Сам собі Мандрівник

Basilica di San Zeno Maggiore

Ця церква, усе що лишилося від найбагатшого та найвпливовішого аббатства Верони ІХ-ХІІІ століть. Базиліка Сан Дзено Маджоре – одна з найкрасивіших романських церков Верони, зведена на місці поховання святого покровителя міста Зенона Веронійського, який походив з Північної Африки та був восьмим місцевим єпископом.

Святий Зенон помер в кінці IV століття, і вже кілька десятиліть потому над його могилою за указом імператора Теодоріха Великого була побудована невелика церква. Вона проіснувала близько чотирьох століть, поки культ святого не розповсюдився настільки, що церква не могла вмістити усіх прихильників і у 807 році була зруйнована, а на її місці з'явився новий храм, в який помістили мощі Зенона. На освяченні нового храму та внесенні мощей Зенона був присутній король Піпін – син Карла Великого. Ця церква простояла ще менше – на початку Х століття під час угорської навали вона була практично повністю знищена, а мощі святого перенесли до катедрального собору. Звідти їх в 921 році повернули в крипту – єдину збережену споруду старої церкви.

Будівництво нинішньої будівлі базиліки було завершене у другій половині Х століття за указом імператора Оттона Великого, а в ХІ столітті була побудована дзвіниця. Незважаючи на те, що будівля сильно постраждала під час землетрусу 1117 року, вже до 1138 року вона була відновлена. В кінці XIV століття тут проводилися чергові ремонтні роботи – був замінений дах, створений плафон центральної нави і прибудована апсида в готичному стилі.

Чума 1630 року знищила монастирське товариство, усі ченці вимерли. У 1770 році будівлі монастиря перейшли до світської влади, яка на початку ХІХ століття почала їх продавали приватним особам. У 1831 році було зруйновано останній залишок монастирської будівлі. Протягом цього часу храм був напівзанедбаним, і на початку 1800-х років перебував в гнітючому стані. Його повна реставрація була завершена тільки в 1993 році.

Нинішня будівля базиліки побудована з місцевого вулканічного туфу з рідкісними мармуровими вкрапленнями, які декоровані барельєфами на тему Страшного Суду. Автор цих барельєфів, які сьогодні, на жаль, погано помітні, – скульптор Бріолото. Він же створив і кругле вікно-розетку в центрі фасаду, яке називають «Колесом Фортуни».

Вхід в церкву прикрашає готичний портал, створений в ХІІ столітті майстром Ніколо, який також працював над порталом Катедрального Собору Верони. Колони портика підтримують фігури левів, які розривають здобич, а сам портик прикрашений скульптурами Іоанна Богослова, Іоанна Хрестителя і зображеннями 12 місяців року. Тут же можна побачити зображення святого Зенона, оточеного пішими та кінними воїнами. З боків від головного входу в 4 яруси розміщені 16 барельєфів, виконаних на сюжети Старого і Нового Заповітів, а також зображують середньовічні лицарські сцени. Ворота базиліки облицьовані бронзовими панно з біблійними сюжетами, деяким з них вже близько 900 років!

Внутрішнє оздоблення храму вражає своєю розкішшю: стеля, яув нагадує кіль корабля, купіль ХІІ століття, вирізана з цільного шматка мармуру, кам'яний різьблений вівтар, фрески ХІІІ-XV століть та інші твори мистецтва, в тому числі знаменитий триптих Андреа Мантеньї «Мадонна на троні з янголами і святими» . В одній з нав зберігається величезна порфирова чаша, виявлена під час розкопок давньоримських терм. А в крипті в кришталевій раці знаходяться мощі святого Зенона.

Поруч з базилікою розташований клуатр ХІІ століття, галереї якого складаються з численних подвійних колон з арками. Тут можна побачити кілька середньовічних надгробків, в тому числі надгробок одного з членів роду Скалігерів, створений у 1313 році.

Piazza San Zeno, 1, Verona, координати: 45.441907, 10.978644.