Сам собі Мандрівник

Перебування міської влади Львова на цьому місці не переривається ось уже понад 600 років. Змінювалися міські начальники, ради, бургомістри та помічники депутатів, а Ратуша залишається місцем, яке спрямовує життя міста. Люди, які працюють у нинішньому, а також у всіх попередніх будинках Ратуші роблять щось важливе, засідають, радяться, плетуть інтриги та «вирішують питання», а стрілки годинника на ратушній вежі так само, як і 600 років тому, біжать собі по колу……

Будівництво першої, ймовірно дерев'яної, ратуші у Львові було завершене 1378 році, а перша письмова згадка зазначена в описі пожежі 1381 року. Давня Ратуша складалася з торгівельної зали та зали засідань. А відомості 1387 року свідчать про заборону магістратом торгувати вином будь-де, окрім пивниць ратуші. В давні часи Ратуша була дуже веселим та життєрадісним місцем! Крім того, з 1425 року, після встановлення поряд ганебного стовпа, Ратуша Львова стала місцем не тільки хлібним, а ще й видовищним!

Протягом століть львівська Ратуша не раз перебудовувалася, горіла, добудовувалася, руйнувалася, знов відбудовувалася. На початку XIX століття стара ратуша складалася з кількох будинків, з яких середній будинок був найстарший. Найвеличавішою залою будинку була кімната «панів», або «консулярна». Тут збиралася міська Рада. Зала була прикрашена дорогими східними килимами, дорогоцінними свічниками, годинниками, образами, картами частин світу та великим гербом Львова. Тут приймалися почесні гості та посольства. Поруч приміщення Ради містилася скарбівниця. Проте, стіни будівлі наприкінці XVIII століття були напівзруйновані, тож на початку ХІХ століття було розроблено проект нової будівлі львівської Ратуші.

Наріжний камінь з капсулою, що містила пам'ятний акт і тогочасні монети, у нову будівлю Ратуші Львова було закладено у 1827 році. Будівництво тривало до 1835 року. Нова Ратуша чотириповерхова, квадратна в плані, із внутрішнім двориком. Над ратушею підноситься вежа з годинником. Архітектура нової ратуші у сучасників викликала суперечливі відгуки – комусь вона не подобалася, комусь подобалася, хтось ставився до неї не як до витвору мистецтва, а лише як до «казенної будівлі».

З 1939 року в будинку Ратуші знаходиться Львівська міська рада. Вхід у ратушу вільний, на її вежі розташований платний оглядовий майданчик, з якого відкривається чудовий вид на місто.

Годинник львівської Ратуші.

Перші відомості про годинник на Ратуші датуються 1404 роком. У 1491 році на вежі розмістили годинниковий дзвін вагою 1100 кілограмів, за допомогою якого вручну відбивали години аж поки, у 1504 році, на вежі був встановлений новий автоматичний годинник, котрий робив це сам. У 1557 році циферблати годинника були оздоблені різьбою з янгольськими голівками, а також на посрібленому циферблаті був відображений рух сонця і місяця. Тоді ж годинник оснастили додатковим дзвоном для відбивання чвертей.

 У 1836 році на новозбудованій вежі львівської Ратуші  встановили годинник, виготовлений у Віденському Політехнічному Інституті. У 1851 році на відбудованій після австрійських обстрілів вежі, був встановлений новий годинник, який працює дотепер. Нині це один з останніх механічних вежових годинників у Європі. Механізм годинника знаходиться на висоті 75 метрів, важить 2500 кілограмів, діаметр циферблату — 2,7 метра, довжина великої стрілки близько 2,15 метра (вага 15 кілограмів), а малої — 1,7 метра.

Менший дзвін годинника було відлито у Львові в 1835 році. Після сигналу цього дзвону о 23 годині, львів'яни мали гасити світло. Більший годинниковий дзвін датується 1849 роком, важить 700 кілограмів і є має унікальний сплав металу. У ньому по 280 кілограмів срібла та міді та 140 кілограмів чавуну.

площа Ринок, Львів. Координати: 49.841569, 24.031793.