Сам собі Мандрівник

В Україні досьогодні збереглося досить багато вузькоколійок, але майже всі вони мають промислове значення. Ці залізниці побудовані переважно в кінці ХІХ – першій половині ХХ століття та використувуються на видобутку торфу, вугілля, заготівлі лісу та на цегельних заводах. І лише три вузькоколійки України здійснюють перевезення пасажирів — Гайворонська, Боржавська та Антонівка — Зарічне (останню в народі ще називають «Кукушка» або «Поліський трамвай»).

Вузькоколі́йна залізни́ця — залізниця, ширина колії (відстань між рейками) якої вужча за загальноприйняту (в Україні — 1520 мм). Ширина колії усіх діючих в Україні вузькоколійок складає 750 мм.

Залізниця, котра нині носить назву Поліський трамвай почала будуватися у 1895 році для перевезення деревини. Перша ділянка була прокладена від Антонівки до станції Кухітська Воля

В часи Першої світової війни проявилося стратегічне значення залізниці, тому невдовзі колію продовжили до станції Висоцьк. У 1919 —1939 роках польські власті досить активно використовували залізницю — вузькоколійкою возили ліс, дьоготь, смолу, картопляний спирт. Під час Другої світової війни залізниця була зруйнована та була відновлена орієнтовно у 1946 році. У повоєнний час основним вантажем була деревина, котру заготовляли в районі Хинюч і Білого. У 50-х роках ХХ століття побудували ділянку Тиховиж — Локниця (17 км), а у 1968 році добудували 18 км ділянки Локниця — Зарічне. Таким чином, залізниця набула свого сучасного стану, але… зникає з будь-яких схем, карт УРСР та атласів залізничних шляхів СРСР на понад 20 років!

Чіткої відповіді на питання чому засекретили залізницю досі не існує. Очевидно, на це вплинуло стратегічне розташування залізниці неподалік західного кордону СРСР. Можливо, через алмази, котрі були знайдені тут ще в 60-х роках і хтось у Москві вирішив на всяк випадок перестрахуватися. Можливо, хтось із КГБ просто не хотів бачити зайвих облич серед пралісів Рівненського Полісся…

Від початку та до 70-х років ХХ століття на залізниці працювали паровози, котрі у 1970—1980-х роках замінили на тепловози В Антонівці в ці часи побудували нове депо, а також перевантажувальний (з вузької колії на широку) комплекс. Вантажний рух тоді був досить жвавим, але економічна криза 1990-х років припинила вантажний рух. Майже всі тепловози були порізані на брухт, постало питання про закриття залізниці. Але, через відсутність автомобільних доріг у болотистій місцевості, для багатьох поліських населених пунктів вузькоколійка є фактично єдиним зв'язком зі світом. Тому пасажирське сполучення вирішили залишити. Крім того, враховуючи що Володимирецький район розташований у 30-кілометровій зоні Рівненської АЕС, у випадку надзвичайної ситуації місцевих мешканців можна евакуювати лише цією залізницею.

Впродовж усієї подорожі вузькоколійкою можна спостерігати ідилічний пейзаж, незіпсований цивілізацією: пісок, сосни, мішаний ліс, заболочені луки — тому тепер вузькоколійка стала значним туристичним маршрутом, а враховуючи, що ця залізниця є найдовшою діючою вузькоколійною залізницею Європи, охочих прокататися не бракує. Тож, якщо подорожуєте Рівненською областю, включити цю визначну пам’ятку Рівненщини до свого маршруту однозначно варто.

На перегоні Біле — Млинок знаходиться унікальний міст через річку Стир. Це єдиний великий дерев'яний залізничний міст в Україні та найдовший дерев'яний залізничний міст в Європі (довжина 153 метри). Міст побудували чи то у 1906 чи у 1908 році, а його дерев'яні опори не замінювали з часів будівництва мосту. Щоразу, коли потяг перетинає міст, його обов'язково зустрічає черговий.

Окрім цього мосту, на шляху вузькоколійки знаходяться ще 30 невеликих мостів — усі дерев'яні. Загалом на всьому шляху 83 штучні споруди через річечки, канави та рови. Рейки на залізниці також «антикварні» — деякі виготовлені ще у 1902 році. Колія перебуває в досить непоганому стані, що дозволяє поїздові на окремих ділянках розвивати швидкість до 40 км/год.

Для роботи на залізниці використовуються тепловози ТУ2 (рос. Тепловоз Узкоколейный, тип 2), призначений для роботи на залізницях з шириною колії 750 мм. Незважаючи на те що тепловоз розроблений в 1953 році, досьогодні за співвідношенням якості та надійності залишається одним з найкращих локомотивів, виготовлених в СРСР. Виробництво цих тепловозів припинили у 1958 році.

Розклад руху потягів за маршрутом Антонівка - Зарічна дивіться на сайті Львівської залізниці http://railway.lviv.ua/ . На маршруті можливі зупинки потягу на прохання пасажирів.