Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Київ. Музей історичних коштовностей України

В цьому музеї зберігається найбільша у світі колекція Скіфського золота – прикрас, деталей оздоблення та ювелірних виробів скіфських часів. Їх тут понад 30000 екземплярів, включаючи найзнаменитішу скіфську царську прикрасу – Пектораль, яку українські науковці змогли залишити в Україні, незважаючи на наполягання «колег» з Ленінграду та Москви. Цей вчинок зламав вікові приписи, згідно яких всі вартісні знахідки обов’язково передавалися в Москву.

Музей історичних коштовностей України – філію Національного музею історії України – було відкрито для відвідувачів у січні 1969 року. Більшу частину зібрання Музею складають матеріали археологічних досліджень курганів – земляних насипів над похованнями стародавніх панів та царів. В них знаходять прикраси від зброї, вуздечок, вбрання, ритуальних речей, які відбивають культуру кіммерійців, скіфів, сарматів, які владарювали на території сучасної України більш ніж тисячу років – з ІX століття до н.е. до IV століття н.е.

Великий розділ експозиції розповідає про епоху середньовіччя. Це історія багатьох племен і народів, що змінювали один одного в степовій зоні України з IV до XIV століття. У вітринах музею можна побачити коштовні оздоби, притаманні племенам гунів, аварів, печенігів, половців, татар, кожне з яких внесло свій вклад у формування сучасних українців. Неабиякий інтерес становлять вироби слов’янських ювелірів VI-VIII століть та майстрів Русі ІХ-ХІІІ століть. Значна частина зібрання музею – вироби декоративно-ужиткового мистецтва XVI-XX століть: твори українських, російських, середньоазійських, закавказьких і західноєвропейських ювелірів. Серед експонатів присутня також унікальна колекція єврейського культового срібла початку XVIII – 20-х років XX століття. Крім того в музеї демонструються й роботи сучасних українських майстрів-ювелірів.

В музеї зберігаються речі, що ведуть своє експонування з кінця XIX століття. Вперше вони були широко представлені на виставці на честь XI Всеросійського археологічного з’їзду, що відбувався у Києві з 1 до 20 серпня 1899  року. Виставка стала основою Міського музею старожитностей і мистецтв. Офіційне відкриття і освячення музею відбулося 30 грудня 1904  року. Тоді ж він отримав назву Київський художньо-промисловий і науковий музей імені государя імператора Миколи Олександровича.

Найдавніші дорогоцінні експонати, які є серцевиною зібрання Музею історичних коштовностей України, надійшли з колекції Богдана Івановича Ханенка – відомого київського мецената, колекціонера, одного з організаторів міського музею. Це близько 1500 унікальних експонатів різних епох, переважно археологічні знахідки.

Особливих втрат зазнали національні скарби у 20-х роках XX століття. Найбільш постраждали предмети релігійного культу, коли за постановою совіцького уряду з усіх релігійних установ у 1922 році було вилучено предмети з дорогоцінних металів. Проте українцям дещо врятувати пощастило. Другого удару по колекції було завдано у 1929 році, коли «Держторг» отримав від уряду СРСР розпорядження «взяти речей з музеїв України на суму не меншу ніж 600 тисяч рублів». Це стосувалось насамперед коштовних музейних експонатів, які мали національне культурно-історичне значення. Як не опиралися директори і науковці музеїв, речі було відібрано й відправлено до Ленінграда, де містилася контора «Антикваріат», яка займалася реалізацією цінностей на міжнародних аукціонах.

Під час Другої світової війни уолекція музею перебувала у Москві, а потім – в Уфі. В Києв колекція повернулася у 1946 році.

Великий поштовх розвитку музейної експозиції надали розкопки курганів на півдні України. Під час розкопок 1954 року, які були першими після довгої, майже піввікової перерви у дослідженні скіфських курганів, було знайдено близько чотирьох тисяч золотих прикрас: 196 штук зберігаються на місці знахідки – в Мелітопольському краєзнавчому музеї, решта – в Музеї історичних коштовностей України, в тому числі і оббивка горита – один з шедеврів античної торевтики.

Серед пам’яток музею визначне місце належить пекторалі – нагрудній прикрасі скіфського царя. «В ній втілено душу цілого народу», – написав відомий український археолог Б.М. Мозолевський, який в 1971 році відкрив її світові. Талановитий давній майстер-ювелір, використовуючи різні технічні прийоми – лиття за восковою моделлю, гравірування, скань, зернь, паяння, інкрустацію, – досяг особливої виразності у втіленні замовленої композиції. Сюжети, представлені на трьох ярусах-«світах» пекторалі, мають складне символічне значення. Вражає реалізм, гармонійність та пропорційність образів, динаміка сцен боротьби тварин, завершеність форм і досконалість роботи. Яскравий жовтий колір і блиск золота, що уособлювало сонячне божество, неначе благословляє магічну модель зображеного на пекторалі скіфського світоустрою.

Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 12 (на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника). Координати: 50.434135, 30.554680.

Розклад роботи:

·         вівторок – неділя: 10.00 – 16.45;

·         понеділок та остання п’ятниця місяця – вихідні.

Вартість квитків:

·         загальний квиток для огляду музею – 30 грн;

·         пільговий загальний квиток для огляду музею (школярі, студенти, пенсіонери) – 20 грн;

·         сімейний квиток загального огляду музею (до 4-х осіб) – 60 грн.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити