Сам собі Мандрівник

За легендою, на цьому місці апостол Андрій Первозванний у І столітті встановив хрест і провістив виникнення великого міста. Потім він довго милувався краєвидами, адже з паперті Андріївської церкви відкривається дивовижна панорама Подолу, Дніпра та Лівобережжя. Тож, починаючи з ХІ століття на цьому пагорбі, змінюючи одна одну, будувалися, перебудовувалися та руйнувалися дерев’яні та кам’яні церкви на честь Андрія Первозванного.

Остання з череди київських Андріївських церков, котру ми бачимо нині, збудована у XVIII столітті на замовлення імператриці Єлизавети, яка вирішила побудувати у Києві царську резиденцію, частиною якої і була церква. Урочиста церемонія закладання Андріївської церкви відбулася 9 вересня 1744 року. Пані імператриця була присутньою та заклала перші три цеглини у підмурок. Архітектором імперської резиденції в Києві, котра складалася з Маріїнського палацу та Андріївської церкви був Бартоломео Растреллі.

Через складну геологію пагорба, на якому знаходиться церква, та постійну небезпеку зсуву грунту, для церкви побудували дуже міцний підмурок-стилобат, поєднавши його з двоповерховою будівлею «cвященицьких покоїв». Споруда церкви змурована з високоякісної білої та червоної цегли. Капітелі, орнаментальні прикраси фасадів виготовлені з чавуну, загальна вага яких сягає 97 тонн. Освячення Андріївської церкви у Києві відбулося у 1767 році, проте, уже не як палацової. Після освячення Андріївська церква діяла як звичайна церква до 1932 року, коли за рішенням совіцької влади  богослужіння було припинено, а з 1939 року в ній розміщувалася філія Софіївського антирелігійного музею. Після окупації Києва німцями, служби були відновлені та діяли до 1961 року, коли знову совіцька влада церкву закрила та передала до складу історико-архітектурного заповідника «Софія Київська». Зараз у храмі відбуваються богослужіння Української Автокефальної Православної Церкви.

В плані церква має форму хреста, довжиною майже 32 та шириною — 20 метрів, висота від тераси до верху хреста — 50 метрів. Церква п’ятиверхої композиції складається з центральної бані та чотирьох декоративних веж, якими увінчано опорні пілони — контрфорси. Відповідно до творчої манери автора пишність декору Андріївської церкви наростає знизу вгору, і бані та маківки сяють багатством рельєфних деталей. Завдяки такій архітектурній компо­зиції споруда церкви сприймається стрункою й легкою.

Ліпний орнамент внутрішього оздоблення церкви підкреслює усі елементи архітектури, орга­нічно поєднуючись з ними. Мотиви його надзвичайно різноманітні: квіт­кові гірлянди, стилізовані пальмові гілки, листя аканта, рокайлі, волюти, численні голівки херувимів. Ліплення обрамляє двері, вікна, люкарни, при­крашає пілястри, барабан, баню. Ліпний декор, більш стриманий на стінах, досягає найбільшого наси­чення в оздобленні бані, де скла­дається з дивовижно примхливих асиметричних візерунків. Деталі ліпних прикрас відливалися з гіпсу в спеціальних дерев’яних формах, а потім покривалися позолотою.

В Андріївській церкві, яка завжди була суто православним храмом, в оформленні інтер’єру використано елементи католицизму, такі як проповідницька кафердра та надпрестольна сінь, які створили унікальний інтер’єр церкви. За оригінальним задумом Растреллі кафедра для про­повідей Андріївської церкви нагадує мініатюрну театральну ложу. На кафедру ведуть східці з балюстрадою, поверхню якої пишно прикрашають гірлянди стилізованих квітів, живописні медальйони біблійного змісту. Складається враження, що позолочені об’ємні фігури двох янголів підтримують та ніби несуть на своїх крилах кафедру.

У вівтарній частині церкви над престолом розташована оригінальної композиції сінь-ротонда. Надпрестольна сінь або ківорій є рідкісною архітектурною формою у християнському храмі. Ця вишукана декоративна прикраса має «накривати» собою головну святиню храму — престол. В Андріївській церкві силует надпрестольної сіні складають вісім спіралеподібних колон коринфського ордера та сферична баня. Колони оздо­блено гірляндами стилізованих квітів, а баню — розмаїтим рослинним орнаментом, різної форми закрутками, голівками херувимів, зірочками, проме­нями, короною.

Іконостас Андріївської церкви складається з трьох ярусів, які горизонтально відокремлюються один від одного гарними карнизами, а чудові пілястри ділять яруси вертикально на частини. Загальний напрямок архітектури та декору церкви від периферії до центру і вгору спостерігається і в оздоблення іконостаса, форма якого вписується у трикутник, спрямований вершиною до підбаневого простору.

       Андріївський узвіз, 23, Київ. Координати: 50.458646, 30.517754.