Сам собі Мандрівник

Salzbergwerk

Сіль іноді називають «біле золото» і це правда, бо родовища, створені мільйони років тому, в Дюрнбергу, недалеко від Халлайну, дали регіону його скарбницю. Більше 2500 років тому кельти вже видобували цей дорогоцінний гірський ресурс, як це видно зі слідів, котрі вони залишили після себе. У Халлайні міститься найстаріша соляна копальня у світі, відкрита для відвідувачів. Вже у віці від чотирьох років можна взяти участь в полюванні за скарбами - і дослідити у містичній горі тунелі таємничих, древніх шахтарів на багато кілометрів.

Місто солі.

Архієпископ Вольф Дітріх фон Райтенау (1559-1617) сприяв мокрому видобутку солі, при якому сіль розчиняється зі скелі через воду, щоб отримати величезні обсяги "білого золота" і, таким чином, розвинув успішну торгівлю цим дорогоцінним ресурсом.

Таким чином, він перетворював скарб гори в дзвінку монету і допоміг Зальцбургу перетворитися на прекрасне барокове місто, внесене сьогодні до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Історія гірничої справи в Халлайні:

·         4000 до н.е.: поселенці використовувати природні джерела з солоною водою для випарювання солі;

·         близько 600 р. до н.е.: кельти вперше почали добувати сіль в копальні. Доісторична тунельна система має 4,5 км в довжину і до 280 м в глибину;

·         близько 200 роки н.е.: видобуток солі у Дюрнбергу значно скоротився;

·         696 рік: Святий Руперт засновує Абатство Святого Петра, баварський герцог Теодор відкриває 20 соляних свердловин у Райхенхалі;

·         1196 рік: битва за «біле золото»: архієпископ Адальберт фон Зальцбург спалює місто Райхенхалль з його солеварнями;

·         1271 рік: перша угода про Берхтесгаден, спроба Зальцбургського Кафедрального собору очолити прикордонний видобуток солі;

·         1295 рік: солдати Архієпископа Зальцбурга знищили солеварні в Гозау та Аусзеє;

·         1315 - 1450 роки: відкриття кількох тунелів і розширення видобутку солі;

·         1530 рік: архієпископ Матіас Ланг купує останні акції солеварні Халлайн і завершує багатовіковий процес монополізації солевидобутку;

·         1542 рік: річний обсяг виробництва досягає 22000 тон;

·         1607 рік: перші відвідувачі потрапляють в шахту, з того часу майже п'ять мільйонів відвідувачів спустилися в копальні;

·         1862 рік: нещодавно збудований чавунний сольовий трубопровід введений в експлуатацію, також відкритий великий магазин солі Августинців і великі солеварні на острові Пернер;

·         1871 рік: розширення залізничної лінії від Зальцбурга до Халлайну, це зупиняє річкову доставку по Зальцах, і робить сотні човнярів зайвими;

·         1928 рік: починають роботу солеварні в місті Ебензеє;

·         1971 рік:  абсолютний рекорд,  досягнуто річного видобутку 72230 тон солі. Але в Ебензее виробництво кухонної солі необхідно припинити, що робить економічно невигідним виробництво солі в Халлайні;

·         1972 рук: велика криза у видобутку солі і солеварні Халлайна;

·         1979 рік:  відкриття великих солеварень в Ебензее, що означає похмурий прогноз на соляній шахті Халлайн;

·         31.07.1989: виробництво солі в копальнях Халлайну зупинено;

·         1994 рік: відкриття маршруту для екскурсій і туристичних об'єктів над землею.

У 800-річній історії видобутку солі у Дюрнбергу було зроблено близько 45 мільйонів кубометрів розсолу, та зварено 12 мільйонів тонн солі! Загальна довжина тунелів: 64.72 км. Загальна протяжність доступних тунелів: 11.88 км. Всього рівнів (поверхів): 21.  Доступні рівні: 9. Вміст солі: середньому 30 - 35%.

Відвідування комалень можливе тільки у складі екскурсії, котрі тут відбуваються кожні 20 хвилин. Екскурсії англійською та німецькою мовами. Перед екскурсією всі вдягають поверх одежі захисні комбінезони.

Початок екскурсії. Група сідає верхи на лавки, що розташовані на вагонетках. Невеликий потяг іде до пункту початку екскурсії вузькоколійкою по тунелях.

Перехід між рівнями у копальні - відполіровані перила для спуску на нижчий рівень, на які сідають по двоє і, немов школярі, ковзають вниз.

На спуску стоять камери. Вони, як на американських гірках, фотографують туристів і їх емоції. Фотографії можна придбати на виході з копальні. І звідси ж послати електронною поштою в будь-яку точку світу.

На кількох "привалах" гостям демонструють фільм про історію місцевого видобутку солі. Головні герої - зальцбурзький архієпископ Вольф Дітріх і його слуга, незграбний Якобс. Фільм досить цікавий і зрозумілий навіть тим, хто поганенько знає німецьку.

У великій печері копальні, практично цілком заповненій водою, знаходиться  підземне озеро. Такі озера утворювалися завдяки «мокрому» способу видобутку солі, коли всередину порожнини гори закачувалася вода. Вона розчиняла в собі сіль, що міститься в породі. Потім цю воду відкачували на поверхню, випарювали, і отримували чисту сіль. На інший берег підземного озера туристи переправляються на невеликому поромі. Стеля тут дуже низька. Грає музика, простір печери і поверхня води дуже гарно підсвічені.

В кінці екскурсії кожен відвідувач отримує на пам’ять маленьку діжечку зальцбурзької солі.

Ramsaustraße 3 5422 BadDürrnberg, Österreich. Координати: 47.667616, 13.089631.

Вартість квитків.

·         дорослі - €19,00;

·         діти (4-15 років) - €9,50;

·         сімейні квитки: 2 дорослих + 1 дитина - €40,00, 2 дорослих і 2 дітей - €48,50, вільний квиток (наприклад, 1 дорослий + 1 дитина) - €25,00, кожна наступна дитина (тільки для сім'ї або одиночних квитків) - €8,50;

·         пенсіонери (з документом) - €17,00;

·         студенти (з документом) - €17,00.

Рекомендується міцне взуття і теплий одяг! Квиток також включає в себе додаткові послуги безкоштовно: Відвідування кельтського села в Дюрнбергу та кельтського музею у місті Халлайні.

Розклад роботи

·         25.01 - 11.04 та 03.11 - 31.12: 10.00 – 15.00;

·         12.04 - 02.11:  09.00 – 17.00.

Додаткова інформація.

Екскурсія безперервна і триває близько 70 хвилин. Копальні не можна відвідати без гіда. Реєстрація на стійці починається за 15 хвилин до початку туру.

Аудіогіди на таких мовах G/E/I/F/JAP/ Mandarin/RU/SLO/H/CZ/ES