Сам собі Мандрівник

Piazza di Spagna

Ця пам'ятка – символ дружби народів та одна з неповторних візитних карток Риму. Широкі барокові Іспанські сходи привертають до себе гостей італійської столиці, служать джерелом натхнення для кінематографістів і художників. Знамениті модні будинки: Prada, Dolce&Gabbana, Bulgari, Dior розмістили свої магазини в двох кроках від такого грандіозного місця. На цих же сходах відбуваються фешн-покази маестро Валентино, модні вечірки від Dolce&Gabbana та інші видовищні заходи зі світу високої моди.

Площа Іспанії виглядає як два нерівних трикутника. У більшому, північному, знаходяться фонтан Баркачча та Іспанські сходи, що ведуть від фонтану на пагорб Пінчо до церкви Трініта дей Монті, а в меншому, південному, – колона Непорочного Зачаття і Палац Іспанії, який і дав площі назву.

Протягом усієї своєї історії площа Іспанії служила притулком іноземців. У середньовіччі пагорб, на якому вона розташувалася, перебував у французьких володіннях. Так церква Трініта дей Монті була побудована тут на початку XVI століття за наказом Людовіка XII, а служби в ній донині ведуться французькою мовою. Трохи пізніше тут почала селитися британська аристократія, і площу жартома стали називати англійським гетто. Перші іспанці з'явилися в цьому районі на початку XVII століття, а влада Іспанії придбала для свого посольства розташований на площі палац Мональдескі. Площу стали все частіше називати іспанською, і поступово ця назва не тільки закріпилася за нею, а й стала офіційною.

Внизу, в центрі площі, знаходиться фонтан Баркачча. Його збудували в 1627 році П'єтро Берніні і його знаменитий син, Джан Лоренцо Берніні. Фонтан виконаний у вигляді напівзатопленого човна в блакитній воді і встановлений в пам'ять про повінь 1598 року, коли велика вода принесла на площу реальний човен. Це живе і образне втілення потопаючого човна, з корми і носа якого течуть струмені води. Фонтан міститть фамільну символіку Барберіні – сонце і бджоли. До цього сімейства належав Папа, який і замовив будівництво фонтану. Вода в фонтан надходить з побудованого в 19 році до н.е. античного акведука Аква Вірго. Напір води в ньому в цьому місці невеликий, і фонтан довелося будувати трохи нижче рівня площі. Фонтан неодноразово реставрували, але його первісний вигляд залишився незмінним.

Іспанські сходи (справжня назва Сходи Трініта дей Монті) були задумані Етьєном Гефф’є, французьким послом в Римі, який запропонував поєднати сходами Іспанську площу і церкву Трініта дей Монті на знак непорушного союзу Франції та Іспанії. Він навіть прийняв рішення витратити на їхнє спорудження власні кошти, про що і вказав у своєму заповіті, виділивши на будівництво 20 тисяч скудо. Французький кардинал Мазаріні запропонував увінчати споруду статуєю Людовіка XIV. Але Людовік чомусь викликв гнів Папи Римського, і проект спорудження сходів був тимчасово відхилений.

До ідеї будівництва сходів повернулися у 1717 році, а будівельні роботи почалися в 1723 році. Відкриття сходів відбулося в 1725-му. Досить багато часу знадобилося на зміцнення схилу пагорба і підготовки площі. Статуї Людовика XIV на сходах не було. На місці її передбачуваного розміщення розташувалися атрибути папської влади (орел і корона) і символи королівського дому Бурбонів. Ставши предметом суперечок між папством та іспано-французьким співтовариством Риму, сходи довгий час просто ігнорувалися міською владою і тому зберегли свій первозданний вигляд. Сходи викладені з травертину, традиційного для того часу матеріалу, і налічують 135 сходинок ввігнутої форми і різної довжини. За весь час свого існування вони пережили лише дві реставрації – 1997 і 2016 років (останню оплатили Dolce&Gabbana).

