Сам собі Мандрівник

Palazzo Massimo alle Terme

У неоренесансноу Палаццо Массімо алле Терме ХІХ століття, що знаходиться недалеко від залізничного римського вокзалу Терміні, зберігається одна з найбільших колекцій класичного мистецтва в світі. На чотирьох поверхах музею – скульптури, фрески, мозаїки, монети і твори з золота римської художньої культури з кінця республіканської епохи і пізньої античності (II століття до н.е. – V століття н.е.), де через маршрут музею, можна знову пережити історію, міфи і повсякденне життя стародавнього Риму.

Серед всіх об'єктів Національного Римського музею, Палаццо Массімо алле Терме є найбільшим. Будівля Палаццо Массімо була побудована в 1883-1887 роках за проектом Камілло Піструччі, в стилі, що імітує архітектуру кінця XVI ст. До того часу на цьому місці стояв Палаццо Перетті, який був частиною вілли Перетті-Монтальто. До 1960 року в палаці засідала колегія ордену Єзуїтів, поки будинок не перейшов у власність міста. Після реконструкції в Палаццо Массімо у 1998 році відкрився музей Археологічної спадщини Риму, наповнений античною скульптурою, фресками, вражаючими ювелірною та нумізматичною колекціями.

Пройшовши поруч з касою потрапляєш у великий засклений портик де зберігаються бюсти – портрети республіканської та імператорської знаті, портрети принців і принцес з династій Флавіїв та Юліїв-Клавдіїв. Серед них імператор Август. Він зображений стоячи готовим відзначати жертвоприношення, одягнений в модний одяг останніх десятиліть І століття до н.е. Імператор має покриту голову, як це було прийнято для римських священиків під час священних обрядів. Ймовірно, робота датується 12 р.до н.е., коли імператор прийняв священицький сан головного римського Понтифіка. Тут же зберігається вівтар Марса (27 -14 р.до н.е.), де представлено в барельєфах народження Ромула і Рема і годує їх вовчиця. Автор Тит Лівій – один з найвідоміших римських істориків, автор найчастіше цитованої «Історії від заснування міста».

«Сидячий боксер» – безумовний шедевр, одне з найсильніших художніх вражень першого поверху. Ця статуя Елліністичної епохи I ст.до н.е. була знайдена у 1885 році на схилі Квірінальського пагорба, в тому місці, де, ймовірно, знаходилися Терми Костянтина. Крім очевидних художніх переваг, скульптура являє собою шедевр металообробки. Перш за все, окремо, були відлиті кілька частин, які були потім зварені разом. Потім були прикріплені мідні губи, соски, частини рукавичок і навіть краплі крові, теж з міді. Гематома під правим оком позначена більш темним сплавом бронзи. Останні штрихи були нанесені вже на остиглий метал різцем. Криваві рани на обличчі теж позначені червоною міддю. Статуя мала інкрустовані очі.

На другому поверсі представлені знамениті шедеври – скульптури, серед яких Дискобол, Діва Анціо, Сплячий Гермафродит, і чудові саркофаги, наприклад, Портоначчіо, зі сценою битви римлян з германцями; також бронзові скульптури, які прикрашали кораблі імператора Калігули в Немі.

«Дискобол» – одна з найбільш прославлених статуй античності; перша класична скульптура, що зображає людину в русі. Оригінал «Дискоболу» – статуя з бронзи, що вважається роботою скульптора Мирона, який жив в середині V століття до н.е. – не зберігся, він був загублений в Середньовіччі, але представлений численними копіями римського періоду. Статуя дискобола зображує переможця змагань з метання диска в момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено в складному повороті – в стилі Figura serpentinata, що було надзвичайно складним і в той же час сміливим прийомом. Ім'я атлета, зображеного в скульптурі, не збереглося.

Про наступну статую, якщо дивитися на неї зі спини, можна подумати, що, це всього лише стомлена діва лягла відпочити. Але якщо обійти її, то ... о-ла-ла, що це там у неї?! Статуя зображує сплячого Гермафродита. Згідно з грецькими уявленнями, вищим проявом віртуозності вважалася така побудова композиції, коли статуя з різних точок огляду справляє різне враження. В даному випадку можна говорити про надвіртуозність, коли зі зміною точки огляду змінюється сексуальна ідентифікація об'єкта. Існує кілька варіантів цієї скульптури.

Саркофаг Портоначчіо названий так із-за римського передмістя, біля якого його знайшли у 1931 році. Він датується кінцем II ст. Імовірно в ньому був похований Юлій Помпілій, один з полководців Марка Аврелія, який помер близько 180 року. На кришці показаний життєвий шлях покійного: народження, освіта в компанії муз; одруження, милість, яка надається підкореним варварам; трофеї і бранці. Довга сторона саркофага обрамлена двома трофеями, під якими зображено дві пари бранців. У центрі – бій римлян з германцями.

Крім цього зачаровують напівскульптури двох селянок. Надзвичайно тонка робота з передачею емоції!

На третьому поверсі, настінні фрески, мозаїчні підлоги та інші предмети інтер'єру престижних римських резиденцій. У цокольному поверсі розміщена колекція монет різних епох, цікава навіть тому, хто зовсім не захоплюється нумізматикою. Розміщена в хронологічному порядку, так, що можна простежити за змінами економічного життя в різні епохи: в I столітті, наприклад, велика різноманітність монет, від мідних до золотих, а в IV столітті мають ходіння тільки золоті монети, які сильно втратили у вазі. На кожному стенді є спеціальне пристосування, що дозволяє розглядати будь-яку монету.

Largo di Villa Peretti, Roma, координати: 41.901579, 12.497835.

Розклад роботи:

·вівторок – неділя, 9.00-19.45;

·квиткова каса зачиняється за годину до закриття музею;

·зачинено 25 грудня та 1 січня.