Сам собі Мандрівник

Католицька катедра у Львові.

Будівництво храму розпочали у південно-східному куті ринкового майдану Львова у 1370 році. У 1405 році костел був освячений, але відкриття церкви відбулося лише у 1481 році. Потім протягом багатьох століть храм змінював свій архітектурний стиль, були добудовані багато різноманітних каплиць, не раз змінювалося внутрішнє оздоблення. А у 1910 році Папа Римський Піус Х надав храму титул Малої Базиліки.

     Тут б’ється серце стародавнього міста Лева! Львівський Ринок – центр політичного, громадського, культурного і торгового життя міста на протязі останніх 500 років. Колись тут вирував торг, який відвідували купці від Персії та Туреччини до Британії та Голландії. На площі знаходилося міське управління, виконувалися судові вироки, влаштовувалися різноманітні урочистості, вистави, процесії. Найдорожче житло Львова також знаходилося на цьому майдані, втім, тут воно знаходиться донині.

Музей історичних коштовностей.

Це єдиний будинок в Україні, котрий містить ренесансне італійське подвір’я ХVІ століття. Колись цей будинок був однією з резиденцій короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського та називався Королівською кам’яницею. На згадку про це чотири колишні (репрезентаційні) зали кам’яниці, що знаходяться на ІІ поверсі сьогодні традиційно називають Королівськими. У цих залах нині розміщена експозиція «Історичні коштовності» Львівського історичного музею.

Це, мабуть, найконтрастніший будинок львівської площі Ринок – Чорна кам’яниця, побудована у кінці XVI століття вихідцем з Італії Томаззо де Альберті. На початку XVII століття до двоповерхового будинку добудували третій поверх та відкрили одну з перших аптек у Львові. А після тоо, як у 1926 році будинок викупив львівський магістрат, в Чорній кам’яниці відкрився Львівський історичний музей.

Відвідувачі цього музею будуть зачаровані мініатюрними глечиками, флакончиками, бальзамаріями, давньоруськими намистинками, уламками браслетів, перстнів та фрагментами скляних мозаїк із стародавніх Києва, Теребовлі, Галича. Не залишать байдужими вироби львівських золотарів: печатка львівського цеху ювелірів початку XVII століття, символічні ключі міста Львова XVIІІ століття, церемоніальний ланцюг президентів Львова ХІХ століття та срібний макет Львівської ратуші 20 - 30 років ХХ століття.