Сам собі Мандрівник

Musei Capitolini

Це найстаріший публічний музей світу, що відкритий для людей з 1471 року, коли Папа Сікст IV передав у дар народу Риму зібрання античних бронзових статуй, яке до того часу знаходилося у Латеранському палаці. А після того, як на початку XVIII століття Папа Бенедикт XIV додав до Капітолійського музею картинну галерею, а його наступник Климент ХІІ зробив у 1734 році колекції загальнодоступними, мистецтво перестало радувати око лише його власників та відкрилося для широкої публіки.

Капітолійські музеї Риму – це група археологічних музеїв, які експонують величезну кількість давньоримських артефактів, творів середньовічного мистецтва та мистецтва епохи Відродження, зібрання ювелірних прикрас, монет та інших старожитностей. Розміщується уся ця краса у чотирьох будівлях, побудованих у різний час та з різним призначенням, три з яких формують величний Капітолійський майдан, спроектований знаменитим Мікеланджело Буонарроті.

У центрі майдану височіє кінна статуя імператора Марка Аврелія – це копія, а оригінал зберігається в Капітолійському музеї. Треба сказати, що багато давньоримських статуй були знищені в часи середньовіччя за наказом християнської церкви, але ця вціліла – в ту епоху помилково вважалося, що це статуя імператора Костянтина, який зробив християнство офіційною релігією Римської імперії.

Отже Капітолійські музеї складаються з Палацу Сенаторів ХІІ століття, Палаццо Консерваторі середини XV століття і Палаццо Нуово XVII століття. Крім цього, на початку ХХ століття до музейного комплексу було включене невелике Палаццо Каффареллі-Клементина, розташоване поруч з Палаццо Консерваторі.

Палац Сенаторів (Palazzo Senatorio) – історичний палац, в якому розташовуються муніципалітет Риму та частина експозицій Капітолійського музею, головними з яких є Лапідарій і руїни Табуларія. Першою спорудою на місці сучасного палацу була будівля Табуларію, побудована в I столітті до нашої ери. Це був державний архів, де зберігалися постанови, акти, судові рішення та інші юридичні документи Стародавнього Риму.

Епоха раннього середньовіччя стала для античноі будівлі періодом запустіння і занепаду. У X столітті сімейство Корсі, взявши до уваги вигідне місце розташування на пагорбі, побудувало на руїнах Табуларію укріплену палацову резиденцію з двома фланковими вежами. У XII столітті палац почали використовувати для засідань муніципалітету Риму і в якості резиденції для Сенатора (вищий представник муніципалітету).

У наш час відвідувачів Палацу Сенаторів зустрічає урочистий фасад, з античними напівколоннами, прикрашеними іонічними капітелями по периметру. Монументальні подвійні сходи, спроектовані Мікеланджело, служать архітектурним фоном для двох статуй, які символізують дві великі річки – Ніл і Тібр. У ніші на постаменті знаходиться скульптура «Радісний Рим», яка зображує богиню Мінерву, що тримає символ панування Риму – кулю. Якщо обійти будівлю з правого боку, то можна познайомитися з копією статуї Капітолійської вовчиці, оригінал якої знаходиться в Палаццо Консерваторі.

У Лапідарії представлено близько 130 написів і документів, виконаних на кам'яних і мармурових плитах, які ілюструють різні аспекти суспільного і приватного життя в Стародавньому Римі. Найбільш відомі: підстава для статуї Адріана «Vicomagistri», мармуровий меморіал для урн з прахом і портретами померлих, а також вівтар, присвячений Сонцю і богам Пальміри.

З руїн Табуларію відкривається прекрасний вид на Форум.

Палаццо Консерваторі (Palazzo dei Conservatori) – палац XV століття, в якому розміщена унікальна колекція грецьких і римських скульптур античності, а також картинна галерея Капітолійська Пінакотека. Будівлю звели в XV столітті для проведення засідань сенаторів однієї з головних магістратур Риму. Перш на цьому місці знаходилися судові органи, які називались «Conservatori dell'Urbe». Саме в пам'ять про них Палаццо і отримало сучасну назву.

Головним експонатом внутрішнього двору палаццо є фрагменти величезної 12-метрової статуї Колос Костянтина. Статуя представляла собою складну конструкцію з мармуру і позолоченого дерева. Тіло імператора, приховане під гігантською парчевою тогою, було виконане з дерев'яних балок, а голова, руки і ноги – з мармуру. У 1720 році у дворі розмістили чудову скульптурну групу - богиня Рома і два полонених варварських правителя. Раніше група знаходилася в колекції кардинала Чези і була викуплена папою Климентом XI саме для Капітолійського музею.

