Сам собі Мандрівник

Якщо бажаєш, щоб вийшло добре - зроби Сам

Пам’ятки Італії. Рим. Базиліка Сан Джованні ін Латерано

Basilica di San Giovanni in Laterano

В ієрархії католицьких храмів Латеранська базиліка знаходиться на найвищому щаблі, вивищуючись над такими стародавніми і шанованмим церквами, як Санта-Марія-Маджоре і собор святого Петра у Ватикані. Цей стан засвідчує напис на фасаді базиліки: «Найсвятіша Латеранська церква, всіх храмів міста та світу мати і голова». Саме в цій церкві знаходиться катедра і трон Папи Римського. Повна назва пам'ятки звучить так: «Патріарший собор всесвятого Спасителя, святого Івана Хрестителя та Святого апостола Івана в Латерано».

Засновником базиліки вважається римський імператор Флавій Валерій Костянтин. Перед вирішальним боєм з Максенцієм, Костянтин Великий побачив в небі символ – янгола з хрестом, який провістив перемогу. Тож, після перемоги, на початку IV століття правитель імперії визнає свободу віросповідання, а в Римі з'являється перша християнська церква – Храм Спасителя. В IX столітті цей храм також був присвячений Іоанну Хрестителю, а в XII – ще й Іоанну Богослову.

Повернувшись після перемоги у Рим, Костянтин передає у володіння єпископу Риму палац Фаусти – своєї дружини (яка була сестрою переможеного Максенція). Поряд з палацом знаходилися казарми гвардії Максенція, які Костянтин наказав зруйнувати, а на їхньому місці побудувати християнську церкву. Палац Фаусти став резиденцією римських єпископів (в подальшому сан римського єпископа переріс в титул Папи Римського), а на місці казарм та з отриманих будматеріалів збудували нинішню базиліку Сан Джованні ін Латерано (в ті часи – Храм Спасителя), яка відразу стала катедральним собором Риму.

З IV і по XIV століття катедральний собор святого Іоанна Хрестителя залишався єдиним папським храмом. Церква стала свідком 5 вселенських соборів – найвищих церковних зібрань, на яких розглядалися наріжні релігійні питання. Протягом багатьох століть біля вівтаря Сан-Джованні ін Латерано отримували посвячення всі понтифіки Риму. Таке виняткове становище храм займав до 1309 року, коли папська резиденція була перенесена до Авіньйону. Це був період занепаду папської влади, втрати колишнього впливу на політичне життя Європи. Під час вимушеного перебування понтифіків в Авіньйоні, храм поступово занепадав і навіть кілька разів горів. Тому, коли у 1377 році папський престол повернувся до Риму, новою резиденцією був обраний Ватикан.

За час свого існування базиліка не раз розграбовувалася та знову відновлювалася. Оскільки протягом довгого часу це був головний папський храм, то й прикрашений він був відповідно, тож узяти тут було що. Разом з розграбуваннями відбувалися і руйнування, а потім відбудування. Останнє пограбування сталося у 1527 році. Після нього базиліка перебувала у досить паршивому стані, тож у кінці століття розпочинається грандіозна реконструкція церкви. Для цієї реконструкції на будматеріали розібрали колишню папську резиденцію – стародавній палац Фаусти (Латеранський палац).

 

За час свого існування собор Святого Іоанна Хрестителя зазнав чимало змін. Зовнішній вигляд будівлі демонструє вкраплення романського стилю, класицизму, бароко. Безліч характерних елементів декору храму були створені протягом XVII століття. Так, інженер і архітектор Доменіко Фонтана прикрасив фасад церкви скульптурами апостолів. Потім Борроміні перебудував наву і проходи базиліки в бароковому стилі. З римського форуму були взяті чудові бронзові двері, які в даний час служать головним входом у храм. Остаточно зовнішній вигляд Сан-Джованні ін Латерано сформувався у XVIII столітті.

