Сам собі Мандрівник

Цей храм першим з багатьох львівських пам’яток зустрічає гостей Львова після виходу з залізничного вокзалу. Зведений в пам’ять про імператрицю Австро-Угорської імперії Єлизавету Баварську, яку у 1898 році ударом в серце вбив у Женеві молодий анархіст. Закладання храму відбулося за безпосередньої участі чоловіка Єлизавети – імператора Франца-Йосипа. З висотою північної вежі близько 85 метрів, костел є найвищим львівським храмом.

Костел Єлизавети був на той час храмом тодішньої технічної еліти – залізничників. Збудований на кошти, зібрані залізничниками, поряд з залізничним вокзалом та посеред житлових будинків залізничників. Оскільки на початку ХХ століття залізничниками у Львові були переважно поляки, костел спорудили так, аби він затуляв при погляді від вокзалу греко-католицький собор святого Юра, котрий був одним з головних соборів української громади міста.

Будівництво костелу розпочалося восени 1904 року, а освячення – восени 1911 року, проте, оздоблення інтер<’єрів тривало ще до 1913 року. Храм споруджений у неоготичному стилі з високими гостроверхими шпилями, стрільчастими вікнами та порталом з великою розеткою в центрі. У храмі в 1926 році був встановлений один з найбільших органів у тогочасній Польщі. Правда, Другої світової він не пережив. В 40-х роках ХХ століття костел закрили та передали під склад кондитерам зі «Світоча», котрі використовували приміщення до 1991 року. Потім храм передали греко-католицькій громаді, котрі його почали відбудовувати та відновлювати. У 2013 році костел прикрасили зовнішнім підсвічуванням.

В оформленні інтер’єру домінує мармуровий головний вівтар, який є однією з кращих робіт відомого львівського скульптора кінця кінця XIX – початку XX століття Петра Войтовича та належить до найбільш характерних творів львівського мистецтва свого часу. Він – один із рідкісних творів такого спрямування й тим більш цікавий, що зберігся на своєму первісному місці.

пл. Кропивницького, Львів. Координати: 49.837201, 24.005399