Сам собі Мандрівник

Запланувавши подорож у Чернівці та Чернівецьку область, ознайомтеся з нижченаведеним переліком визначних пам’яток та цікавих місць цього регіону України. Це допоможе вам краще зрозуміти де побувати та що подивитися в Чернівцях та області, спланувати маршрут та виділити цікаві об’єкти екскурсії. Список пам’яток складений в довільному порядку та не відображує місце тієї чи іншої пам’ятки в рейтингу.

Хотинська фортеця.

Народні легенди переповідають, що ця фортеця вперше була збудована ще за життя Ісуса Хреста. Археологічні розкопки засвідчили, що люди тут уже жили понад п'ять тисяч років тому. Місце це було настільки бажаним, що претендентів на володіння ним не бракувало ніколи. Та й саме місто за народною етимологією  так і називається – жадане або бажане, одним словом – Хотин.

Детальніше: Пам'ятки Чернівецької області. Хотинська фортеця

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (Університет) у Чернівцях.

Цей унікальний архітектурний ансамбль з'явилася на світ завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. Проект архітектурного ансамблю виконав відомий чеський учений, архітектор, академік Йозеф Главка. Він спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів.

Детальніше: Пам'ятки Чернівців. Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (Університет)

Чернівецький художній музей

Музей міститься в унікальній пам'ятці архітектури національного значення, спорудженій в традиції віденської сецесії у стилі модерн для Буковинського ощадного банку у 1900 році за проектом архітектора Губерта Гесснера. Зовнішнє оформлення та інтер'єри будівлі нині становлять частину екскурсійного огляду. Музей був створений у 1988 році на базі відділу мистецтв обласного краєзнавчого музею. Нині музей має повноцінну експозицію, яка висвітлює мистецький процес на Буковині і в Україні з ХVІІ століття до наших днів.

Докладніше: Пам'ятки Чернівців. Обласний художній музей

Чернівецький краєзнавчий музей.

Сьогодні краєзнавчий музей – це майже 90 тисяч експонатів: колекція стародруків з унікальною Острозькою Біблією, друкованою Іваном Федоровим у 1581 році; велика та гарно підібрана збірка етнографічних матеріалів, нумізматики, писанкарства, предметів побуту населення Чернівецької області; дуже цінна колекція пам’яток археології, що нараховує понад 12 тисяч музейних предметів. Гордістю музею є колекція творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, основу якої складають ікони XVI–XVIII століть. Природнича збірка налічує майже 10 тисяч зразків.

Детальніше: Пам'ятки Чернівців. Обласний краєзнавчий музей

Костел Серце Ісуса в Чернівцях.

У 1885 році від архієпископа Зигмунта Щесни Фелинськи надійшло офіційне звернення до Товариства єзуїтів з проханням поширення діяльності ордену на територію Чернівців. Після цього священиком єзуїтів у Чернівцях був призначений отець Симон Тиховськи. Перші служби він проводив у маленькій каплиці, голосно прозваній Чернівецькою Резиденцією. Проте, кількість послідовників єзуїтів росла, громада римо-католиків збільшувалася і з'явилася необхідність будівництва нового костелу.

Детальніше: Пам'ятки Чернівців. Костел Серце Ісуса

Площа Філармонії в Чернівцях.

Однією з найстаріших та найромантичніших площ старого міста, котра сформувалася в австрійський період, є площа Філармонії. Тут знаходиться музичний центр Чернівців. У різні часи тут лунали кращі світові голоси, свого часу найелітніші чернівецькі екіпажі, зібрані в одному місці, можна було зустріти тільки на цій площі. Романтична аура цієї прощі настільки насичена, що її можна торкнутися!

Детальніше: Пам'ятки Чернівців. Площа Філармонії

Вулиця Ольги Кобилянської у Чернівцях.

Це єдина пішохідна вулиця в місті. Тут знаходиться найбільше ресторанів та кав’ярень. А прямо посеред дороги стоїть залізна карета. Вона є подарунком ковалів до 600-річчя міста.

Детальніше: Кав’ярні Чернівців, які варто відвідати.

Аптека-музей у Чернівцях.

Аптека-музей, розташована в центральній частині міста на історичній пішохідній вулиці О. Кобилянської. Це єдина аптека Чернівців, яка безперервно працює вже більше ста років. Будинок, в якому знаходиться аптека, був зведений у стилі неокласицизму в 1900 році на замовлення родини Шимонович. Аптека в цьому приміщенні функціонує з 1903 року, уособлюючи історію розвитку фармацевтичної справи у Чернівцях.

Детальніше: Пам'ятки Чернівців. Аптека-музей

Чернівецька Ратуша.

Перлиною центральній площі і серцем міста є міська ратуша в ніжно-блакитних тонах. Упродовж десятиліть з 1786 року магістрат Чернівців працював у орендованих апартаментах і листувався з Віденською радою, Галицьким намісництвом, Буковинською окружною управою про необхідність будівництва власного приміщення.

Детальніше: Пам'ятки Чернівців. Ратуша

Собор Св. Миколая у Чернівцях.

Засновником цього чернівецького храму був Тадей Туркул - буковинський боярин із стародавнього шанованого роду. Саме на подяку засновнику, перші кілька років храм носив ім'я святого Тадея. Храм збудовано за зразком одного із шедеврів румунського середньовічного зодчества: православного Успенського архієрейського собору у румунському місті Куртя-де-Арджеш - місця останнього спочинку румунських королів.

Детальніше: Пам'ятки Чернівців. Собор Св. Миколая.

Дерев’яна Миколаївська церква у Чернівцях.

Дерев'яна церква імені святого Миколая - найдавніша споруда регіону (відновлена після пожежі 1992 року), повністю виконана з дерева в характерному для Буковини зрубному стилі. Міські легенди називають церкву «козацькою». Буцімто тут у різні часи молилися великі гетьмани Петро Сагайдачний під час Хотинської війни 1621 року та Іван Мазепа після Полтавської битви 1709 року, нібито в ній відспівували старшого сина Богдана Хмельницького.

Театральна площа Чернівців.

Два століття тому це місце було вкрите густим лісом. У 1800 році Чернівецька міська управа змушена була видати спеціальний циркуляр про організацію в цій місцевості полювання на вовків. У XIX столітті на недавній міській околиці, що стала іменуватися площею Єлизавети, розміщувалися військові склади. Розквіт торгівлі в стародавньому місті привів на цей майдан торговців рибою. Запах підказав і відповідну народну назву — Рибна площа, або як називали її чернівецькі бюргери - Фішплац. Згодом площа почала забудовуватися багатоповерховими будинками.

Детальніше: Пам'ятки Чернівців. Театральна площа

Театр імені Ольги Кобилянської в Чернівцях.

Окрасою і ключовою спорудою в забудові Театральної площі Чернівців є музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської, побудований як міський театр за проектом віденських архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера у 1903-1905 роках. Передувала цьому активність чернівчан в кінці ХІХ століття, котрі всією передовою громадою переконливо просили тодішнього мера збудувати у місті театр. Влада обійти увагою вимоги завзятих людей не могла і, в результаті, Чернівці отримали свою перлину.

Детальніше: Пам'ятки Чернівців. Театр імені Ольги Кобилянської

Вірменська церква у Чернівцях.

В архітектурній композиції Вірменської церкви Йозеф Главка оригінально поєднав елементи романського, візантійського й готичного стилів, характерні для середньовічних буковинських монастирів, із традиціями вірменського культового зодчества. Завдяки чудовій акустиці храм від самого початку використовували як концертну залу: тут влаштовували вечори церковного співу і музики, звучав орган. Сьогодні у колишній церкві знаходиться органний зал Чернівецької обласної філармонії. Церква побудована з глазурованої цегли, а в інтер'єрі прикрашена майстерним різьбленням по каменю, керамічним облицюванням, вітражами в стрільчастих вікнах і розписами в куполі.

Музей народної архітектури та побуту в Чернівцях (Скансен).

Інтерес до особливостей культури та побуту власного народупочав зростати в Європі на початку ХІХ століття. Етнографічні музеї виникали як приватні зібрання, що являли собою фрагменти старих сільських поселень, перевезених до маєтків місцевої знаті. Перший музей, що відтворював особливості архаїчних поселень, був заснований у 1891 році в Швеції зусиллями шведського етнографа Артура Хазеліуса в гористій місцевості із назвою «Скансен», пізніше ця назва стала загальною для всіх музеїв просто неба.

Детальніше: Пам'ятки Чернівців. Музей народної архітектури та побуту

Успенський собор в Чернівцях (Руська церква).

