Сам собі Мандрівник

Dóm svätej Alžbety

Ця готична церква свого часу спасла не одну пропащу душу, адже під час її будівництва, за папською грамотою, усім паломникам, котрі пожертвують гроші на будівництво храму, відпускалися усі гріхи. Тож середньовічний народ активно інвестував у райське життя, а нині церква  є окрасою Кошице та найцікавішим туристичним об’єктом міста.

Найстаріша церква в місті Кошице була збудована, ймовірно, в середині ХІ століття в романському стилі і була присвячена Святому Михайлу. Вона знаходилася на місці нинішньої будівлі. Найдавніша письмова згадка про парафіяльну церкву Кошице датується 1230 роком.

Після того, як місто Кошице заполонили в 40-і роки ХІІІ століття німецькі переселенці, новою покровителькою міста стала свята Елізабет, тому парафіяльну церкву пересвятили на честь Елізабет. З цього приводу храм був дещо перебудований у другій половині ХІІІ століття в готичному стилі. Церква зберігає романський вежу, але отримала готичні склепіння і святилище.

Кошице розвивалося, відкривалися числені ремісничі майстерні, процвітала торгівля, збільшувалося населення міста, тож невдовзі постало питання про збільшення парафіяльного храму. Вирішенню питання значно посприяла пожежа, котра вщент спалила стару церкву в 1378 році, тож з’явилася хороша нагода побудувати новий храм, який би відповідав значимості середньовічного Кошице.

Перший етап будівельних робіт тривав до 1420 року. Тоді стіни нової церкви були побудовані навколо стін старої церкви Святої Елізабет. Після знесення стін старої церкви, в новому храмі побудували склепінчастий зірковий дах. Вежа Сигізмунда була побудована в 1453 році, а у 1462 році завершили її оздоблення. Після вежі Сигізмунда побудували південну вежу, котру назвали на честь короля Матяшя Корвіна.

Протягом ХVІ – ХVІІ століть церква переходила від католиків до протестантів і навпаки, аж поки Габсбурги не викорінили в імперії протестантизм. За цей час одні і другі вносили деякі зміни в оздоблення храму.

Замлетрус 1834 року та повінь 1845 року значно попсували Кошице, в тому числі церкву святої Елізабет. Відбудова храму почалася у 1856 році під керівництвом Імперської Королівської Центральної комісії з охорони та реставрації пам'яток архітектури. В результаті собор дістався угорському духовенству. Святкове освячення реконструйованого собору здійснив архієпископ Егера з нагоди святкування тисячоліття приходу угорців на батьківщину в 1896 році. Та реконструкція додала до інтер’єру храму багато нео-готичних елементів (вівтарі, статуї, картини). Тож ми нині бачимо храм таким, яким він залишився після перебудови ХІХ століття. Хоча в ХХ та ХХІ століттях і відбувалися ремонти будівлі, але вони не вносили кардинальних змін в архітектуру церкви.

Hlavné námestie. Координати: 48.720328, 21.257760.

Розклад роботи:

·         понеділок, неділя: 13.00 – 18.00;

·         вівторок – субота: 9.00 – 18.00;

Північна вежа відкрита з понеділка по четвер і в неділю до 18.00, в п'ятницю і суботу до 17.00.