Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Празький град

Pražský hrad

Цей стародавній символ Праги є найбільш значущим пам'ятником і однією з найважливіших культурних установ Чехії. Згідно з Книгою рекордів Гіннеса, Празький Град, довжиною 570 метрів і шириною 130 метрів, є найбільшим суцільним замковим комплексом у світі, що займає площу майже 70 000 кв.м. Внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, він складається з великої композиції палаців і церковних будівель різних архітектурних стилів, від будівель римського стилю Х століття до готичних церков та палаців XIV століття.

Вважається, що Празький Град був заснований близько 880 року князем Борживоєм з роду Пршемисловичів. У ранньому середньовіччі місце де знаходився замок, було укріплене ровом і валом з глини і каменів. 

Будівництво власне граду, розпочав, швидше за все, син Борживоя - Спитігнєв І. Городище Пржемисловичів не перевищувало за розмірами сьогоднішню площу замку. Замок, крім західної частини, був оточений крутими схилами, а з західної сторони, було викопано рів, глибиною 30 метрів та 24 метри в ширину. Через рів до головних воріт вів міст. Крім того, навколо городища було збудовано дерев'яну стіну на старому глиняному валу та кілька охоронних веж, три з яких слугували за брами. Між західною та східною брамами була прокладена бруківка.

Першою кам’яною будівлею у Граді була Церква Діви Марії. Інші церкви, на честь Св. Георгія і Св. Віта, були засновані в першій половині Х століття. З Х століття Празький Град був не тільки резиденцією глави держави, князів і пізніших королів, а й вищого представника церкви, єпископа Праги. До 973 року церква Св. Георгія виконувала функції головної церкви для князівського двору та всїєї Чехії. Перший монастир в Богемії був також заснований у цей час на території Празького Граду, поруч з церквою Святого Георгія -  бенедиктинський жіночий монастир. Пізніше Болеслав ІІ провів чудову перебудову церкви, яка перетворилася на базиліку дороманського стилю. Базиліка також слугувала для поховання членів панівної династії.

Князь Вацлав дав дозвіл на будівництво у Граді третьої церкви: ротонди Св. Віта, до якої поклав святі мощі Віта, Вацлава та Войтеха - святих покровителів землі. Після заснування єпископства у 973 році ротонда стала кафедральним єпископським собором і найважливішою церквою Чехії. Церковні споруди того часу вже були збудовані з каменю, тоді як княжий палац та службові споруди ще залишалися дерев'яними.

Оскільки під час правління князів та першого чеського короля Вратислава ІІ у Празькому граді безперервно велося будівництво, резиденцією правителів час від часу ставав Вишеград. Король Вратислав замінив дерев'яну стіну кам'яною з трьома брамами: Чорна вежа на сході, Біла вежа на заході, та Південна вежа, що слугувала як чорний хід.

Вже близько 1060 року, згідно з наказом Спитігнєва ІІ, ротонда Св. Віта була зруйнована, а на її місці збудована базиліка, попередниця нинішнього готичного кафедрального собору. 70 метровий тринефний романський храм з білої опоки був на той час найбільшим у чеських землях. До церкви св. Георгія було додано дві вежі, а дерев'яний палац короля був перебудований на кам'яний.

Період правління короля, а потім імператора Священної Римської імперії Карла IV у середині XIV століття був часом процвітання для Празького Граду та розквітом готичного стилю в будівництві. В цей час Град вперше став імператорською резиденцією правителя Священної Римської імперії. Королівський палац був відремонтований та оновлений, а оборонні стіни і вежі значно посилені.

У 1344 році Карл IV, тоді ще принц та маркграф Моравський, разом зі своїм багаторічним приятелем Ернестом з Пардубіц, та своїм батьком Яном Люксембурзьким, закладає новий собор св. Віта у зв'язку з підвищенням празького єпископства до архієпископства. Головним архітектором було призначено Матвія з Аррасу, а пізніше Петра Парлержа. Собор побудований по моделі французьких соборів як тринефний храм з поперечним нефом, портиком та оточений капличками. Найвідоміша з них це каплиця Св. Вацлава, збудована над його домовиною. Велика, або Дзвонова вежа, висотою 109 метрів, була закладена Парлержем, але завершена аж у 1554 році.

