Сам собі Мандрівник

Запланувавши подорож північною Україною, ознайомтеся з нижченаведеним переліком визначних пам’яток та цікавих місць Чернігова та Чернігівської області. Це допоможе вам краще зрозуміти де побувати та що подивитися в Чернігові та області, спланувати маршрут та виділити цікаві об’єкти екскурсії. Список пам’яток складений в довільному порядку та не відображує місце тієї чи іншої пам’ятки в рейтингу. Для аналізу рейтинговості дивіться, будь-ласка, розділ «Найбільше цікавить» в правій частині сайту.

Катерининська церква в Чернігові.

Катерининська церква в Чернігові є найвизначнішою в Україні пам´яткою стилю українського (козацького) відродження ХVІІ-ХVІІІ століть, що збереглася в автентичному вигляді, справила вирішальний вплив на розвиток української церковної архітектури ХVІІІ століття і досі відіграє роль містобудівної домінанти історичного середмістя. Церква знаходиться в історичному центрі міста, на високому мисі, відокремленому яром від Валу, Чернігівського дитинця.

Детальніше: Пам'ятки Чернігова. Катерининська церква

Комплекс Чернігівського кремля.

У стародавніх містах Русі Дитинцем або Кремлем називалася внутрішня, найбільш укріплена частина. Назва цієї частини міста, скоріш за все, походить від того поняття що усе місто виросло з цієї «дитячої» частини, котра «відокремлена» від іншого міста і найбільш захищена. Це був політико-адміністративний центр, внутрішнє місто, де знаходилися княжий двір, військова залога, мешкали бояри та духовна влада. Як правило, дитинець знаходився у місцях природних укріплень і був добре укріплений штучними укріпленнями: земляним валом зі стіною, ровами. Решта міського населення: ремісники, торговці мешкали в так званому зовнішньому, або «нижньому» місті, «на подолі».

Детальніше: Пам'ятки Чернігова. Комплекс Чернігівського кремля

Спасо-Преображенський Собор в Чернігові.

Храм був настільки шанованим, що його обов’язково відвідували всі монархи і члени імператорської родини, що приїжджали до Чернігова, не кажучи про різних вищих державних сановників та діячів вітчизняної культури. Спасо-Преображенський собор - один з найдавніших храмів Русі. Будівництво собору було розпочато приблизно у 1033—1034 роках за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича.

Детальніше: Пам'ятки Чернігова. Спасо-Преображенський Собор

Колегіум в Чернігові.

Колись ця будівля, розташована на краю валу колишньої фортеці – стародавнього історичного центру міста, входила до складу резиденції чернігівських архієпископів - кафедрального Борисоглібського монастиря. Нині вона відома як Колегіум.

Детальніше: Пам'ятки Чернігова. Колегіум

Борисоглібський собор в Чернігові.

Собор справляє враження міці, нерухомості та спокою. Йому притаманні і надзвичайна досконалість цегляного мурування, висока якість цегли-плінфи, витончене і цікаве різьблення білокам´яних капітелей на півколонах фасадів. Застосування в оздобленні фасадів деталей з вапняку, прикрашених рельєфними орнаментами так званого “звіриного стилю”, що йде від язичницьких часів, де рослинні орнаменти поєднуються в казкове мереживо з фантастичними птахами, звірями-грифонами, є характерною рисою саме чернігівської архітектури ХІІстоліття.

Детальніше: Пам'ятки Чернігова. Борисоглібський собор

Чернігівський художній музей.

Основу колекції Чернігівського художнього музею склали твори з фамільної колекції нащадка старовинного козацького роду, чернігівчанина Григорія Павловича Галагана (1819-1888), переданої Прилуцьким краєзнавчим музеєм на початку 50-х років ХХ століття. У 1965 році у пам'ятнику архітектури XVII століття - будинку Якова Лизогуба відкрився художній відділ Чернігівського історичного музею.

