Сам собі Мандрівник

Скансен.

Інтерес до особливостей культури та побуту власного народупочав зростатив Європі на початку ХІХ століття. Етнографічні музеї виникали як приватні зібрання, що являли собою фрагменти старих сільських поселень, перевезених до маєтків місцевої знаті. Перший музей, що відтворював особливості архаїчних поселень, був заснований у 1891 році в Швеції зусиллями шведського етнографа Артура Хазеліуса в гористій місцевості із назвою «Скансен», пізніше ця назва стала загальною для всіх музеїв просто неба.

Ідея створення подібної установи на Буковині висувалася в 1906 році на зборах наукового товариства в місті Зальцбург , в Австрії, де було повідомлено про плани його спорудження. Якби задум втілили в життя, в Україні з'явився б перший музей етнографічного профілю просто неба. 

У 1920-х роках при Народному домі у Чернівцях зусиллями товариства збирачів старовини були започатковані заходи зі створення українського музею народовідання. Його директор, доктор Володимир Залозецький, у 1928 р. видав брошуру «Український музей народовідання», у якій обґрунтував необхідність та виклав завдання такого музею на Буковині з вказівками для збирачів народознавчих матеріалів, а також започаткував збір матеріалів, а в 1934 році в передмісті Чернівців, біля підніжжя гори Цецино була встановлена гуцульська хата з різьбленою брамою – перші архітектурні експонати музею народовідання. В хаті було відтворено типовий інтер’єр, розміщено колекцію автентичних етнографічних предметів народного побуту. На жаль, через пожежу той перший музей був знищений. Залишилась лише брама. В даний час ця брама експонується в музеі.

19 липня 1977 року було прийнято рішення про створення сучасного музею. А перші відвідувачі побачили експозицію 5 липня 1986 року.

Територія музею - це мальовнича ділянка з рельєфом, що дає уявлення про ландшафти географічних зон Буковини. На дев’яти гектарах  вже забудованої експозиції відтворено дві сільські вулиці, які включають п'ять селянських садиб, громадські та господарські споруди (церква, дзвіниця, примарія, корчма, кузня). Вони презентують собою буковинські поселення середини XIX - першої половини XX століття. Цікаво, що в музеї представлені зразки хат різного майнового стану, як бідняків, так і багатих буковинців. Всі хати пристосовані під музейні зали.

Музейна експозиція демонструє еволюцію житла і побуту буковинців. Регіональні особливості виразно проявляються у конструкції споруд, виборі будівельних матеріалів, традиціях будівництва. Простежуються вони  в крої та оздобленні одягу, побуті, розвитку ремесел, обрядах, звичаях, традиційному фольклорі.                                                

 Для огляду відкриті етнографічні зони «Хотинщина», (Хотинський, Кельменецький, Сокирянський райони) і «Західне Подністров'я» (Кіцманський, Заставнівський, Новоселицький райони). Готується спорудження трьох інших зон музею - «Прикарпаття» (Глибоцький, Сторожинецький, Герцаївський, Вижницький райони)  «Гуцульщина» (частково Вижницький, Путильський райони) та археологічна зона «Давня Буковина». У закінченому вигляді у експозиції буде відтворено п’ять сільських поселень, до складу яких увійдуть близько 180 архітектурних об'єктів, де експонуватимуться тисячі предметів хатнього вжитку, знарядь  праці, виробів безіменних майстрів.

На сьогодні з різних куточків області перевезено і встановлено 35 архітектурних об'єктів. У музеї відтворено також напівземлянку 8 ст. (старослов’янське житло) – перший археологічний об’єкт. Музей продовжує розбудовуватися і поповнюватися новими експонатами. У його фондах зібрано понад вісім тисяч етнографічних предметів, частина з них є унікальними. Серед них  знаряддя праці, оригінальні речі домашнього вжитку, численні зразки чоловічого і жіночого одягу, килимів, рушників, поясів, прикрас, виробів з дерева, шкіри, лози тощо.

 Відвідувачам пропонуються: огляд експозиції музею, тематичні екскурсії, виставки, різноманітні театралізовані дійства (екскурсії, обряд буковинського весілля, театралізована реєстрація шлюбу) фольклорні свята, етнофестивалі, майстер-класи традиційних буковинських ремесел, відпочинок серед мальовничих пейзажів старого буковинського села.

вул. Світловодська, 2, Чернівці. Координати: 48.288597, 25.981969

Розклад роботи:

·         1 листопада  - 28 лютого – 10.00 – 16.00;

·         1 березня - 30 квітня – 10.00 – 17.00;

·         1 травня - 31 жовтня – 10.00 – 18.00.

·         вихідні: понеділок, вівторок.

Чернівці, Україна, цікаві місця, музеї, пам’ятки, що подивитися, де побувати, що відвідати в Чернівецькій області, поїздки, подорожі, тури Україною, самостійні поїздки.