Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Генуя. Катедральний собор Сан-Лоренцо

 

Cattedrale di San Lorenzo

У цьому соборі знаходиться одна з Чаш Святого Граалю, або, принаймні, частина народу вірить, що чаша, якою володіє музей Скарбів собору, і є тою самою чашою, з якої пив вино Ісус Хрестос під час Таємної вечері. Крім цього собор Сан Лоренцо – одна з найбільших церков Генуї і катедра місцевого архієпископа.

Собор Сан-Лоренцо у Генуї

У V чи VI століттях на його місці стояла церква, присвячена святому Сіру Генуезькому, єпископу міста. В результаті розкопок, що проводилися під фундаментом і навколо фасаду нинішнього будинку собору, були виявлені стіни і фундамент храму часів Стародавнього Риму, а також дохристиянські саркофаги, що дозволяє припустити, що колись тут знаходився цвинтар. Пізніше на цьому місці була побудована церква Дванадцяти Апостолів, в свою чергу замінена новим катедральним собором в романських стилі, побудованим на честь великомученика святого Лаврентія. Гроші на його зведення були отримані від участі генуезького флоту в Хрестових походах.

Генуя. Катедральний собор Сан-Лоренцо

Будівництво собору 1115 року сприяло урбанізації цієї частини міста. Оскільки в Генуї на той момент не існувало інших громадських майданів, невелика пьяцца перед собором перетворилася в головне публічне місце міста і залишалася ним упродовж всіх Середніх віків. Собор був освячений Папою Римським Геласієм II в 1118 році, а в 1133 році він отримав архієпископський статус.

 Після страшної пожежі 1296 року, що сталося під час боїв між гвельфами і гібеллінами, будівлю собору частково перебудували. У 1312 році завершилося відновлення фасаду, внутрішні колонади були замінені, і були прибудовані емпорії – споруди у вигляді трибун або галерей. Тоді ж внутрішнє вбрання церкви було розписано фресками на релігійні теми. При цьому загальний стиль собору – романський – залишився недоторканим.

Починаючи з XIV та до XVII століття в соборі весь час відбувалися будівельні або реставраційні роботи. В цей час додалися деякі галереї та каплиці. Остаточне завершення будівництва собору відносять до кінця XVII століття, а купол і середньовічні частини також були відреставровані в 1894 – 1900 роках. Фасад собору пофарбований в смугастий колір, який вважався за часів Середньовіччя символом благородства і використовувався при зведенні генуезьких церков. Вежа собору є другою за висотою в Лігурії, на 60-метровій висоті розміщено сім дзвонів. Храм має три портали – великі вхідні ворота. Основний носить ім'я Святого Лаврентія. Він щедро прикрашений барельєфами і різними декоративними елементами. Два інших, дещо менших за розміром і більш скромно прикрашених, названі на честь Святого Іоанна і Святого Готтарда. Всередині храму знаходиться багато скульптур, картин, фресок. У 1932 році в соборі було встановлено новий орган.

Завдяки щасливому збігу обставин чи точності артилеристів, собор не постраждав під час операції «Грог», що проводилася британськими військами в лютому 1941 року, коли вся Генуя була обстріляна артилерійським вогнем. Єдиний снаряд, котрий втрапив у собор був випущений з британського військового корабля «Малайя» та поцілив у південно-східний кут собору. Оскільки снаряд був бронебійним, то «м'який» матеріал стін собору не зміг здетонувати, і снаряд досі можна побачити всередині.

У Музеї Скарбів собору зберігається колекція ювелірних прикрас і виробів зі срібла, виготовлених з ІХ століття і до наших днів. Мабуть, найціннішим експонатом є Священна Чаша, привезена Гульєльмо Ембріако після завоювання Кесарії, яку, як уже зазначалося вище, вважають Чашею Граалю. Хто зна……..

 

Piazza San Lorenzo, координати: 44.407922, 8.930787

Додати коментар


Захисний код
Оновити