Детальніше: Пам'ятки Чернігова. Чернігівський художній музей

Чернігівський історичний музей.

У 1896 році до Чернігівської губернської земської управи надійшла заява Василя Тарновського-молодшого, відомого громадського діяча, благодійника і збирача українських старожитностей (1838–1899): «Составленный мною в течение всей моей жизни музей местных древностей я желал бы, для верного сохранения их, передать в собственность и заведование Черниговскому губернскому земству с тем, чтобы он…был открыт для обозрения его публикой».

Детальніше: Пам'ятки Чернігова. Історичний музей

Церква Михайла і Федора в Чернігові.

Єдина в Україні церква князя Михайла і боярина Федора. Названа на честь давньоруських князя Михайла Чернігівського та боярина Федора, котрі були замучені в ставці хана Батия за відмову вдягнути ярмо та повзти на колінах до хана.

Садиба Глібова в Чернігові.

Депутат Державної думи, заможний землевласник Г. Глібов був досить ексцентричною людиною. Свій романтичний палац він збудував в стилі неоготики, прикрасивши його сторожовою вежею, котра більше нагадує водонапірну. До садиби вела липова алея, уздовж якої лежали великі валуни. Зараз в садибі Глібова розташований Інститут сількогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук. Будівля знаходиться на вулиці Шевченка, 97.

Земельний банк/ громадська бібліотека в Чернігові.

Триярусна вежа з шатровим верхом, яка височіє над входом до цієї будівлі, нагадує донжони середньовічних європейських замків. Саме цю будівлю вважали найбільш модерновою спорудою в Чернігові на початку минулого століття. Поєднання гранітних плит цокольного поверху і різнобарвної майоліки викликає захоплення. А шестигранні вікна і незвичайний трикутний балкон, розташований на другому поверсі виглядають так вишукано і елегантно...

Детальніше: Пам'ятки Чернігова. Земельний банк/ громадська бібліотека

Єлецький Успенський монастир в Чернігові.

За легендою, Успенський монастир засновано князем Святославом Ярославичем в середині XI століття після появи на одній з ялин в цій місцевості ікони Божої Матері у лютому 1060 року. Князь її побачив, коли приїхав на Єлецьку гору разом зі своєю дружиною на полювання.  Згідно з тим же переказом, в монастирі деякий час перебував «батько руського чернецтва» Антоній Печерський.

Детальніше: Пам'ятки Чернігова. Єлецький Успенський монастир

П’ятницька церква в Чернігові.

П’ятницька церква демонструє найвищі досягнення останнього, домонгольського етапу розвитку архітектури Русі. Динамізм і виразність притаманні як зовнішньому, так і внутрішньому вигляду храму. Ступінчатим склепінням відповідають зовнішні арки-закомари. Сходинки на хори тут вбудовано в товщу західної стіни. На рівні хорів влаштовано неширокі галереї, пов´язані з вікнами-бійницями південної та північної стіни.

Детальніше: Пам'ятки Чернігова. П’ятницька церква

Троїцько-Іллінський монастирв Чернігові.

Побудова цього величного комплексу стала можливою й тому, що Троїцько-Іллінський монастир був великим феодальним господарством, якому в середині ХVІІІ століття належало майже 10 тисяч кріпаків, 24 села, 30 вітряків, 31 завод, в т. ч. цегельні. Троїцький монастир був з’єднаний з Іллінським «галереею, устроєнною на кам’яних арках і столбах». Монастир знаходиться на вулиці Толстого 111.

Антонієві печери у Чернігові. 

Очевидно, заснування монастиря було тісно пов’язане з суперництвом між двома найбільшими культурними та політичними центрами староукраїнської держави – Києвом та Черніговом. Чернігівський князь Святослав, намагаючись протиставити свою столицю Києву, з допомогою Антонія створив на Болдиних горах осередок подібний Києво-Печерському монастирю. Печери знаходяться на вулиці Успенського, 33-а.