Під час Гуситських воєн і наступних десятиліть, замок поступово руйнувався.

Наступний розквіт Празького Граду почався після 1483 року, коли король нової династії Ягеллонів знову зробив його своєю резиденцією. Були споруджені нові укріплення і разом з ними, оборонні вежі з північної сторони (Порохова вежа, Нова біла башта і Далібока), а також відновлений і розширений королівський палац: розкішна Зала Владислава була найбільшою світською склепінчастою залою в Європі того часу. ЇЇ великі вікна вважаються одним з перших прикладів стилю епохи Відродження в Чехії.

Королі династії Габсбургів почали перебудовувати замок в стилі ренесанс. В ході будівництва XVI століття, у відповідності зі смаком часу, був заснований Королівський Сад, а також побудовані: літній палац, павільйон для гри в м'яч, тир і вольєр з левами.

Особливо грандіозна перебудова Граду відбулася в другій половині XVI століття, під час правління Рудольфа II. Імператор оселився в Празькому Граді і почав перетворювати його у великий і гідний центр імперії. Він спорудив північне крило палацу, з сьогоднішньою Іспанською залою, де розмістив свої дорогоцінні художні та наукові колекції. Також почали будувати нові житлові будинки на захід від Старого королівського палацу, уздовж південних валів.

У1618 році почався довгий період воєн, в ході яких Празький Град був пошкоджений і пограбований. Він  використовувався імператорами тільки у виняткових випадках і дуже рідко. Остання велика відбудова замку була проведена у другій половині XVIII століття. Але в той час столицею імперії був Відень, а Прага була просто провінційним містом.

Замок поступово занепав і його художні скарби через продаж залишків колекції імператора Рудольфа дуже збідніли. Останнім імператором, котрий  вибрав Празький Град своєю резиденцією, був  Фердинанд V, та й то після зречення престолу в 1848 році.

Після створення Першої республіки, Град було оновлено для виконання нових функцій. Оновлення Граду було здійснене архітектором словенського походження Йоже Плечніком під патронатом першого Президента Томаша Масарика. Плечнік спроектував також мощений двір президентської резиденції та оновив сади навколо Граду.

З 1989 року багато раніше закритих частин Граду стали доступними для громадськості: Королівський Сад з павільйоном для гри в м'яч, південні сади, імператорські стайні, Терезіанське Крило, Старий королівський палац. Сьогодні Празький Град, крім резиденції глави держави, також є важливим культурним та історичним пам'ятником.  Тут зберігаються коштовності Корони, дорогоцінні християнські святині, художні скарби та історичні документи.

Легенда до схеми:

І - Празький Град. Старий королівський палац;

ІІ - Постійна експозиція Історія Празького Граду;

ІІІ - Празький Град. Базиліка Святого Георгія;

IV  - Скарбниця собору Святого Віта;

V - Празький Град. Золота вуличка з вежею Даліборка;

VI - Празький Град. Картинна галерея;

VII  - Празький град. Порохова вежа «Мігулка» з виставкою замкової охорони;

VIII  - Празький Град. Кафедральний собор Св. Віта;

IX  - Виноградник святого Вацлава;

X  - Південна вежа собору Святого Віта.

Виставкові зали.

1. Школа верхової їзди Празького Граду;

2. Імператорські стайні;

3. Празький град. Королівський літній палац;

4. Крило Терезії.

Pražský hrad, Praha 1, Česká republika. Станція метро Malostranská лінії А. Координати: 50.090893, 14.40093. 

Розклад роботи.

1 квітня - 31 жовтня – щодня, 5.00 - 24.00;

1 листопада - 31 березня, крім 24.12 – щодня,  6.00 - 23.00.

Урочиста зміна варти у головному дворі з фанфарами і церемонією прапора: щодня о 12.00

Зміна сторожі воріт: щогодини з 7.00 до 20.00 в літній сезон, та з 7.00 до 18.00 в зимовий сезон.

