Сам собі Мандрівник

Майже кожна громада, що колись проживала чи проживає у Чернівцях, неодмінно лишала на карті міста якусь пам’ятку. Турецька громада не стала винятком. Турецька вулиця, котра прямує до Турецької площі під Турецьким мостом. А біля мосту знаходиться криниця, яку також називають Турецькою, поруч з котрою стоять Турецькі лазні, куди ще й досі ходять попаритися. Після капітального ремонту криниці у 1793 році, біля неї навіть розмістили пост жандарма, який слідкував, аби вода бралася лише для пиття.

Колись на цьому місці знаходилася дерев’яна церква Успіня Богородиці, побудована між 1709 і 1716 роками молдавським господарем Ніколаєм Маврокордатом, а тому носила назву Господарської чи Княжої. Поряд містилася звичайна криниця. Коли у XVIII столітті в Чернівцях розмістився турецький військовий гарнізон, Господарську церкву перенесли на міську околицю – Калічанку, а на місці дерев’яної турки спорудили муровану криницю з павільйоном, на шпилі котрого містився півмісяць, а поряд добротний кам’яний резервуар для води. Крім цього, над Турецькою вулицею змурували міст, а не далеко побудували лазні.

До 600-літнього ювілею міста Турецька площа була реконструйована. Тут капітально відремонтували Турецьку криницю та відновили резервуар для води біля неї, на майданчику з північного боку збудували фонтан на взірець давньоримських руїн, а на крутому схилі біля мосту розмістили квітковий годинник. Посеред площі зостався великий залізний велосипед, «забутий Гуллівером». Тож площа набула вишуканого вигляду зі старовинним шармом і стала улюбленим місцем відпочинку чернівчан. Особливе враження площа справляє у вечірньому освітленні.

Турецька вул., Чернівці. Координати: 48.294192, 25.939436