вистачало в’їздної вежі та навколишніх боліт.

В документах замок вперше згадується у 1327 році. Після цього він кілька разів переходив з рук в руки, воював з татарами, поляками, литовцями. Особливо запеклі війни за Олеський замок точилися між поляками та литовцями у XIV столітті до Кревської унії 1385 року. Проте, і після унії замок не полишили у спокої. За унією він дістався Свидригайлу – литовсько-руському православному князю. Тепер навколо замку гуртувалася православна опозиція нової корони. Фортеця остаточно у XV столітті перейшла у руки католиків в 1432 році і була передана разом із навколишніми землями у вічне користування Янові з Сенна — синові Добєслава, нащадки якого по Петру Сененському почали називатися Олеськими.

Початок XVI століття для замку був сповнений татарськими облогами. Деякі він витримував, деякі не витримував, відкупався та знову відбудовувався. Останній напад татар відбувся у 1519 році. Після цього життя в Олеську й околицях дещо стабілізувалося. Ожили торгові шляхи. Почалися роботи зі зміцнення мурів і оборонних валів. Місто стало отримувати мито від чумаків, що везли сіль з Долини в напрямку Луцька, почали виникати ремісничі цехи.

У 1605 році Олеський замок і вся округа перейшли у власність руського магната Івана Даниловича. Тоді в замку служив батько Богдана Хмельницького — Михайло. Збереглась романтична легенда, що розповідає про те, ніби шляхтич Адам Жолкевський хотів одружитися з дочкою Даниловича. Під час гри в карти батько дівчини категорично відмовив претенденту і той у розпачі прилюдно покінчив із собою... На початку XVII століття замок отримав сучасний вигляд.

У 1636 році рід Даниловича перервався, а його величезні маєтки відійшли до зятя – Якуба Собеського — батька майбутнього короля Яна III. З особистістю останнього пов’язана ще одна легенда Олеського замку. Хлопчик народився в замку у 1629 році. Під час пологів фортеця була оточена татарами, і до всього почалася сильна гроза. Коли повитуха поклала щойно народжене немовля на мармуровий стіл, вдарив страшний грім, стіл тріснув, а прислуга оглухла. Відразу ж з’явилося пророцтво, що новонароджений буде незвичайною людиною. І справді, Ян III став одним з найвидатніших польських королів. Десять років по тому в замку народився другий майбутній король Польщі — Михайло Корибут Вишневецький. За часів Яна III Собеського замок отримав статус королівської резиденції.

В різні часи замок процвітав чи перебував у занепаді, особливо важкими для Олеського замку були XVIII та ХІХ століття, коли він переходив з рук в руки і за два століття ремонтувався лише раз. А найбільше поруйнували замок у середині ХІХ століття, коли в одній зі стін знайшли скарб. Після цього власники перетрусили замок так, що він, до кінця століття, перетворився на руїну. У 1951 році від удару блискавки замок згорів дотла. Його відновлення і повторне відкриття відбулося лише в 1975 році. З того часу це філія Львівської галереї мистецтв і один з найцікавіших музеїв України. Відновлений замок активно використовували в кінематографії: тут знімались фільми «Пастух Янко», «Дике полювання короля Стаха», «Королева Бона», «Три мушкетери», «Борис Годунов».

смт. Олесько, Бродівського р-ну. Координати: 49.969230, 24.898376.

Розклад роботи:

·         вівторок: 12.00 – 17.00 (каса до 16.00);

·         середа – неділя: 11.00 – 18.00 (каса до 17.00).

·         понеділок – вихідний.