Детальніше: Пам'ятки Чернігова. Іллінська церква та Антонієві печери

Палац Кирила Розумовського в Батурині.

Палац був побудований в 1799-1803 роках над широким схилом річки Сейм. Це єдиний в Україні зразок «кубічної», так званої центричной композиції палацу. Палац багато разів руйнувався і відновлювався, востаннє у 2009 році. В ході реставрації були повністю відтворені інтер'єри. Палац налічує 55 кімнат, мебльованих в кращих традиціях свого часу. На базі палацу відкритий музей гетьманства.

Палац Тарновських в Качанівці

Назва села, де розташована садиба, походить від прізвища придворного співака Федора Івановича Качанівського, що володів цими землями ще в 40-і роки XVIII століття. Садиба була заснована як одна із резиденцій президента Малоросійської колегії та генерал-губернатора Малоросії графа Рум'янцева-Задунайського в 70-ті роки XVIII століття. Проект в стилі романтизму розробив архітектор Карл Бланк, а втілив його в життя український зодчий Максим Мосципанов, звівши розкішний палац та спланувавши при ньому парк.

Детальніше: Пам'ятки Чернігівської області. Качанівка, палац Тарновських

Густинський монастир.

Спочатку цей монастир знаходився на острові на річці Удай, зарослі лісу на якому були такі густі, що острів так і називали – Густиня. Від назви острова пішла назва монастиря. Першими ченцями монастиря були, як правило, козаки в літах, котрі не могли вже вести занадто активне козацьке життя та бажали спокійної старості. А цілюще повітря та джерельна вода у монастирі продовжували цю старість.

Детальніше: Пам'ятки Чернігівської області. Густинський монастир

Тростянецький дендропарк

Стільки душі, скільки вкладено в цей дендропарк його творцем, мабуть, не вкладено в жодне інше творіння. Отже, державний дендрологічний парк «Тростянець» - визначна пам'ятка садово-паркової архітектури середини ХІХ століття, створена завдяки зусиллям і коштом Івана Михайловича Скоропадського.

Детальніше: Пам'ятки Чернігівської області. Тростянецький дендропарк

Георгіївська церква у Седневі.

Рідкісний на лівобережжі України зразок монументальних дерев'яних споруд. Церква побудована повністю з дерева без жодного цвяха. У ХVІІ та ХVІІІ століттях тут, перед військовими походами, святили свою зброю козаки Седнівської сотні Чернігівського полку. А отримала вона популярність завдяки тому, що в цій церкві знімалися головні епізоди фільму «Вій» за повістю Миколи Гоголя.

Палац генерал-губернатора Малоросії Петра Румянцева-Задунайського у Вишеньках.

Іноді цей палац, побудований в кінці ХVІІІ століття, називають маленьким Версалем на Чернігівщині. Під час своєї подорожі до Криму в 1787 році в садибному комплексі Румянцева-Задунайського гостювала імператриця Катерина II. Сьогодні в колишньому палаці знаходиться база відпочинку.

Спасо-Преображенський монастир у Новгороді-Сіверському.

Це один з перших монастирів  Русі, заснований на березі Десни в 1033 році князем Мстиславом – сином Володимира Великого. У 1956 – 1985 роках на території монастиря діяв інтернат для хворих і престарілих. У  дев’яностих роках монастирські будівлі віддали знов монахам, та почали відновлювальні роботи, котрі здійснювалися в рамках підготовки до святкування 900-річчя Новгород-Сіверського князівства.

Тріумфальна арка в Новгороді-Сіверському.

Якщо арки в інших містах використовувалися правителями для в’їзду в місто після військової перемоги, то тріумфальна арка Новгороді-Сіверському – результат залицяння провінційної верхівки перед імператрицею Катериною ІІ, коли та відвідала місто під час поїздки до Криму.