Головні зали Палаццо – зала Гораціїв та Куріаціїв, зала Вовчиці, екседра Марка Аврелія, Капітолійська пінакотека, зала Кастеллані і Капітолійський музей Юпітера.

Отже, зала Гораціїв та Куріаціїв, в якій центральне місце займає фресковий розпис із зображенням історичного поєдинку Гораціїв з Куріаціями. Подія сталася в рамках боротьби Риму з містом Альба-Лонга за лідерство в Латинському союзі. Щоб уникнути повноцінної битви двох армій, троє братів з роду Гораціїв (Рим) зійшлися в поєдинку з трьома братами Куріаціями (Альба-Лонга). В результаті смертельної сутички в живих залишився лише один з Гораціїв. Також у залі Гораціїв та Куріаціїв встановлені дві скульптури, що зображують Папу Урбана VIII і Папу Інокентія X.

У центрі зали Вовчиці встановлена скульптура легендарної Капітолійської вовчиці, символу Риму. Датується артефакт V століттям до н. е., імовірно роботи етруських майстрів. Спочатку фігура вовчиці символізувала правосуддя і була встановлена ​​на фасаді Палаццо, в якому раніше знаходилися судові органи. Після реконструкції за проектом Мікеланджело, вовчицю перенесли всередину будівлі. Приблизно в цей же час скульптором Антоніо Поллайоло були виготовлені фігури близнюків Ромула і Рема, оскільки колишні були загублені. Проте, у 2006 Анна Марія Карруба, фахівець з металургії, зробила сенсаційну заяву, що скульптура самої вовчиці не могла бути виготовленою ​​раніше VIII-X століть. Справа в тому, що римські майстри не вміли відливати великі статуї цілком: їх робили частинами і з'єднували. Вовчиця ж була виготовлена ​​відразу і цілком. Дослідження металу вказують на XIII століття як на найбільш ймовірну дату появи статуї.

Екседра Марка Аврелія була побудована як нове крило до Палаццо Консерваторі і названа грецьким терміном «ніша», який позначає глибоку нішу, що завершується півколом. У цій залі знаходиться найважливіший експонат – оригінал кінної статуї з позолоченої бронзи імператора Марка Аврелія. Скульптура була створена в кінці II століття нашої ери і є єдиною кінною статуєю, яка вціліла з античних часів. Марк Аврелій зображений в солдатському плащі поверх туніки. Під піднятим копитом коня раніше знаходилася скульптура поваленого ворога, а жест імператора позначав великодушність по відношенню до переможених. В середньовіччі статую помилково приймали за імператора Костянтина Великого, якого Церква канонізувала як святого рівноапостольного. Саме це і врятувало пам'ятник, адже нові служителі божі оголосили статуї дохристиянських правителів язичницькими ідолами і веліли їх знищувати. Протягом довгого часу статуя, постамент для якої був зроблений самим Мікеланджело, височіла в центрі Капітолійського майдану.

Капітолійська пінакотека містить чудову колекцію полотен художників XVI-XVIII століть.

Зала Кастеллані зберігає унікальну колекцію артефактів, подаровану відомим ювеліром і колекціонером Аугусто Кастеллані в кінці XIX століття. Колекція становить близько 700 предметів періоду VIII - IV століть до нашої ери, і включає етруську і грецьку кераміку, теракотовий і бронзовий посуд. Цікавими експонатами є глиняні чаші, колекція грецьких теракотових тарілок, бронзовий посуд з Палестини, кратер (посудина) із зображенням морської битви, ваза зі сценою засліплення циклопа Поліфема і парадна колісниця.

У 2005 році в Палаццо Консерваторі відкрили експозицію, присвячену найдавнішому храму на пагорбі Капітолій – Храму Юпітера. Храм існував з 509 року до нашої ери по VI століття нашої ери і був однією з найважливіших культових споруд Стародавнього Риму.

Палаццо Каффареллі-Клементино (Palazzo Clementino Caffarelli) знаходиться на місці античного Храму Юпітера. У 1538 році на місці руїн Храму Юпітера Асканіо Каффареллі почав будівництво фамільного палаццо. Будівля примикала до Палаццо Консерваторі і включала два сади: Римський сад і Сад Каффареллі. З плином часу Палаццо кілька разів перебудовували, а з початку XIX століття і по 1918 рік тут знаходилося посольство Пруссії. Після руйнування частини палацу через розкопки Храму Юпітера, палаццо був відреставрований і увійшов до комплексу Капітолійських музеїв.