Прекрасний і колосальний за розмірами фасад, який в архітектурному стилі більше нагадує палацовий, ніж церковний, є роботою флорентійського архітектора Алессандро Галілея. Парадним входом у храм служать п'ять порталів, над якими влаштовані лоджії. Крайній портал праворуч відомий як «святі ворота» і відкривається тільки в «ювілейні» роки.

В головну наву пятинавного собору можна потрапити через нартекс, де встановлена ​​статуя імператора Костянтина I, яка перенесена з його терм на Квіриналі. Базиліка Сан-Джованні ін Латерано вражає і зачаровує красою внутрішнього оздоблення. Найцінніші мозаїки, часів імператора Костянтина збереглися в апсиді храму. Ранньохристиянські мученики зі сувоями в руках, а також лик Ісуса, що підноситься над ними, виконані у візантійській манері. У XIII столітті мозаїки реставрувалися, тоді майстер додав до стародавніх малюнків символи ордену Францисканців.

Катедра Папи Римського знаходиться під склепінням апсиди. Дорогоцінні порфірові стовпи і яскрава візантійська мозаїка служать урочистими декораціями для проповідей понтифіків. Головний вівтар розташований в центрі собору і є папським, оскільки служити за ним може тільки діючий понтифік. Над вівтарем знаходиться прекрасний табернакль, прикрашений різьбленою візерунчастою решіткою. Тут у двох срібних релікваріях, виконаних у формі бюстів, зберігаються голови апостолів Петра і Павла. Нава храму вражає своїм багатим оздобленням. Мозаїчні підлоги прикрашені контрастними колами і квадратами, характерними для стилю косматеско. Колони нави облицьовані нумідійським мармуром. Білосніжні плити прикрашені декоративною різьбою і емблемами понтифіків.

Однією з головних визначних пам'яток Сан-Джованні ін Латерано є скульптури 12 апостолів, встановлені в нішах центральної нави. Ніші були спроектовані ще в середині XVII століття Франческо Борроміні, однак впритул реалізацією його творчих планів зайнялися вже на початку XVIII століття Папа Климент XI і кардинал Бенедетто Памфілі. Для цього вони залучили 10 заможних меценатів з числа найбагатших громадян Риму, наполегливо попросивши кожного з них профінансувати створення однієї зі скульптур. Сам же Папа оплатив статую апостола Петра, а кардинал Памфілі – апостола Іоанна Богослова.

При храмі працює музей, в якому можна побачити священні реліквії XI-XIX століть. Найцінніші експонати музею архібазиліки: рака з мощами XI століття, скринька з плащем Іоанна Богослова, дорогоцінний хрест XIII століття, мощі великомучениці Катерини, герб Климента VIII, виконаний з шовку і коштовностей, численні гобелени, з зображеннями гербів понтифіків минулого, церковні чаші і кубки , виконані зі срібла і дорогоцінних каменів. Музей був створений в 1984 році папою Іоанном Павлом II. Двері до експозиції знаходиться відразу ж за статуєю Інокентію III.

Неподалік собору встановлений давньоєгипетський обеліск, виконаний з червоного граніту. Цей незвичайний стовп був привезений в IV столітті з єгипетського храму фараона Тутмоса III, розташованого в Карнаці. Досягаючи висоти в 45,7 м, обеліск і нині вважається найвищим в Римі і найбільшим давньоєгипетським обеліском у світі (вагою близько 230 тонн), який встановлений, а не лежить на землі.

Розташований неподалік від базиліки Латеранський палац нині зайнятий Історичним музеєм Ватикану, в якому представлена історія Папської області. Тут також знаходяться офіси Римської єпархії та апартаменти генерального вікарія Риму, папського намісника для ведення справ єпархії. Аж до 1970 року в палаці також зберігалася колекція Латеранського музею, яка нині стала частиною Ватиканських музеїв.

 

Piazza di San Giovanni in Laterano, 41.886176, 12.507153.

Розклад роботи:

·         понеділок – п'ятниця: 10.00 – 17.00;

·         субота: 10.00 – 15.00;

·         неділя – зачинено.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Знаходиться поряд