Сам собі Мандрівник

Bojnický zámok

Цей замок побудований на справжньому вулкані, а під ним знаходиться справжня печера, в якій переховувалися непридатні до оборони замку під час облоги. Криниця замку дозволяє діставати воду зі справжнього підземного озера, яке знаходиться під печерою під замком. Колись замок Бойніце побудували справжні лицарі, адже тільки справжні лицарі могли побудувати такий романтичний замок!

Замок Бойніце є найстарішою і однією з найбільш важливих архітектурних пам'яток у Словаччині. Перша письмова згадка  про його існування датується 1113 роком.  Спочатку замок був дерев'яним, а в ХІІІ столітті був перебудований з каменю лицарями з родини Познань.

У 1489 році король Матяш Корвін передав фортецю з навколишніми землями своєму позашлюбному синові Яну Корвін. А у 1527 році король Фердинанд I передав замок родині Турзо, котрі оригінальну готичну фортецю дещо перебудували у ренесансний замок з високими житловими приміщеннями, розташованими навколо внутрішнього двору.

У ХVII – XVIII століттях замок кілька разів переходив з рук в руки та в його архітектуру вносилися нові нотки. Проте кардинально він не перебудовувався, поки в 1852 році не потрапив до рук свого останнього  аристократичного власника – графа Яна Франтішека Палфі. Граф Палфі вирішив перебудувати замок в романтичному стилі на кшталт французьких готичних замків долини Луари, папського палацу в Авіньйоні, готичних тірольських замків і архітектури раннього Відродження Італії. Але, знов же, кардинальної перебудови не сталося, були внесені тільки деякі зміни в архітектуру. Перші будівники замку побудували його таким елегантним, що навіть розбещені пани ХІХ століття не змогли придумати нічого краще!

Роботи завершилися у 1910 році. Проте, граф до цього моменту не дожив, померши у 1908 році. Граф після себе спадкоємців не залишив, а в останньому заповіті вказав, що замок має бути перетворений на музей і усі твори мистецтва, котрі він назбирав, мають бути виставлені для милування ними широкою громадськістю! Проте спадкоємці графа мали інші наміри. Велику частину творів вони виставили на аукціони, з приводу чого спалахнула судова тяганина між спадкоємцями та державою. В результаті у 1923 році було укладено мирову угоду, в котрій були перелічені твори мистецтва, які не можна було продавати. Тож вдячні нащадки у 1924-26 роках розпродали усе, що було можна і потім довго теплими словами згадували старого графа за таке щастя!

Заповіт старого романтичного графа втілили в життя тільки у 1950 році, коли замок з усією красою, котра в ньому знаходилася, таки перетворили на музей, який зараз є частиною Словацького національного музею. Нині у замку зберігаються численні колекції творів мистецтва. Найбільшою цінністю замку є колекція полотен італійського художника Нарду ді Чіоні, а також його Бойницький вівтар. Не можна намилуватися стелею в Золотій залі, на яку нанесені лики 183 янголів. Вважається, що вираз обличчя кожного янгола унікальний і не схожий на інші.

Печера.

Природна туфова печера діаметром 22 метри і заввишки 6 метрів, розташована на глибині 26 метрів нижче рівня четвертого двору. Печера була сформована атмосферними опадами та водою, яка протікає в кратері і тріщинах згаслого вулкану. У печері є два озера, які, ймовірно, пов'язані з іншими в інших підземних горизонтах. Жителі замку давно знали про існування печер, які служили укриттям та водосховищами. Знову печера була відкрита для публіки вперше в 1967 році.

Бойницький замок дуже популярний серед режисерів фентезі. Так, наприклад, замок став знімальним майданчиком відомого серіалу «Печера золотої троянди».

Podzámocká 65/2, 972 01 Bojnice. Координати: 48.779460, 18.579288.

Розклад роботи:

·         травень – вересень: щодня, 9.00 – 17.00 (у травні понеділок – вихідний);

·         жовтень – квітень: вівторок – неділя, 10.00 – 15.00;

Вартість квитків:

·         дорослі - €8,00;

·         пенсіонери - €7,00;

·         студенти - €5,00;

·         діти 6 – 15 років - €3,50;

·         діти 3 – 6 років - €1,00.