Перший в Чернівцях кам'яний греко-католицький храм в австрійські часи називався Руською церквою. Вулиця, що вела до церкви від головної площі також стала називатися Руською, перед храмом вона закінчувалася, переходячи в площу. Успенський храм у стилі ампір споруджений за ініціативою заможного городянина Т. Туркула, котрий заповів все своє майно католицькій громаді міста на побудову храму, який був освячений на честь Св. Тадея. У 30-х роках ХХ століття церква була істотно перебудована в стилі українського бароко за проектом відомого вченого і політика, чернівчанина Володимира Залозецького.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Чернівцях.

Це найдавніший мурований православний храм сучасних Чернівців. У літературі його часто називають «Різдво-Богородичним» або «Свято-Георгіївським». Під час ворожих набігів використовувалася як фортеця, завдяки оборонному характеру архітектури будівлі - потужні товсті стіни з бойовою галереєю і вузькими вікнами. Збудована в стилі бароко, із гармонійним поєднанням українського та молдавського архітектурних стилів.

Ботанічний сад у Чернівцях.

Ботанічний сад є одним з найстаріших в Україні. Його історія розпочалась в 1877 році, коли Буковина була у складі Австро-Угорської імперії. За 17 років під керівництвом львівського садівника Карла Бауера було створено дендрарій в ландшафтному стилі, збудовано колекційні та розмножувальні оранжереї, адміністративний корпус і допоміжні будівлі.

Площа турецької криниці в Чернівцях.

У XVII столітті в цій частиніні Нижнього міста, відразу за міськими стінами, жила турецька громада. Поруч зі старою дерев'яною криницею турки побудували кам'яний фонтан. З давніх часів тут знаходилася міська лазня, яка діяла і в радянські часи. Ансамбль площі становлять Турецький міст XIX століття, відновлений над джерелом павільйон у східному стилі, кругла аркада з фонтаном. Окрасою площі є відкритий в 2008 році квітковий годинник, а в 2009 році, під час Дня ковалів, на площі встановили кований велосипед.

Детальніше: Пам'ятки Чернівців. Площа турецької криниці

Кафедральний собор Святого Духа в Чернівцях.

Побудований в стилі італійського Ренесансу, собор вражає своєю величною красою, причому за основу був узятий один з проектів петербурзького Ісаакіївського собору. Домінантою архітектурної композиції собору є монументальний купол заввишки 46 метрів. Крім нього церкву увінчують ще два куполи, а також дві вежі-дзвіниці з боків фасаду. На фасаді над головним входом, на синьому фоні поміщена корона над схрещеними митрополичою палицею і хрестом.

Воздвиженський костел в Чернівцях.

Костел був побудований в 1814 році за указом імператора Йосипа ІІ, який під час відвідування Чернівців був обурений, що в розпорядженні католицької громади міста є тільки невелика капличка. І хоча церкву будували за підтримки та фінансування імператора, її закінчили тільки через три десятиліття.

Протяте каміння (Соколине око) в селі Розтоки.

Протикнуті або Протяті камені є дивним природним утворенням, що складається з групи скель, які були утворені з розбитих піщаних пластів. Їх особливість в тому, що ці пласти немов пронизані отворами різноманітних форм, а всередині скель є багато ходів.

Буковинські водоспади в селі Розтоки.

Водоспади безперечно є окрасою гір і лісів Карпат. Буковинські водоспади являють собою унікальний комплекс водоспадів, розміщених в руслі річки Смугарів і її притоках. Їх висота становить від 3 до 18 метрів. Буковинські водоспади потрапили в першу 10-ку конкурсу «7 Чудес України».

Свято-Аннинський жіночий монастир у Вашківцях.

Монастир знаходиться на Анниній горі. Гору, як і монастир, назвали на честь дівчини Ганни, яку за легендою завдяки молитві врятувала від турків гора. На території монастиря знаходяться: собор святої праведної Анни з нижнім храмом святих мучеників Маккавеїв, сестринський корпус з трапезною і майстернями, спільно з келіями і господарськими приміщеннями.

Церква Різдва Богородиці у Селятині.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці вважається найстарішим пам'ятником дерев'яного зодчества Буковинських Карпат. Вона побудована народними умільцями в 1630 році без єдиного цвяха. Церква має непропорційно продовгуватий бабинець, грановану вівтарну частину і восьмигранну наву, над якою височить восьмигранний пірамідальний верх.