Будівництво церкви, до якої ведуть Іспанські сходи, повним найменуванням якої є Сантіссіма Трініта дей Монті Пінчо, почалося в 1502 році. За деякими свідченнями, так Людовик XII хотів відзначити перемогу французів в Неаполі. Роботи були закінчені тільки в 1585 році, після чого церкву освятили на честь Трійці. Запланована спочатку як готична, церква за довгі роки будівництва набула також і романських рис. Втім, її первісний вигляд загублений через руйнування, яких вона зазнала під час окупації Італії військами Наполеона. Під час реставрації 1816 року будівля була значно перебудована.

Церква має одну наву і безліч бічних каплиць. Її інтер'єр досить скромний, що властиво всім католицьким храмам. Однак, склепіння і стіни бічних каплиць прикрашені унікальними розписами, виконаними кращими майстрами свого часу. Зліва від церкви знаходиться зведена в XVI столітті вілла Медічі. У XVIII столітті вона перейшла у французьке володіння і стала головною будівлею заснованої Людовиком XIV Французької Академії образотворчих мистецтв.

Прямо перед церквою розташований 14-метровий обеліск Саллюстія. Свою назву він отримав за місцем знахідки – в Садах Саллюстія, які знаходяться на північ від міста, – і є античною імітацією обелісків Стародавнього Єгипту. Його ієрогліфи були скопійовані з оригіналу ХІІІ століття до н.е., вивезеного з Геліополя і встановленого у Великому Цирку. На вершині Іспанських сходів він був поставлений в 1789 році за вказівкою папи Пія VI.

У центрі меншого, південного, трикутника площі Іспанії на мармуровому постаменті височить 12-метрова також мармурова Колона Непорочного Зачаття. Вона була створена в 1857 році за проектом архітектора Луїджі Полетті і встановлена ​​за допомогою 220 пожежників. Зведення колони було приурочено до проголошення в 1854 році католицькою церквою догмату непорочного зачаття. Не випадково було вибрано і місце її встановлення – Іспанія найбільш активно сприяла прийняттю догмату.

Вінчає колону бронзова статуя Богородиці роботи Джузеппе Обічі. Фігура Діви Марії втілює собою традиційний погляд на непорочне зачаття – вона стоїть на півмісяці, що символізує вершину світу, і придушує ногою змія, тобто первородний гріх. На правій руці статуї завжди висить вінок зі справжніх квітів. Щороку 8 грудня Папа приїжджає на площу з таким вінком (як правило, з білих лілій – символу чистоти), і пожежники за допомогою підйомного крана чіпляють вінок на руку Богородиці, де він висить протягом року до наступного 8 грудня. Церемонія відбувається з 1923 року, але Папа бере в ній участь тільки з 1953 року.

Окрім «очевидних» пам'яток, вся площа Іспанії оточена безліччю чудових будівель XVII-XVIII століть. Серед них Палац Іспанії, побудований в 1620 році (колишній Палаццо Мональдескі), і Палац Поширення Віри (Палаццо ді Пропаганда Фіде), побудований в кінці XVI століття як приватна резиденція єпископа Умбрії, а зараз є власністю Святого Престолу. На площі є музей англійського поета Джона Кітса, який жив і помер тут в 1821 році. Ліворуч Іспанських сходів з 1896 року працює англійська чайна, Babingtons Tea Rooms, власники якої строго дотримуються правил чайної церемонії вікторіанської Британії. А практично навпроти сходів, на правому боці Via Condotti, розташоване найстаріше кафе Риму, Cafe Brera – Antico Caffe Greco, що працює з 1760 року.

Оскільки перекушувати, сидячи на Іспанських сходах, заборонено міською владою, аби тримати їх в чистоті, до інформації про кав’ярні та чайні варто придивитися!

Piazza di Spagna, координати: 41.905954, 12.482299