Сам собі Мандрівник

Staroměstské radnice

Будівництво ратуші стало кульмінацією столітніх зусиль зі здобуття «незалежності». Багаті городяни Старого міста, котрі намагалися відстояти свої права і статус, були рушійною силою цього міроприємства. Врешті король Богемії дозволяє городянам Старого міста Праги створити незалежну муніципальну управу та побудувати ратушу. Нині ця будівля є однією з визначних пам’яток Праги, подивитися на яку приходять тисячі туристів.

Karlův most

Цей міст в середньовіччі мав мало не стратегічне значення у європейській транспортній мережі. По ньому проходив так званий «Королівський шлях» та сполучалися два райони Праги – Празький град і Старе місто. Король Карл IV заклав міст у 1357 році, 9 липня о 5 годині 31 хвилині. Ця дата, котра є пірамідою простих чисел з 9-ою на вершині – 1.3.5.7.9.7.5.3.1, за твердженнями астрологів того часу, вважалася найбільш сприятливою для великих починань.

Královský letohrádek

Королівський літній палац був побудований Фердинандом I разом з королівським садом. Але та, для кого цей палац будувався, так і не змогла побачити та оцінити його краси та витонченості. Королева Анна Ягеллонка померла під час народження 15-ї дитини. А збудований у 1563 році палац почали називати на есть королеви, для якої його створювали.

Арковий прохід  з вулиці Вікарської веде до північної стіни замку Празького Граду з вежею під назвою Мігулка, котра була побудована в кінці ХV століття як частина нових бастіонів, спроектованих Бенедиктом Рідом. Назва «Мігулка», очевидно, виникла в ХІХ столітті. Раніше ця вежа послідовно називалася Нова вежа, Круглий бастіон, Майстерня або Шведська майстерня та Порохова вежа.

Katedrála svatého Víta

Собор Святого Віта є найбільшим і найголовнішим храмом Праги та Чехії, це один з найвідоміших соборів у світі, видатний взірець культового будівництва, як за технічними характеристиками, так і за художнім рівнем. Його старовинні шпилі уже понад 600 років надають особливу чарівність Празькому Граду. Крім богослужінь собор служив місцем коронації чеських королів і королев до 1836 року, місцем поховання останків святих покровителів, государів, дворян та архієпископів. Нині це один із символів Праги.