Сам собі Мандрівник

 San Giorgio in Velabro

Ця базиліка знаходиться на колишньому болоті Велабро (лат. Velabrum), де, за легендою, пастух Фаустул знайшов Ромула і Рема. Значення слова Велабро невідоме. Можливо воно має ще до-етруське походження. Болото осушили при римських царях, коли була побудована каналізаційна система Cloaca Maxima. Святий Георгій – римський воєначальник з Каппадокії, обезголовлений в 303 році за часів імператора Діоклетіана. Голова і меч цього святого знаходяться під головним вівтарем церкви.

Перша церква з'явилася тут у V столітті, про що свідчить напис, знайдений в катакомбах Каллікстуса на Старій Аппієвій дорозі, що датується 482 роком. У VI столітті будівля була розширена і стала дияконією – монастирем, насельники якого надавали допомогу бідним і знедоленим. Залишки цієї будови виявлені на рівні 30 см нижче сучасної підлоги.

Перші надійні відомості з'являються в Книзі Пап (Liber Pontificalis) Х століття, що є копією більш раннього документа. З цього джерела випливає, що сучасна базиліка була побудована на місці первісної дияконії під час правління папи Лева II (682-683) і присвячена Святому Себастьяну. Його бездиханне тіло, як вважається, було скинуте в Велику Клоаку, гирло якої знаходилося поруч з базилікою. Датування підтверджується дослідженнями стін церкви – кладка фасаду здебільшого датується VII століттям.

Посвячення базиліки Святому Георгієві відбулося в середині VIII століття, при папі Захарії, коли сюди були перенесені мощі святого, які зберігалися до того в базиліці Сан Джованні ін Латерано.

Через 100 років, всередині ІХ століття, за папи Григорія IV, церква була перебудована. До неї додали апсиду (збереглася до наших днів) і портик (замінений на нинішній у ХІІ столітті). Всередині облаштували мармурові хори, подібні хорам в сусідній Санта Марія ін Космедін. Від хорів залишилися незначні фрагменти. Мозаїка, зроблена в той же час, загублена повністю. Служби у церкві, відбувалися за візантійським обрядом у ІХ і, що незвично, Х століттях.

Вівтар розташовується в апсиді. Він виготовлений з мармуру в техніці косматеско в ХІІ столітті. Під вівтарем влаштована маленька каплиця – конфессо – для поклоніння реліквіям Святого Георгія. Самі реліквії – частина голови і меч – знаходяться прямо під вівтарем і відкриті для споглядання паломникам. Раніше тут зберігалася ще одна реліквія – прапор Георгія Переможця (біле полотнище з червоним хрестом), але 16 квітня 1966 року папа Павло VI подарував його римському муніципалітету, і тепер воно зберігається в Капітолійських музеях. Вівтар влаштований так, що священик, який здійснює месу, завжди знаходиться обличчям до слухачів, як Папа в соборі Святого Петра.

Церква відкрита для відвідувань: в четвер, п'ятницю і суботу з 10:00 до 12:30 і з 16:00 до 18:30.

Літургії відбуваються по неділях о 8:30 та по четвергах, п'ятницях і суботах о 12:40.

День Святого Георгія святкується 23 квітня.

Via del Velabro, координати: 41.889345, 12.483094.