Сам собі Мандрівник

Certosa di Pavia

Будівництво цього монастиря, вважають, стало наслідком обітниці вельмож Павії. Друга дружина Джан Галеаццо Вісконті, Катерина, після смерті першої дитини дала обітницю додавати до імен всіх своїх дітей ім'я Марія. У 1390 у Катерини знову були важкі пологи. Вона дала обітницю, якщо виживе, побудувати картезіанський монастир. Катерина вижила і навіть дожила до часу, коли дорослий молодший син, Філіппо Марія виступив проти неї.

Обітницю подружжя виконало: вони не тільки заклали монастир, а й віддали йому величезні земельні угіддя. Ченці отримали в своє розпорядження два замки на приписаних монастирю територіях. У них вони жили, поки велося будівництво комплексу. Перший камінь нового монастиря був закладений у 1396 році.

Спочатку будівельні роботи просувалися досить швидко. В рамках початкового проекту, стиль якого можна визначити як пізню готику, роботи велися приблизно до 1460 року. Проте, на місці церкви довго був лише фундамент. Будівництво храму розпочали лише близько 1450 року. Нарешті, в 1497 році церква була освячена. Оздоблення нижньої частини фасаду було завершене в 1507 році. У XVI-XIX століттях монастирський комплекс і церкву продовжували прикрашати творами мистецтва.

У 1782 році за наказом австрійського імператора Йосипа II картезіанці були вигнані з Павії, і Чертоза протягом декількох років належала спочатку цистерціанцям, а потім кармелітам. Тільки в 1843 році картезіанці викупили монастир, а вже в 1866 році будівлю було оголошено національним пам'ятником. У 1932 році картезіанці знову повернулися в монастир. У 1947 році розгорівся скандал: в Павійській Чертозі знайшли останки Муссоліні, викрадені його прихильниками. Монастир знову був закритий, потім переданий кармелітам, а пізніше, в 1968 році, цистерціанцям. Цистерціанці залишаються в обителі донині.

Павійська Чертоза – надзвичайно еклектична будівля, в архітектурі якої переплелися риси північної готики та флорентійські віяння епохи Відродження. Відомо, що деякі елементи були запозичені зодчими у міланського Дуомо.

За плануванням і розмірами монастирська церква, присвячена Богоматері милостивій, практично ідентична церкві Богоматері кармелітів в Павії. Для будівництва використовувалися камінь і цегла. Фасад оздоблений декоративними елементами, типовими для ломбардської архітектури. Нижній ярус прикрашають 60 медальйонів із зображеннями імператорів, королів та панських гербів. Великі вікна фасаду розміщені у відповідності до капиць та нав. Другий ярус фасаду був прикрашений скульптурами, що розповідають історію порятунку людства від первородного гріха до смерті Хреста, і барельєфами із зображеннями пророків і апостолів. Частину фасаду над порталом оздобили після битви при Павії, були встановлені статуї святого Бруно, Галеаццо Вісконті, архангелів і євангелістів. Мармуровий портал з парними колонами прикрашений різьбленими барельєфами на тему історії Чертози.

Внутрішній простір розділено на три нави з трансептом і апсидою. Над храмом піднімається хрестоподібне готичне склепіння. Склепіння розписані під зоряне небо або прикрашені геометричними орнаментами. В церкві варто звернути увагу на роботи пензля Бергоньоне: «Святий Амвросій» (1490), «Святий Сір» (1491), «Розп'яття» (1490). Бергоньоне написані деякі фрески трансепта. Інші його роботи були вивезені і зараз розкидані по музеях від Будапешта до Лондона. У правій частині трансепту містяться цікавий надгробок Джан Галеаццо Вісконті. У лівій частині знаходятся надгробні пам'ятники Лодовіко Сфорци і його дружини, Беатріче д'Есте, виконані Кристофоро Соларі Ці надгробки – найзнаменитіша робота майстра. Фахівці вважають, що він переніс новаторські ідеї, які привніс Леонардо в живопис та скульптуру. Варта уваги колекція вітражів XV століття, виготовлених для Чертози ломбардськими майстрами, і різьблені дерев'яні хори. У старій ризниці примітний різьблений триптих зі слонової кістки XIV століття.

Елегантний портал зі скульптурами братів Мантегацца і Джованні Антоніо Амадео веде від церкви в невеликий внутрішній дворик з садом в центрі. Визначною пам'яткою цього клуатру є теракотові прикраси маленьких колон. Деякі аркади прикрашені фресками Даніеле Креспі. Також цікавий лавабо – чаша для омивання рук – із зображенням Хреста і Фотинії самарянки біля криниці. Схожі декорації можна побачити і в великому клуатрі розміром 125х100 метрів. Тут келії ченців виходять прямо в сад.

Нова ризниця (або старий Зал капітулу) розписана фресками в стилі сієнського маньєризму братами Соррі. Стіни прикрашають картини XVII роботи Франческо Каіро, Камілло і Джуліо Чезаре Прокаччіні, Пассіньяно. У трапезній збереглася «Таємна вечеря» (1567, Оттавіо Семино) і «Богоматір з немовлям» пензля Бергоньоне на склепінні. У так званому Герцогському палаці зараз міститься колекція предметів з гіпсу, мармуру, а також малюнків таких художників, як Вінченцо Кампі, Бернардіно Кампі, Бартоломео Монтанья, Бергоньоне, Бернардіно Луіні. За апсидальною частиною церкви – город, де монахи вирощували лікарські трави, і мармуровий ставок, де колись розводили рибу.

Via del Monumento, 13, Certosa di Pavia PV, координати: 45.256189, 9.144349.

Вхід у церкву та музей монастиря вільний, вхід у церкві до трансепту, внутрішніх двориків та келії монахів здійснюється у складі організованої екскурсії щопівгодини. Екскурсія починається у церкві біля ґрат.