Залізничний вокзал у Чернівцях.

Перших пасажирів потягу «Львів — Чернівці» на той час вже столиця окремого коронного краю Герцогство Буковина зустрічала 1 вересня 1866 року. Перша залізнична станція Чернівців була звичайною дерев’яною будівлею без прикрас. З розвитком міста чернівчани прагнули мати залізничний вокзал, що відповідав би статусу крайової столиці, а не нагадував колишнє маленьке провенційне містечко. Тому міська брама, що була «обличчям» міста, повинна була бути здатною приймати найпочесніших та найвибагливіших гостей. 16 вересня 1906 року було закладено фундамент майбутнього архітектурного шедевру.

Печера Попелюшка.

Ця печера є третьою за протяжністю глиняною печерою у світі. Свою назву печера отримала в 1977 році за відштовхуючий вигляд у час, коли в неї виявили вхід в Молдові. Довжина вже досліджених проходів становить 90,2 км. Слід зауважити, що печера досі не пройдена до кінця і щороку дослідники відкривають нові проходи і тунелі. У печеру «Попелюшка» водяться невеликі групи туристів у супроводі екскурсоводів, так як існує ризик заблукати без супроводу фахівця.

Печера Буковинка.

Печера була відкрита першою серед найбільших печер України. Саме в печері «Буковинка» вперше на території України знайшли сталактити. Печера Буковинка, разом з печерою «Попелюшка», характеризується найбільшою кількістю і різноманітністю сезонних крижаних утворень серед гіпсових печер Північної Буковини. Печера відкрита для відвідування.

Іллінська церква у Топорівцях.

Храм нагадує міні-фортецю: високі товсті стіни, замість вікон - маленькі амбразури, по одній на кожній стіні, на горищі по периметру всієї споруди влаштований парапет з бійницями. Не останню функцію виконувала і огорожа церковного двору. Стіни навколо подвір'я церкви зведені зі складених всуху річкових валунів, що підсилює оборонний характер будівлі. За часів турецького панування будівля церкви активно використовувалася як фортеця.

Нова Іллінська церква у Топорівцях.

Православний храм з дивовижною архітектурою, що зовні нагадує романтичний замок. Дозвіл на будівництво цієї церкви жителі села отримали від імператора Франца-Йосипа в 1911 році, коли стара Іллінська церква перестала вміщувати всіх парафіян.

Дністровська ГАЕС у Новодністровську.

В 1983 році на Дністрі почали будувати одну з найбільших в Європі гідроакумулюючих електростанцій. Електростанція знаходиться в наймальовничішій місцевості дністровського русла.

Хрещатицький монастир.

Свято-Івано-Богословський Хрещатицький монастир - найстаріша православна обитель Буковини. Хрещатицький монастир заснований в XVII столітті православними ченцями, що відділилися від уніатів з Манявського скиту в Галичині. Легенда свідчить, що в ніч на свято Івана Богослова над двома цілющими джерелами з'явилося чудесне світіння. Саме тут був споруджений хрест, від якого і пішла назва печерного скиту.

Скельний Галицький Свято-Миколаївський монастир.

Монастир височіє на березі Дністра в селі Галиця на місці язичницьких капищ. Археологічними розкопками був підтверджений факт існування на місці монастиря культового об'єкту ще в IX столітті до н.е.  Обитель розташована в природних печерах, які колись використовувалися стародавніми слов'янами. Вони утворилися в прямовисній стіні вапнякової скелі на схилі Галицького яру. Не дивлячись на те, що будівництво монастиря ще триває, відвідувати монастир можна. Тим більше, що на протилежній стороні від монастиря знаходиться Звенячинсько-Хрещатицька стінка.

Звенячинсько-Хрещатицька стінка.

ЇЇ унікальність полягає у великій різноманітності шарів вапняку і піску різного віку. Сірі і тонкошарові зелені вапняки віком в 400 - 410 мільйонів років, червоні пісковики віком в 390 - 400 мільйонів років з відбитками панцирних риб і примітивних рослин, а також гіпси і вапняки інших періодів виходять на поверхню схилу. Крім того, на Звенячинсько-Хрещатицькому схилі росте безліч рідкісних і дуже гарних рослин.