Сьогодні туристи можуть відвідати такі експозиції: музей монет, зал Фронтон (експонує частково відтворений фронтон римського храму ІІ століття до н.е.), зал фресок (демонструє в основному фресковий живопис, а також кілька погрудь імператорів Риму), колекція Сантареллі (представлена великою групою єгипетських скарабеїв з іменами фараонів, камеями з Риму, в тому числі з унікальним зображенням Коммода у вигляді Геркулеса, деякі магічні предмети культу імперської епохи, а також роботи відомих граверів XVIII-XIX століть). А на даху цього палаццо знаходиться кав'ярня з прекрасним видом на Рим!

Палаццо Нуово (Palazzo Nuovo) – палац XVII століття, в якому розміщена унікальна колекція грецьких і римських скульптур античності. Тривалий час приміщення палацу використовувалися як сховище античних скульптур, оскільки Папа Пій V, який славився особливим аскетизмом, наказав очистити Ватикан від язичницьких зображень в будь-якому прояві. У 1734 році при Папі Клименті XII палац разом з експозицією грецької та римської скульптури, що в ньому зберігалася, було вирішено перетворити в громадський музей. Палаццо Нуово став першим публічним музеєм в Римі.

Двір Палаццо Нуово прикрашає Фонтан Марфорія. Мармурова статуя зображає морського бога, і датується другою половиною I століття. Потрапляючи з двору в Атріум, погляд зупиняється на чудовій скульптурі Мінерви колосальних розмірів, яка датується V століттям до нашої ери. Іншими приміщеннями першого поверху є зала з колекцією давньоєгипетських артефактів, експозиція предметів східних культів і зала з похоронними рельєфами, плитами та саркофагами.

Піднявшись на другий поверх, відвідувачі потрапляють в Галерею, де по обидва боки розміщені понад 100 скульптур, які представляють богів і героїв античної міфології.

Зала Фавна названа на честь скульптури з червоного мармуру, знайденої в 1736 році. Фавн зображений в момент танцю, оскільки в стародавніх міфах уславився гультяєм та п'яницею, вірним супутником Діоніса, що приніс в дар людям вино.

Кабінет Венери прикрашає повна чарівності і грації статуя Венери Капітолійської, копія давнішої скульптури II століття до нашої ери. Скульптура виконана в мармурі і показує Венеру, яка виходить з ванни.

Зала Імператорів представляє експозицію з 65 бюстів імператорів Риму в хронологічній послідовності. У центрі розташована статуя Олени, матері Костянтина.

Зала філософів зібрала бюсти поетів, філософів і ораторів давнини, образи яких, за часів римської імперії, а потім в епоху Відродження, прикрашали бібліотеки, громадські будівлі і приватні будинки багатих любителів мистецтва і філософії.

Зала Гладіаторів зберігає найважливіший шедевр музею – скульптуру Вмираючий галл. Пам'ятник прославляє перемогу греків над галатами (союз кельтських племен, які вторглися в Грецію і Малу Азію в III столітті до нашої ери).

Салон з унікальною кесонною стелею є головним і найбільш монументальним приміщенням Палаццо Нуово. У залі, на підвищеннях, встановлені п'ять скульптур з чорного мармуру. У центрі знаходиться статуя, що зображає Геракла дитиною в левової шкурі, а праворуч і ліворуч від неї – молодий і старий кентаври. Уздовж стін розставлені твори, що зображують богів, і міфічних персонажів. На полицях, встановлені бюсти імператорів і представників їх родин.

Біля музеїв знаходиться Базиліка Санта-Марія-ін-Арачелі побудована на місці язичницького храму Юнони Монети (від грошей, що чеканили у цьому храмі і пішла узагальнююча назва чеканених грошей з металу – монети). Спочатку базиліка була грецьким монастирем, а потім належала до різноманітних чернечих орденів – бенедиктійців і францисканців, які добудували і освятили її в 1921 році. Варто звернути увагу на різьблену дерев'яну стелю, ікону Богоматері XIII століття на вівтарі базиліки, і скульптуру немовляти Ісуса, що володіє чудотворними властивостями. Базиліка відчинена щодня з 9.00 до 17.30.

Piazza del Campidoglio, координати: 41.893182, 12.482760

Розклад роботи:

·         щодня, 9.30 – 19.30;

·         24 та 31 грудня – до 14.00;

·         каси зачиняються за годину до закриття.