При відвідуванні Празького Граду ви можете скористатися послугою інформаційних центрів Празького Граду в другому і третьому дворах. Вони забезпечують тури Празьким Градом професійними гідами.Також можна використовувати аудіогід.  Екскурсії та аудіогіди доступні такими іноземними мовами: англійська, німецька, французька, іспанська, італійська, російська

Тури для відвідувачів (типи квитків).

Маршрут А - Собор Святого Віта, Старий Королівський палац, виставка Історія Празького Граду, Базиліка Святого Георгія, Золота вуличка з вежею Далібока, Порохова вежа, палац Розенберга:

·         дорослий квиток – 350 чеських крон (€13,00);

·         пільговий квиток (діти 6 – 16 років, учні та студенти до 26 років, пенсіонери понад 65 років) – 175 чеських крон (€6,50);

·         сімейний квиток (двоє дорослих та 1 – 5 дітей від 6 до 16 років) – 700 чеських крон (€26,00).

Маршрут B - Собор Святого Віта, Старий Королівський палац, Базиліка Святого Георгія, Золота вуличка з вежею Далібока:

·         дорослий квиток – 250 чеських крон (€9,00);

·         пільговий квиток (діти 6 – 16 років, учні та студенти до 26 років, пенсіонери понад 65 років) – 125 чеських крон (€4,50);

·         сімейний квиток (двоє дорослих та 1 – 5 дітей від 6 до 16 років) – 500 чеських крон (€18,00).

 Маршрут С - Виставка скарбів собору Святого Віта, Картинна галерея Празького Граду:

·         дорослий квиток – 350 чеських крон (€13,00);

·         пільговий квиток (діти 6 – 16 років, учні та студенти до 26 років, пенсіонери понад 65 років) – 175 чеських крон (€6,50);

·         сімейний квиток (двоє дорослих та 1 – 5 дітей від 6 до 16 років) – 700 чеських крон (€26,00).

Крім того, можливо окремо відвідати наступні експозиції:

Виставка Історія Празького Граду:

·         дорослий квиток – 140 чеських крон (€5,00);

·         пільговий квиток (діти 6 – 16 років, учні та студенти до 26 років, пенсіонери понад 65 років) – 70 чеських крон (€2,50);

·         сімейний квиток (двоє дорослих та 1 – 5 дітей від 6 до 16 років) – 280 чеських крон (€10,00).

Картинна галерея Празького Граду:

·         дорослий квиток – 100 чеських крон (€3,60);

·         пільговий квиток (діти 6 – 16 років, учні та студенти до 26 років, пенсіонери понад 65 років) – 50 чеських крон (€1,80);

·         сімейний квиток (двоє дорослих та 1 – 5 дітей від 6 до 16 років) – 200 чеських крон (€7,20).

Виставка скарбів собору Святого Віта:

·         дорослий квиток – 300 чеських крон (€11,00);

·         пільговий квиток (діти 6 – 16 років, учні та студенти до 26 років, пенсіонери понад 65 років) – 150 чеських крон (€5,50);

·         сімейний квиток (двоє дорослих та 1 – 5 дітей від 6 до 16 років) – 600 чеських крон (€22,00).

Порохова вежа - виставка палацового варти:

·         дорослий квиток – 70 чеських крон (€2,50);

·         пільговий квиток (діти 6 – 16 років, учні та студенти до 26 років, пенсіонери понад 65 років) – 40 чеських крон (€1,50);

·         сімейний квиток (двоє дорослих та 1 – 5 дітей від 6 до 16 років) – 140 чеських крон (€5,00).

Велика Південна вежа з видом на галереї:

·         дорослий квиток – 150 чеських крон (€5,50).

 

 

 

 

Прага, Чехія, цікаві місця, пам’ятки, що подивитися, де побувати, що відвідати в Чехії, поїздки, подорожі, тури Європою, самостійні поїздки в Європу автомобілем, на автомобілі.

Додати коментар


Захисний код
Оновити